Фотографічний "Оскар" у тернополянина

[Blind_angel]

Саме цьому принципу ось вже 17 років не зраджує тернополянин Едуард Кисилинський. Він зібрав чимало нагород у різноманітних конкурсах фотомайстрів. Але цьогорічна поїздка до Лінцу стала його справжнім тріумфом.

На одному з найпрестижніших світових фотоконкурсів «Trierenberg Super Circuit» тернополянин був визнаним кращим фотографом, котрий знімає природу. Що характерно, його суперники знімали , як правило, африканські краєвиди, Едуард же представляв маловідомий широкому загалу неповторний світ української природи. У здобутку тернополянина дві золоті, срібна та бронзова нагороди, а також золота медаль – відзнака від товариства фотографів США. Про надзвичайну конкуренцію на фотмистецькому форумі, котрий вважається своєрідним фотомистецьким форумом, свідчать сухі, але промовисті цифри. На першому етапі конкурсу було представлено більше півмільйона робіт 51 тисячі фотомайстрів із 116 країн.

Після шаленого успіху Едуард Кисилинський отримав запрошення представити роботи в Австралії, Канаді, Туреччині, Нідерландах. Від місцевих структур, звичайно ж, абсролютно ніяких пропозицій не поступало.
А й справді, воно нам треба – світовий престиж?

http://maidanua.org/static/news/2007/1196195307.html

[Blind_angel]

Едуард Кислинський: “Почалося все з того, що мені подарували фотоапарат”

У кожного з нас є захоплення. Хтось любить колекціонувати марки, а хтось віддає перевагу музичним пластинкам. Одні читають та збирають історичні книги, а інші - компакт-диски. Справа, якою займається Едуард Кислинський, трохи незвична. Так, чоловік любить фотографувати те, що важко помітити звичайній людині. В об’єктив п. Едуарда потрапляють найменші земні комахи, лісові тваринки, птахи.

Полюванням з об’єктивом тернополянин займається вже не перший рік. Фотографією він почав захоплюватись ще з дитинства. З того часу хлопцеві вдалося отримати чимало нагород у різноманітних конкурсах фотомайстрів, проте цьогорічна поїздка до Лінцу (Австрія) стала його справжнім тріумфом.

На одному з найпрестижніших світових фотоконкурсів «Trierenberg Super Circuit» Едуард був визнаний кращим фотографом, котрий знімає природу.На першому етапі конкурсу було представлено більше півмільйона робіт 51 тисячі фотомайстрів із 116 країн світу. Суперники Едуарда фотографували, як правило, африканські краєвиди, чоловік же представляв маловідомий широкому загалу неповторний світ української природи. В результаті у здобутку тернополянина дві золоті, срібна та бронзова нагороди, а також золота медаль – відзнака від товариства фотографів США.

Сотні людей присвятили себе створенню дива фотографії. Імена багатьох з них відомі широкому загалу, інші назавжди залишаться безіменними. Фотографію, як і все прекрасне, можна назвати мистецтвом. Але з чого все починалося?
Народився фотомайстер в м. Донецьк, у 1967 році. Там же закінчив школу і почав займатися фотографуванням.
- Все почалося з того, що мені на свято подарували фотоапарат, - ділиться спогадами п. Едуард. - Спершу ходив на гурток фотолюбителів, а потім, коли не було можливості, продовжував опановувати мистецтво фотографії самотужки. Найбільше мені подобалося знімати природу.

- Після закінчення школи вступив до Кріпінського лісгосп- технікуму за 200 кілометрів від Москви. Ми жили і навчалися посеред лісу у гуртожитках. І саме тут я вирішив серйозно взятися до улюбленої справи, адже умови для цього були найкращі. Пригадую я купив собі новий фотоапарат “ЗІНІТ Я ТЕ”, проте в нашого вчителя був кращий. Тому я його в нього частенько позичав. Спершу вчився фотографувати птахів, далі почав займатися макрознімками. Для мене це все було дуже цікаво. За 4 роки навчання я навіть зробив власний фотоальбом “Насикомые Турской области”. Його я подарував технікуму, - продовжує чоловік.
“До Тернополя я заїхав на тиждень часу... і живу тут вже 17 років”

- Після закінчення технікуму у мене була можливість залишитися працювати поблизу Москви. Але мені хотілося поїхати десь подалі, ближче до тайги. Тому незабаром я поїхав у Кострому. Там я працював майстром лісу і паралельно займався фотографією: до цього спонукали казкова природа, неймовірні враження, велика кількість птахів і тварин, - розповідає фотограф.
З Костроми Едуард Кислинський був призваний до армії. Служив у Німеччині два роки, потім ще на два роки залишився там працювати при військовій частині.
Після закінчення військової служби п. Едуард повертався додому. Пригадує, їхав через Західну Україну і вирішив заїхати в гості до друга в Тернопіль.
Думав, погостює з тиждень, проте ось уже 17 років, як він проживає у нашому місті з дружиною та дочкою.

Іноземців зачарувала українська жаба
На Тернопільщині захоплення п. Едуарда фотографією не раз виручало його у матеріальній скруті. Щоб стати на ноги, чоловікові доводилось працювати фотографом на замовлення - знімати весілля, дні народження, інші урочисті заходи. Також працював фотокором у двох місцевих газетах. Лише два роки тому пан Едуард вирішив працювати заради свого задоволення. Тепер він себе називає “досвідченим любителем”.

Після шаленого успіху в Лінцу Едуард Кисилинський отримав запрошення представити свої роботи в Канаді, Туреччині, Нідерландах. Робота, яка принесла авторові славу та спонукала працювати далі, називається “Царівна-жаба”.
- Коли тільки почав займатися фотографією, то не ставив собі за мету досягати визнання, перемоги у конкурсах. Працював для себе. Потім все-таки вирішив спробувати свої сили на українському конкурсі. Мені тоді було 15 років. І по іронії долі перемогла моя робота, на якій було зображена жаба, - згадує п. Едуард.

- Згодом вирішив взяти участь у Міжнародному конкурсі. Звісно, розумів, що перемогти буде надзвичайно важко, адже конкурс проходить вже 19 років поспіль і його журі важко чимось здивувати, - ділиться фотомайстер.
У таких змаганнях майже завжди перемагають фото африканських краєвидів. Проте, я не мав можливості сфотографувати африканську екзотику, адже для цього потрібно було туди їхати.
Отже, трохи подумавши, вирішив знімати те, що є в нас під ногами, те, з чим ми стикаємось майже щодня. Я почав з малого - фотографував комах, тварин, жаб.

Свою “призерку” пан Едуард знімав у смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області. Саме там він найбільше “полює”. Каже, у Залізцях природа незвичайна та й тваринок дуже багато.
Фотомайстра можна часто побачити і в Тернопільському парку Топільче, а також на озері. Тут він хоче сфотографувати качку в польоті. Проте, поки що свого кадру п. Едуард ще не впіймав.

- Основне у роботі фотографа - вміння побачити незвичайне. Із тисячі кадрів я можу вибрати лише один вдалий знімок, - зізнається п. Едуард.
Едуард Кислинський – фотомайстер чи досвідчений любитель?
На жаль, чудових рідкісних фотографій стає з кожним днем все менше і менше. Вони зникають з лиця землі, залишаючись лише у приватних колекціях.
Дивує тернополянина й те, що фотоальбомів відомих майстрів на Тернопільщині у книгарнях немає. Хоча за кордоном їх досить багато.

Побувавши в Австрії, познайомившись з іноземними фотографами, п. Едуард зрозумів, що у нього попереду ще дуже багато роботи.
- На сьогодні я на вважаю себе майстром. Я досвідчений любитель, – заявив фотограф.
В майбутньому фотомайстер планує організувати персональну фотовиставку. Вже й назву придумав “Світ навколо нас”.
А тим часом терноплянин і далі бігає перевулками міста, шукаючи свою єдину і неповторну мить, аби привести до Тернополя “Фотографічного Оскара”.

http://www.novaera.te.ua/article_view.php?article=1236

Офіційний сайт Едуарда Кислинського: http://kyslynskyy.te.ua/