Тернопіль - Форум Файного Міста - Блоги http://forum.te.ua/blog.php Спільнота тернополян, форум за інтересами, спілкування, ігри, знайомства, історія, новини міста Тернополя, політика, дозвілля, анонси подій, тернопільські сайти ru Sat, 19 May 2012 03:04:04 GMT vBulletin 60 http://forum.te.ua/images/VBSilver_tc/misc/rss.jpg Тернопіль - Форум Файного Міста - Блоги http://forum.te.ua/blog.php Ремонт паркета http://forum.te.ua/blog.php?b=890 Fri, 18 May 2012 19:44:39 GMT Ремонт паркета (http://parket-kiev.ucoz.ua) шаг1 Вынесите из комнаты всю мебель и ковры. шаг2 Внимательно просмотрите пол. Посмотрите, чтобы небыло на нем саморезов и штифтов и гвоздей (если... Ремонт паркета
шаг1
Вынесите из комнаты всю мебель и ковры.
шаг2
Внимательно просмотрите пол. Посмотрите, чтобы небыло на нем саморезов и штифтов и гвоздей (если да, то удалите их). Каждая из этих вещей может повредить наждачную бумагу и разрушить весь лист.
шаг3
Взять в аренду или нанять специалиста на шлифовку пола. Традиционные барабанные шлифовальные машины делают свою работу хорошо, но они довольно тяжелые и потребуется время, чтобы привыкнуть к ним. Важно также, что этот типы машин все время в движении. Если вы оставите их на месте, они могут испортить пол .
шаг4
Рассмотрим современные шлифовальные машины предназначены для восстановления полов, которая будет намного проще в использовании. Независимо от того, какой выбор вы сделаете, попросите подробную информацию о работе устройства.
шаг5
Купить соответствующей наждачной бумагой, которая впишется в барабан. Выберите соответствующую детализацию - 36, 60, 80, 100
шаг6
Наденьте на шлифовальный станок бумагу зерно (зерно 36).
шаг7
Установка машины на полу в направлении текстуры древесины. Запустить машину и толкать или тянуть его по прямой линии, выполните поглаживающие движения. Не толкать поперек волокон.
шаг8
Помните, что, когда машина включена, все время нужно держать ее в движение.
шаг9
После шлифования весь пол, удалить грубую нождачную бумагу и заменить бумагу с зернистостью (зерно 60). Измельчить все линии и царапин на полу, пока вы не удалите его.
шаг10
С помощью специального пылесоса соберите пыль, образовавшейся в процессе измельчения.
шаг11
Опять вышлифуйте пол наждачной бумагой все меньшим зерном. Шлифовальной бумагой, последовательность размером зерна 36, 60, 80 и 100
шаг12
Повторите шаги с 3 по 10, но на этот раз использовать машину к краю пола. Таким образом, вы убедитесь, что пол гладкий равномерно.
шаг13
Лакировка пола.
Подумайте, нужно ли вам тонировать пол, если вы предпочитаете, чтобы оставить его в свой естественный цвет. Если вы хотите, вы можете пропустить этот шаг и перейти прямо к финишу.
шаг14
Тщательно очистите всю поверхность пола все опилки и пыль, которая образуется при шлифовке.
шаг15
С помощью пылесоса и собирать всю пыль. Чем более четко выступить на данном этапе, тем лучше конечный результат будет выглядеть.
шаг16
Откройте все окна, чтобы проветрить помещение хорошо.
шаг17
Нанесите небольшое количество тона на паркетину, а затем на полу в своей комнате. Проверте, является ли это цвет, который вы хотите. Подождите 5 минут, пока пятно высохнет. Если вы довольны результатом, вы можете продолжать работу.
шаг18
Нанесите первый слой окраски по всей поверхности пола. Если вы хотите применить толще, темнее слоя, использовать это, чтобы щеткой, а затем сгладить все ткани. Если вы хотите более светлый цвет, накладывать использовать только ткань. Накладывать тон длинными плавными движениями, в соответствии направление зерна выравнивания.
шаг19
Оставьте пол на некоторое время и подождите, пока первый слой тонировки высохнет до полного высыхания. Если необходимо, нанесите второй слой, или исправить только яркие пятна.
шаг20
Прежде чем приступить к отделке, убедитесь, что вся поверхность пола должна быть абсолютно сухой.
шаг21
Лакировка пола.
Полиуретановые лаки тщательно перемешать. Не трясите его. Тряска контейнера лака создает воздушные пузырьки, которые появляются при лакировке пола.
шаг22
Наносить лак с помощью кисти или валика. Выполните гладкие, длинные движения в соответствии с направлением расположения текстуры дерева.
шаг23
Подождите, пока лак полностью высохнет. В зависимости от марки лака, это займет примерно 3 часа.
шаг24
Нанесите второй слой лака и дайте высохнуть по крайней мере, за одну ночь. Перед тем, как привести в мебели и ковры , ждать около 3 дней, чтобы лак полностью кристализувался.
http://parket-kiev.ucoz.ua ]]> parketof http://forum.te.ua/blog.php?b=890 АВТО http://forum.te.ua/blog.php?b=889 Thu, 17 May 2012 08:16:04 GMT Мене цікавить таке питання : коли я купляю для прикладу бу жигулі по так званому дорученню, не переписую авто на себе, то як мені його продати, чи можна так , чи потрібно обовязково ... Мене цікавить таке питання : коли я купляю для прикладу бу жигулі по так званому дорученню, не переписую авто на себе, то як мені його продати, чи можна так , чи потрібно обовязково переписувати авто на себе при покупці ?:shoke: ]]> DUGLAS http://forum.te.ua/blog.php?b=889 Креативна російська опозиція http://forum.te.ua/blog.php?b=888 Thu, 17 May 2012 07:20:04 GMT Шкода, що в Україні немає креативних оппозиціонерів. Хіба, що Ляшко громить автомати (http://blogonovosti.com/news/politika/video-yutub-lyashko-razbil-igrovye-avtomaty) і Королевська пропонує пози у... Шкода, що в Україні немає креативних оппозиціонерів. Хіба, що Ляшко громить автомати і Королевська пропонує пози у ліжку. Читаю сьогодні українську правду: БЮТ не пускає до трибуни, Регіони окупували президію парламенту.

Останнім часом слідкую за подіями у Россії. Цікаві там події, креативна оппозиція. Мені сподобався .

З 10 разу вийшло вставити той відеоролик;) ]]> MassimoUA http://forum.te.ua/blog.php?b=888 Подорожи в часи машина времини http://forum.te.ua/blog.php?b=886 Sun, 13 May 2012 20:13:51 GMT Подорожи в часи реальнисть бильшисть з нас важае що Джон Титор це псевдоним машейника але це не так и в мене е докази ще немного и в мене буде готова машина часу и тоди я це докажу пишить вси кому... Подорожи в часи реальнисть бильшисть з нас важае що Джон Титор це псевдоним машейника але це не так и в мене е докази ще немного и в мене буде готова машина часу и тоди я це докажу пишить вси кому цикаво я видповим на ваши запитаня ]]> Darkys1206 http://forum.te.ua/blog.php?b=886 Душам байдуже, який букет привіз голова адміністрації, – тернополяни про 9 травня (опитування) http://forum.te.ua/blog.php?b=885 Thu, 10 May 2012 16:42:36 GMT Сьогодні у Тернополі відзначають День перемоги – впродовж дня тривали сутички, в соцмережах продовжуються дискусії і жваві обговорення. Хтось ігнорує 9 травня, хтось піднімає прапори, хтось... Сьогодні у Тернополі відзначають День перемоги – впродовж дня тривали сутички, в соцмережах продовжуються дискусії і жваві обговорення. Хтось ігнорує 9 травня, хтось піднімає прапори, хтось переконує, що ніякого свята нема. ДОБА запитала відомих людей, які причетні до Тернополя, що думають вони.

Походить: http://doba.te.ua/novyny/dusham-bajd...ytuvannya.html


Володимир Кухар, лідер “Української альтернативи”, екс-тернополянин

Що я думаю про війну? Нічого особливого не думаю. Не хочу порівнювати тоталітарні режими, які воювали, або прирівнювати їх. Не хочу розмахувати ідеологічними прапорами – так само, як вже давно не бажаю бути втягнутим у дрібніші, міжпартійні шарпанини. Не хочу накручувати когось і себе.
Думаю, що через частину людської натури, яка себе показує періодично і через нагнітання істерій, погинули мільйони людей, багато з яких і не бажали не те що гинути, а й просто воювати. Що цими людьми прикривали хворобливі пошуки та неадекватні теоретизування, у більшій чи у меншій мірі розкидаючись людськими життями, знецінюючи саме поняття людського життя. Не хочу шукати правди вчора. Хочу, щоб вистачило сил і волі зробити для нас зараз і для майбутнього. Хоч щось людяне.



Тарас Савчук, дизайнер

9 травня – день перемога радянських військ над Німечиною. На мою думку, 9 травня не повинно відзначатись на державному рівні. Мої родичі теж воювали, але не в радянській армії, і не за німців. Червоні прапори, вважаю, не варто забороняти, поки не помруть всі, хто воював під тією символікою. Моє ставлення до 9 травня змінилось останнім часом.



Віра Перун, журналіст газети «Вільне життя»

9 травня, вважаю за доцільне, відвідати панахиду, яку в той день відправляють у храмі. Партіям, замість кульочків із дешевими продуктами, не тяжко було би накинути ветеранам по тисячі. Вважаю, що в переліку ветеранів повинні бути також вояки ОУН-УПА, адже вони теж боролися проти загарбників. Радянським прапором політики дуже спекулюють і перетворюють в символ щасливого життя. Люди воювали не за те, аби прапор на рейхстаг повісити, правда? Люди воювали, аби у їхніх домівках не було окупантів. Нині цей день набув більш символічнішого змісту. Душам тих людей, чий прах покоїться у братській могилі, байдуже: приїхав голова адміністрації чи ради, привіз великий штучний букет квітів чи малий, говорив віршами чи прозою – їм байдуже. Треба просто пам’ятати, шанувати і опікуватися тими, хто ще пам’ятає кулі і бої.


Світлана Боднар, редактор газети «Народне слово»

Для мене це частина історії України. З повагою ставлюся до ветеранів, але не святкую це свято. Мої предки були в лавах УПА, тому націоналістичні свята мені ближчі. Думаю, ветеранам потрібна увага щодня у їхньому віці. Щороку їх все менше і їм усе важче на паради і офіціози ходити. Увага моральна і матеріальна держави – це потрібно постійно. Державну символіку, думаю, не слід забороняти, не потрібно спекулювати політикам на цьому питані.



Віктор Долішний, громадський діяч, видавець журналів, проживав у Тернополі

Друга Світова війна завершилася 8 травня для всього світу! 9 травня – це своєрідна совєцка пропагандистська “вредність”, яка не святкувалася і цей день не був вихідний аж до шістдесятих років. 9 травня має бути Днем тиші, щоб хоч один день прислухатися до голосів мільйонів невинних і замордованих тою страшною бійнею… Для відзначення державних свят, має бути ДЕРЖАВА! Нині в нас, на жаль, ілюзія держави. Радянська символіка має бути знищена, окремі взірці мають зберігатися в музеях і архівах! Заборона використання має бути на тому ж рівні, як і символіка ІІІ Рейху і Нацистської Партії Німеччини! Думка про 9 травня змінилася в кінці 80-х років, коли стали доступнішими заборонені книги, журнали, документи (особливо Пакт Молотова-Рібентропа 1939 року).


Григорій Бурбеза, громадський діяч, колишній депутат

9 травня – не святкую, тому що партійна номенклатура, а в останні роки – російська кремлівська влада зробили з 9 травня крикливий і нещирий “День Пабєди русского оружия”, празник мілітаризму та історичних маніпуляцій. Останніми роками навколо 9 травня творяться непристойні речі: Кремль і його агентура в Україні спекулюють цим святом у власних інтересах. Думаю, що кожному треба дати можливість відзначити свято так, як він вважає за доцільне. І я дуже радий, що по всій Західній Україні могили полеглих радянських воїнів завжди у доброму стані і гарно доглянуті, хоча україноненависники твердять, ніби у нас ці пам’ятники хтось руйнує. Повага до загиблих у війні – ознака цивілізованості і культури.

Зоряна БИНДАС ]]> kukhar http://forum.te.ua/blog.php?b=885 допоможемо здійснити мрію!!! http://forum.te.ua/blog.php?b=884 Wed, 09 May 2012 04:03:11 GMT [URL=http://www.10pix.ru/][IMG]http://www.10pix.ru/img1/1201/7595816.jpg[/IMG][/URL]
Після одужання хлопець із Росії сподівається приїхати у Тернопіль. У нашому місті у нього вже багато друзів. А ще він захоплюється музикою тернопільських гуртів

-Під час лікування в Україні я побачив по телевізору співака, у якого таке саме прізвище, як у мене, - розповідає 24-річний росіянин Олександр Пономарьов. - Було дуже приємно. Зараз я захоплююся українською музикою, і коли одужаю, то мрію відвідати концерти тернопільських гуртів.

Хлопець із Росії, в якого важка хвороба, написав про це на сайт 20minut.ua, де у кожного є можливість додати свою новину. Юнак розповів, що йому важко рухатись, але він мріє стати музикантом. Далі наш журналіст поспілкувався з Олександром у соцмережах, аби дізнатися про нього більше.

Олександр Пономарьов живе у місті Кірово-Чепецьк Кіровської області. У дитинстві хлопцеві встановили страшний діагноз-спастичний тетрапарез. Хлопець довго лікувався, щоб почати ходити. Його прооперували в Євпаторії. Тоді йому було дев'ять років. Лише після операції він почав самостійно пересуватися.

- Операцію мені зробили у 1996 році, тоді я починав робити перші кроки, - продовжує Олександр. - Але це був тільки початок. По-справжньому ходити я почав лише у 2004-му, після того, як бабуся у селі знайшла для мене масажиста-самоучку. Той чоловік поновив мені кровообіг. Після цього я зрозумів, як працює моє тіло. Але і досі мені не вдається повноцінно рухатися.

У хлопця не було можливості відвідувати школу. Йому взагалі дуже важко спілкуватися. Але в нього є друзі дитинства. Також Інтернет допомагає Олександру говорити з друзями на відстані.

- Я проводжу багато часу вдома, - каже хлопець. - Мати багато працює. Через хворобу в мене є труднощі в реальному спілкуванні.

Під час лікування в Євпаторії хлопець захопився українською мовою і творчістю наших музикантів

- Мама зняла там квартиру в якій був телевізор, - каже Олександр. - І я почув рекламу українською мовою. Спочатку від неї боліла голова, але вже наприкінці поїздки я почав щось розуміти. Також побачив українського співака з таким прізвищем, як у мене – було дуже приємно.

Потім хлопець знайшов в Інтернеті тернополян та львів’ян, з якими тепер дуже часто спілкується. Він знайшов у всесвітній павутині одну з тернопільських радіостанцій і його захопила творчість українських гуртів.

- Загалом на мої музичні захоплення вплинула творчість гурту „Металіка”, - каже співрозмовник. - Бажання грати прийшло ще в дитинстві, коли я в Євпаторії вперше побачив гітару. Тепер захоплююсь і тернопільськими гуртами “Називний відмінок”, Los Colorados та “Алоізій Карамболь”.

Хлопець дуже хоче жити повноцінним життям, займатися музикою і відвідувати концерти. Також сподівається, що приїде у Тернопіль.

- Українці дуже доброзичливі - як у Криму, так і в Тернополі, - каже Олександр. - Я хочу досягнути своєї мети і стати прикладом для інших. Так само, як ваша землячка Віра із Шумська. Вона народилася без рук і вишиває ногами всупереч скептикам.
Лікар-реабілітолог Наталія Шідловська каже, що людям, хворим на ДЦП, треба проходити лікування пожиттєво.

- Такі хворі мусять проходити лікування раз у квартал, - каже медик. - Чи то на місцевому рівні, чи то в санаторії. У Трускавці проводять таке лікування - як для дорослих, так і для дітей.

Для того, щоб хлопець почав ходити без ціпків, йому треба пройти лікування. Його хочуть провести в Євпаторії в санаторії міністерства оборони, або в клініці Козявкіна у Трускавці. Орієнтовна вартість лікування 50-80 тисяч рублів, що становить приблизно від 20 до 30 тисяч гривень. Допомогти здійснити мрію Олександра може кожний. Навіть одна гривня, відпралена вами, може допомогти цій людині здійснити свою мрію!

Свої кошти ви можете відправити на Пономарёву Галину Александровну Сч.NO 42307810827311707884 Кировское ОСБ NO 8612 БИК 043304609 К/с 30101810500000000609 Пономарёва Галина Алексанровна Сч.N 40817810417180000089 филиал N 6318 ВТБ 24 (ЗАО), г. САМАРА БИК 043602955 Сч. 30101810700000000955 ]]> assonik http://forum.te.ua/blog.php?b=884 Як поїхати в гості до Німеччини? http://forum.te.ua/blog.php?b=883 Tue, 08 May 2012 10:24:32 GMT ---Цитата (допис від dafna)--- люди підкажіть у мене в посольстві вимагають дорожні чеки, я їду туди по студентській візі , університет дав запрошення і вказав, що він бере на себе всі...
Цитата
Допис від dafna Переглянути допис
люди підкажіть у мене в посольстві вимагають дорожні чеки, я їду туди по студентській візі , університет дав запрошення і вказав, що він бере на себе всі зобов’язання це вказано в запрошенні, посилання на &66-68. вони мені зателефонували і сказали, що я мушу пред’явити дорожні чеки, пояснень вони ніяких не дали чи то на всю суму чи просто на 1-2 тисячі, хто може поясніть.
]]> dafna http://forum.te.ua/blog.php?b=883 До Унежу: Стан громадянства в Україні http://forum.te.ua/blog.php?b=882 Fri, 04 May 2012 13:07:51 GMT Минулого року на запрошення друзів мав щасливу нагоду познайомитися з Унежем. Уніж – унікальне місце. Це база, яку самі для себе, своїми зусиллями та коштами ентузіастів, розбудовують громадські ... Минулого року на запрошення друзів мав щасливу нагоду познайомитися з Унежем. Уніж – унікальне місце. Це база, яку самі для себе, своїми зусиллями та коштами ентузіастів, розбудовують громадські активісти. Самі будують, самі ж обмінюються думками. Цього року не вдасться побувати там, проте кількома тезами спробую долучитися до обговорень колег.

ВОЛОДИМИР КУХАР, лідер "Української альтернативи"



За рік від травня 2011 року ситуація «нагорі», серед тих, проти кого виступають небайдужі патріотичні громадяни з демократичними поглядами, не змінилася. Нагорі роблять те, заради чого йшли у владу – переводять політичні дивіденди у фінансові статки і далі – у символи показної розкоші та «легких» (точніше – «дурних») грошей. Як і варто було очікувати і попри численні чутки та інтриги, радикальних кадрових змін не відбулося. Уособленням цього залишається домінування у гуманітарній сфері Д.Табачника.
«Православні мракобіси», як вони себе називають, навіть інституціоналізувалися – організували «Клуб Альтернатива» і завели сайт «Ревізор» під чуткім керівництвом О.Чаленка.
Якщо у 2011 році на хвилі обурення від першого року президентства В.Януковича небайдуже громадянство перебувало у пошуку нового, то у 2012 році настав період втоми і апатії. Найкраще і на науковому матеріалі це проілюстровано у дослідженні GfK.
Початкова злість у ширшого загалу перейшла у кухонне роздратування. Без еліт, без організації жодна успішна скоординована дія неможлива. А Україна зараз без еліт – як ніколи. Як виявилося, українська верхівка професійних патріотів та демократів любить бути батьками успіху, а у скруті її змиває як піну.
Кроків до побудови «паралельної держави» на низовому, grassroots рівні мало. Надії на паралельну державу з альтернативними пологовими будинками, яку побудували палестинці, як не було, так і нема. Частина з розпочатих проектів задихається незавершеними.
За кількістю акцій протесту та їхніх учасників динаміка негативна. Штучні акції мутних утворень, на які люди звозяться за гроші, не рахуються. Головний підсумок протестних настроїв – вони так і не змогли вийти за коло активістів, які регулярно у таких акціях беруть участь. Найчисельніші акції – протест проти фактичного запровадження двомовності та проти руйнування історичного Андріївського узвозу – максимум, що змогли – це мобілізувати до тисячі активістів. Але – не залучити місцеве населення-киян, середній клас, а тим більше – не вивести на вулицю людей з інших куточків країни. У половині випадків організатори протестних акцій примудрилися пересваритися за ролі публічниз лідерів або узурпувати ці ролі.

* * *

Темпи зростання інтернет-аудиторії у 2011 році були безпрецедентними, але при цьому це прямо не корелювалося з активністю у традиційно політично бентежному українському Фейсбуку.
Попри постійне зростання кількості користувачів Фейсбуку, навесні спостерігається спад активності.
Такий самий спад спостерігається у відвідуваності політичних сайтів, коментуванні на форумах.
Фейсбук, згенерувавши як ніколи велику кількість користувачів, забурлив як ніколи рясно. Ідеальний засіб прямого доступу до інформації, безкоштовне медіа для мільйонів, врешті перетворився на інструмент перемоги бунту мас і тиражувальника непрофесійного, профанного знання. Висловитися або випустити пару стало можливим кожному, і кожному стало можливим створити свою міні-секту. Поодинокі «властители дум» 19-го століття змінилися сотнями нових проповідників, серед яких знайдуться кандидати на титул «городского юродивого». Ті, хто найгучніше засуджує отаманщину, це одвічне українське прокляття, самі стають отаманами. Авторитети, інтелектуали та інтелігенти відходять. Як писав ще до війни Зигмунд Фройд, Супер-его, Батько помер. А шкода.
Як каже А.Макаревич, у майбутньому кожен зможе отримати своїх 15 хвилин слави. Але тільки лиш 15 хвилин.
Якою буде ця слава, до речі? Чи не сучасне ТБ і таблоїди відповідають на це питання? А може, таки відео про те, як б’ються підлітки-дівчатка на Ют’юбі і Твітері?
З приходом соцмереж відбувається друге найбільше вивільнення соціальної енергії після переходу від радянського соціалізму та розпаду СРСР на початку 90-х. Невидиме, латентне стає явним. І якість цієї енергії поки що викликає чимало питань.
Мауріц Корнеліс Ешер. Порядок і хаос

Навички спілкування і командної роботи залишаються найбільшим дефіцитом і проблемою не лише комунікативною, але й політичною. Не дивно для завжди гнобленої нації: люди масово беруться висловлюватися. І виявляється, що мало хто готовий почути іншого, а тим більше – виказати повагу до думки опонента. Усі говорять, і усі одночасно. Будь-яке зібрання, нарада має тенденцію перетворюватися на віче або мітинг. Порядок денний не дотримується, ідеї, висловлені попередником, не обговорюються. Добре, якщо це тільки час такий – коли треба виговоритися.
Елементарна ввічливість, повага до ближнього – ось вона, національна ідея. Водночас – ідея дуже європейська.

* * *

У підсумку початкового бродіння утворюються середовища різного спрямування – по кілька на кожному напрямі: кілька ліберальних або російськомовно-ліберальних, кілька проукраїнсько-консервативних, кілька альтернативно-молодіжних культурницьких, у сферах соціальних або професійних (малі підприємці, «чорнобильці», «афганці», ті, хто досі чекає повернення вкладів ощадбанку СРСР).
Якщо не обговорювати суто кар’єристські, бізнес-проекти або структури навколопартійні, то усі вони приблизно в однаковому становищі. Усі стоять перед потребою виходу за межі віртуалу, до світу реальних проблем і людей, які не користуються інтернетом або не шукають у ньому політики. У кількох середовищах групам новаторів вдалося зацікавити по кілька сот романтиків. Це вже більше, якщо взяти до уваги зауваження одного з авторів, що українці більше як по сотні не збираються. Але жодному поки що не вдалося залучити ширшого кола послідовників. Більшість середовищ відмовилася від чіткого висловлення цінностей, політичних та економічних пріоритетів, цілей, Мети або ж не змогла їх узгодити як позицію спільноти.
У таком стані можна довше стримувати ширше коло людей на рівні спілкування інтернет-форуму. Ті, які спромоглися сформулювати власні програмні засади, не змогли їх перекласти на зрозумілу для ширшого загалу мову, а тим більше – донести інформацію до мас людей.
З часом із цього котла може виваритися широкий громадський рух. Це якщо встигне – якщо кришку котла не зірве і не доведеться вирішувати питання у пожежному порядку. Цей рух матиме вектор розвитку, матиме бачення майбутнього країни, відповідальних лідерів.
Сьогодні ж українці «впереди планеты всей». Замість структуруватися, поширюють ідеї горизонтальності, безлідерності, електронного чи ще якогось ненатурального мандату. Ідеї, придатні для малих спільнот, для суспільств, у яких обман і корупція не толеруються, а цінується професіоналізм. Українці поки що діють як типово бездержавні люди. Виявилося, що необхідність створення організації викликає заперечення, а формування півтора десятків осередків у регіонах наражається на труднощі глобальні. В ідеалі, дійсно, організація має створюватися тоді, коли люди знизу вимагають цього. Хтось вірить, що колись українці будудуть вимагати організації?
Замість баламутити людей лівими ідеями, варто було б пошукати демократичні механізми здійснення виборчого права, які надали б переваги більш освіченим, економічно і політично відповідальним громадянам.
Вибори у жовтні 2012 року можуть привнести риси прогресу, якщо хоча б невелика група мажоритарників – нових облич пройде до парламенту. Саме нових і саме незалежних. Надії на стару політичну матрицю як не було, так і нема. Нові і порядні на вибори не рвуться, а ті, хто наважуються, шукають затишку у фарватері політпартій.
Опитування як у Фейсбуці, так і професійними соціологами в реалі показують, що пересічний громадянин-виборець вже не шукає. Люди втомилися чи то від пошуку, чи то від власного роздратування, чи то бояться невизначеності і повертаються до старих стереотипів «влада – опозиція» у виконанні чинних політичних акторів. Артистів.
Люди переходять на економний режим функціонування власних життєвих батарейок. Система досягла рівноваги втоми. Або боягузтва. Або цинізму.
Чекають, що «якось воно буде». Якось буде, бо «ніколи так не було, щоб ніяк не було».
Потенціал перемоги здорового глузду над правом сильного і жлобством залишається високим, це більше 50% населення. Як завжди. Проте привілей боротися за реалізацію цього потенціалу залишається вузькому колу, 5% активного елементу.
Від того, чи встигнуть 5 і 50 відсотків порозумітися до настання радикальних змін, залежить, чи відбудеться «бессмисленный и беспощадный» бунт, чи організований і невідворотний перехід до нової системи.
Поки що час варто використати на формування запиту – запиту на реформи, життєздатні для суспільного організму цінності. Щоб не було, «як завжди». Прогрес у поширенні інформації про грузинські, сінгапурські реформи, про які заговорили усі – від соціалістів до метрів журналістики, надихає.
Українській Альтернативі 2 роки!

Володимир Кухар,
Українська альтернатива

Уніж у травні 2011: ]]> kukhar http://forum.te.ua/blog.php?b=882 Чотко. Дєрско. http://forum.te.ua/blog.php?b=881 Thu, 03 May 2012 13:20:15 GMT Зображення: http://s2.share.te.ua/b434580/7302665j6b.jpg ]]> saymon http://forum.te.ua/blog.php?b=881 Усе пропало, шеф :( http://forum.te.ua/blog.php?b=880 Tue, 01 May 2012 19:00:54 GMT Розчарування. Що це? Сум, образа, невиправдані почуття чи явище фрустрації, як каже старий добрий знайомий. Коли будеєш плани, які не справджуються? Коли 2 ночі сняться мрії, які не здіснюються?... Розчарування.
Що це? Сум, образа, невиправдані почуття чи явище фрустрації, як каже старий добрий знайомий.

Коли будеєш плани, які не справджуються?
Коли 2 ночі сняться мрії, які не здіснюються?
Чи коли втікаєш із переляду фільмів, щоб лягти спати?

Воно не болить. Хіба так... пульсує.
Шукаєш причини і 48 разів усе туди-сюди прокручуєш.
І без п'ятнадцяти 6 не спиться.
І лікуєш себе "винним "я"

Розчарування - це порожній тамбур вагона, в якому страшно бути самому, і з якого не йдеш.
Це посмішка: стомлена, невиразна, спокійна, загублена за сумними блакитними очима.
Це кінець світу на найближчих чотири дні.

А потім чітке, тверезе і гостре просвітлення розуму. Усе. Нема. Завершилося. Так, нехай би на цьому все і завершилося.
Поцілувати кота у мокрий ніс, закрити тихенько двері і зробити чорний чай.

Как тебя понимать? ... Никак! - ответил Чеширский Кот.
- Понимать меня необязательно. Обязательно любить и кормить вовремя...


--
шукаю машинку, що стирає пам'ять ]]> Tes http://forum.te.ua/blog.php?b=880 Як завойовувати друзів і впливати на людей http://forum.te.ua/blog.php?b=879 Sat, 28 Apr 2012 22:07:54 GMT 6d7lqeXnB8I ]]> saymon http://forum.te.ua/blog.php?b=879 Україноцентризм http://forum.te.ua/blog.php?b=878 Fri, 27 Apr 2012 14:43:28 GMT Європейський Союз сам переживає непрості часи. Конституційний розвиток спільноти після Лісабонської угоди загальмувався. Нічого дивного, адже після неї залишається хіба що рівень понаднаціонального... Європейський Союз сам переживає непрості часи. Конституційний розвиток спільноти після Лісабонської угоди загальмувався. Нічого дивного, адже після неї залишається хіба що рівень понаднаціонального (supranational) утворення, новітнього СРСР, яке поглинає національні суверенітети. У самому ЄС для сприйняття цього нема підготовленої більшості. Особисто я проти участі України у будь-яких понаднаціональних структурах.
ЄС переживає непрості економічні часи. Запровадження євро позбавило гнучкості, ускладнило реагування на економічні виклики. Розбіжності у потребах розвитку країн, які стартують з низьких позицій та прагнуть активного розвитку і країн, яким важливо зберегти наявний рівень, розривають євровалюту. Фінансист Джордж Сорос наголошує на необхідності нестандартних підходів до порятунку європейської економіки і говорить не просто про реформування єврозони, а про можливість розпаду ЄС.
Переваривши країни Балкан, ЄС вийде на рубежі країн Магрібу, Туреччини, України. Наша країна наражається на штовханину на вході.
Суто економічно, інфраструктурно Україні треба ще багато зробити. Щоб підтягнутися до рівня хоча б посткомуністичних країн-членів ЄС необхідні величезні капітальні вкладення. Багатомільярдних коштів на інфраструктурні проекти в ЄС нема, а сама Україна не здатна забезпечити належну у таких випадках частку співфінансування проектів для країн-кандидатів.
Для вступу до ЄС Україні знадобиться 15-20 років. Це якщо не буде геополітичних катаклізмів і всередині країни буде консолідовано хоча б «сильний консенсус навколо слабких реформ». Те, що називають реформами зараз, обговоренню не підлягає. Справжні реформи мають починатися з боротьби з корупцією на самій горі, з першої особи.

Нам їхати чи «шашечки»?

Може, ну її, цю євроінтеграцію?
Євроінтеграція нам потрібна. Європа – це, у першу чергу, висока політична і ділова культура. Люди там навчилися жити при такому рівні взаємної довіри і поваги, які роблять можливими успішне функціонування правової системи, демократичного управління, місцевого самоврядування. Сам процес зближення з ЄС дає корисну інформацію та досвід.
Проте євроінтеграція нам потрібна не більше того, ніж вона потрібна саме нам! Не Україна для Європи, а Європа для України. Україна понад усе – це якщо зовсім просто. Не держава понад права чи долі окремих людей, але однозначно національні інтереси мають бути пріоритетом порівняно з інтересами інших країн чи їхніх об’єднань.
Набридло спостерігати, як українські уряди просяться до ЄС. Спочатку хотіли «асоційованого членства» - різновиду членства в ЄС, якого не існує в природі. Зараз пишаються, що українська Угода про асоціацію буде не така, як у всіх країн-кандидатів. Дивна логіка, покликана приховати той факт, що наші уряди не здатні здобути нормальну Угоду.
Не формальне членство треба випрошувати, а створювати умови для цивілізованого співжиття всередині країни. У більшості Європа асоціюється з високим рівнем життя. І справедливо. Але успіху європейці завдячують праці протягом пів тисячі років, а не чудодійній силі бюрократичної структури та перевагам вільної торгівлі останніх десятиліть.
Навчатися треба у першу чергу тому, що дозволяє країнам Європи кожного разу підніматися, відбудовуватися після катастроф – як це зробили європейці після ІІ Світової війни, як це роблять країни Балкан після конфліктів 90х років. Культура праці, довіра та повага одне до одного тримають вкупі та на шляху прогресу громади і суспільства. І жодні міждержавні утворення тут не можуть радикально щось додати або забрати.
Україні потрібне не формальне членство, а реальні реформи. І парадокс у тому, що умовна середня модель європейської країни для нас як для країни, яка потребує швидкого і радикального реформування, не підходить.
Європейські країни, особливо країни «старої Європи», відзначаються назагал високим рівнем оподаткування. Співвідношення податків до ВВП у них становить близько 40%. Високі податки стримують розвиток ділової активності і заохочують високий рівень безробіття.
У США та Японії рівень оподаткування нижчий – близько 30%. При цьому рівень безробіття майже удвічі нижчий, ніж у країнах «старої Європи».
Найнижчий рівень оподаткування – близько 20%, - у «азійських тигрів», Туреччини, Грузії. Тобто, у всіх країнах, які зробили ставку не на «сильний консенсус навколо слабких реформ», не на підтримання соціальних стандартів, на які ще заробити треба, а взяли курс на швидкі радикальні перетворення. І Грузія за короткий час випередила Україну по рівню доходів на душу населення.
В України немає 500 років, щоб досягти рівня розвитку скандинавських країн еволюційним шляхом. Згадані європейські країни плюс Німеччина та інші напівсоціалістичні політичні режими в Європі вже не можуть собі дати ради з традиційно масштабними соціальними програмами.
Те, що підходить для зрілого організму, не годиться для організму молодого, який хоче розвиватися, змінюватися. У Європи свій клопіт – як стандартизувати існуючі процеси, послуги, товари. В умовах України стандартизація шкідлива – вона розвиток бізнесу стримує, натомість заохочує корупцію. Досвід Грузії показує, що далеко не усі зі стандартних рецептів ЄС чи МВФ працюють. Податок на додану вартість створює в Україні поле для корупції – давайте переглянемо його. Грузини відійшли від звичної системи антимонопольних органів чи європейської системи організації ринку енергетики – давайте подивимося на цей досвід.
Для цього не треба мати сотні тисяч сторінок законодавства. Достатньо мати невелику команду людей, які мають чітке поняття про економічну свободу.
Якщо вирішення питання економічного співробітництва чи безвізового режиму за межами стандартної площини євроінтеграції можливе, то навіщо накидати на себе додаткові політичні умови? А якщо під виглядом якоїсь особливої Угоди про асоціацію та супутніх документів буде проведено квоти на український сільськогосподарський експорт до ЄС у обсягах навіть нижчих за існуючі, то навіщо така угода?
Для України важливо не приєднатися до престижного клубу, а знайти модель швидкого, проривного перетворення країни. І вихід цей – боротьба з корупцією, встановлення правопорядку, адміністративні новації та кадрові зміни, радикальне вивільнення економічної ініціативи у масштабах, не бачених у ЄС.
Щоб до ЄС проситися, треба хоча б завершити пострадянську трансформацію, себто витравити совок, як це зробили країни «нової Європи». Для чого ставати у хвіст черги і зосереджуватися на переміщеннях цього хвоста замість того, щоб вирішувати конкретні проблеми по суті?
І не треба нити! Без ниття і до ЄС швидше приймуть.
Друга половина правди від Солани – розчарування від якості політичної еліти в Україні. Якість еліти – це вже точно не про Брюссель, це - у наших руках!

Володимир Кухар, Українська альтернатива
Магістр європейських студій (Центр європейських студій Боннського університету (ZEI), Бонн-1999).

Вперше опубліковано: http://www.groupua.org/?p=2350 ]]> kukhar http://forum.te.ua/blog.php?b=878 Польська віза для виїзду в Італію. Wizzair чи бус? http://forum.te.ua/blog.php?b=877 Sun, 22 Apr 2012 17:36:17 GMT ---Цитата (допис від tdio)--- В мене стався конфуз на польській границі, пограничники не пропустили, бо обшукали і знайшли бронь на літак з Варшави.:stop: Поставили штамп з датою і перекреслили...
Цитата
Допис від tdio Переглянути допис
В мене стався конфуз на польській границі, пограничники не пропустили, бо обшукали і знайшли бронь на літак з Варшави.:stop: Поставили штамп з датою і перекреслили його, а ще поставили відмітку "Е" біля візи:sorry:. Хто знає що це означає і чи варто пробувати ще раз їхати? Може хтось з цим стикався?
]]> tdio http://forum.te.ua/blog.php?b=877 як обікрасти хату Takeshi80 http://forum.te.ua/blog.php?b=873 Wed, 18 Apr 2012 07:15:43 GMT підкажіть, як? :ilold: підкажіть, як? :ilold: ]]> takeshi http://forum.te.ua/blog.php?b=873 як обікрасти хату Takeshi80 http://forum.te.ua/blog.php?b=872 Wed, 18 Apr 2012 07:15:33 GMT підкажіть, як? :ilold: підкажіть, як? :ilold: ]]> takeshi http://forum.te.ua/blog.php?b=872