б"є - значить любить?

[Пантера]

Цитата

Допис від ilove2108

Подумалось: офтоплю. Але по суті - це та ж тема. Чого ж жіночки так можуть слізно виступати проти мужа-тирана, а лупцювання дитини при цьому вважати турботою і любов"ю?

Про лупцювання мови не було. А рівняти коли мама шльопає по попі дитину і коли чоловік б"є по морді жінку правильно?
Чоловік і жінка дві рівноцінні сформовані особистості. А дитину треба вчити, деколи і шльопком по попі.
Та взагалі, це смішно рівняти.
Я пам"ятаю пару раз коли мене мама шльопала і раз навіть я получила по мордам і всі ці випадки не одноразово розказані за святковими столами в колі друзів з щирою посмішкою. Тому що кожен раз я знала за що получаю і ніякої обіди і злості на маму не маю. Навпаки рахую, що треба було більше шльопати, за деякі вчинки до сих пір стидно. Я трохи вредна була в дитинстві.

[Alita]

Цитата:

Допис від Пантера

Про лупцювання мови не було. А рівняти коли мама шльопає по попі дитину і коли чоловік б"є по морді жінку правильно?
Чоловік і жінка дві рівноцінні сформовані особистості. А дитину треба вчити, деколи і шльопком по попі.
Та взагалі, це смішно рівняти.
Я пам"ятаю пару раз коли мене мама шльопала і раз навіть я получила по мордам і всі ці випадки не одноразово розказані за святковими столами в колі друзів з щирою посмішкою. Тому що кожен раз я знала за що получаю і ніякої обіди і злості на маму не маю. Навпаки рахую, що треба було більше шльопати, за деякі вчинки до сих пір стидно. Я трохи вредна була в дитинстві.

Ну, може я чогось не розумію.
От жінка, скажімо систематично не готує чоловікові обід. Терпів день, два, три, а потім дав в писок. Ну а чо: чоловік голодний, а вона на ФФМ сидить. Тре виховати!
Міркування жінки: в мене критичні дні, я себе так погано почуваю, я зробила собі вихідні на кілька днів, а він, сволоч, по писку! Нє, щоб пожаліти, щоб яєшню вжарити і ше мене покормити!...

А дитина хрусталем грається. Побила келих, другий, третій. Після четвертого можна і по попі.
Міркування мами: має стільки іграшок, не слухає моїх заборон, тре дати по попі, бо більше ніц не поможе, бо сильно вредне мале.
( а чи думаємо: я мало приділяю дитині часу, йому нудно, треба погратися з ним у "кухню", "магазин" ,"гостей"..? Але дати по попі - елементарно найлегший варіант.
В випадку з чоловіком - ми нещасна обіжена жертва. В випадку з дитиною - великий педагог.

[Філько]

Alita, во-во, і я про шо.
Думається мені - треба просто робити так шоб не жаліти опісля - і все буде так як треба. Совість - то насправді не є достоїнство - це просто пошуки виправдань своїм промахам коли вже ніц виправити не можна.

А оффтопу тута нема - тема ж доволі гендерно рівна - не вказано хто саме і кого б"є і любить.

[Alita]

Цитата:

Допис від Пантера

Я пам"ятаю пару раз коли мене мама шльопала і раз навіть я получила по мордам і всі ці випадки не одноразово розказані за святковими столами в колі друзів з щирою посмішкою.

Нє, ну і це нормально? Ментальність в нас така чи що?... Дорослих тішить приниження дитини. А свої відчуття тоді в дитинстві Ви пам"ятаєте? Хотіли б їх повторити?
Мене також шльопали.
Вірите, ні: мені встидно що мене били ( читай: "шльопали", якщо так буде краще). Я не хочу це згадувати, тим більше з посмішкою за столом. Вважаю , що тоді мене цим принижували і навіть не задумувались про це. Звичайно, я десь щось зробила не так, раз отримала таке покарання. Але биття - це найлегший спосіб джорослих усторонитися від проблеми, усугубити її, роблячи вигляд, що вирішуєш її. І найшвидший спосіб звести між дитиною і собою стіну, яку повалити дуже важко , а часом і не можливо.

[Пантера]

Цитата:

Допис від Alita

Ну, може я чогось не розумію.
От жінка, скажімо систематично не готує чоловікові обід. Терпів день, два, три, а потім дав в писок. Ну а чо: чоловік голодний, а вона на ФФМ сидить. Тре виховати!
Міркування жінки: в мене критичні дні, я себе так погано почуваю, я зробила собі вихідні на кілька днів, а він, сволоч, по писку! Нє, щоб пожаліти, щоб яєшню вжарити і ше мене покормити!...

А дитина хрусталем грається. Побила келих, другий, третій. Після четвертого можна і по попі.
Міркування мами: має стільки іграшок, не слухає моїх заборон, тре дати по попі, бо більше ніц не поможе, бо сильно вредне мале.
( а чи думаємо: я мало приділяю дитині часу, йому нудно, треба погратися з ним у "кухню", "магазин" ,"гостей"..? Але дати по попі - елементарно найлегший варіант.
В випадку з чоловіком - ми нещасна обіжена жертва. В випадку з дитиною - великий педагог.

Це зовсім різні ситуації.
Жінка не зобовязана готувати обід.Їй не треба ніяких оправдань. Може вона хоче що б чоловік готував, чому вона не має його бити за те що обід не приготований. Чому як обід, так зразу жінка.
Як це - побила другий, третій? Це що назло мамі? Побила один, мама каже не можна а вона трощить все далі, бо мама з нею у"кухню" не грається? А може мама в цей час татові обід готує, а може просто змучена з роботи прийшла. Ні треба все кинути, бо дитинка перетрощить всю посуду. Якщо дитина не розуміє слова "не можна", або просто тупо наривається (а такі дітки також є) то шльопнути по дупі дуже навіть корисно, для подальшого виховання.

Цитата:

Допис від Alita

Нє, ну і це нормально? Ментальність в нас така чи що?... Дорослих тішить приниження дитини. А свої відчуття тоді в дитинстві Ви пам"ятаєте? Хотіли б їх повторити?
Мене також шльопали.
Вірите, ні: мені встидно що мене били ( читай: "шльопали", якщо так буде краще). Я не хочу це згадувати, тим більше з посмішкою за столом. Вважаю , що тоді мене цим принижували і навіть не задумувались про це. Звичайно, я десь щось зробила не так, раз отримала таке покарання. Але биття - це найлегший спосіб джорослих усторонитися від проблеми, усугубити її, роблячи вигляд, що вирішуєш її. І найшвидший спосіб звести між дитиною і собою стіну, яку повалити дуже важко , а часом і не можливо.

Яке приниження, ти про що? В природі люба мамаша наказує своє нерозумне дитинча ради його ж користі.
От недавно бачила: йде мама з малим і він щось кричить до неї істеричним голосом, а вона пробує йому пояснити, потім він вириває в неї руку і біжить на дорогу (біля озера). Я аж зупинилися від страху. Вона його ловить і дальше щось йому розказує. Метрів через десять, мале копає маму вириває руку і знову на дорогу. І на цей раз таки вибігло. Щастя що машин не було. А якби мамаша вилупила добряче по сраці перший раз, так що б назавжди запамятав, що на дорогу вибігати не можна, то мале б не ризикувало життям другий раз. В даній ситуації якраз приниженою (і дурепою) виглядала мама.
Не знаю, як і за що били тебе, я дуже люблю свою маму, вона в мене найкраща, і я ні капельки на неї не ображаюся, бо знаю, що і вона мене любила безміри, навіть тоді коли шльопала.

[Ingenue]

Цитата:

Допис від Пантера

Це зовсім різні ситуації. Жінка не зобовязана готувати обід.Їй не треба ніяких оправдань. Може вона хоче що б чоловік готував, чому вона не має його бити за те що обід не приготований. Чому як обід, так зразу жінка.

Якщо класична модель сімї,чоловік заробляє гроші,жінка займається домашнім господарством,в такому випадку він свій обовязок виконує,а вона-ні,напевно йому тоді обідно )))

Але в нас давно прийнято ,що працюють і заробляють обоє,часом одинаково,а часом жінка навіть більше,але після роботи він на дивані,а вона займається дітьми і домашнім господарством.Сумно ,бо це відбувається досить часто.

Додано через 32 хвилини

Цитата:

Допис від Пантера

Як це - побила другий, третій? Це що назло мамі? Побила один, мама каже не можна а вона трощить все далі, бо мама з нею у"кухню" не грається? А може мама в цей час татові обід готує, а може просто змучена з роботи прийшла. Ні треба все кинути, бо дитинка перетрощить всю посуду. Якщо дитина не розуміє слова "не можна", або просто тупо наривається (а такі дітки також є) то шльопнути по дупі дуже навіть корисно, для подальшого виховання.

Це ще залежить від віку дитини ,буває шо не розуміє слова не можна ,ну і після того як вдариш розуміння не прийде,зявиться страх або настане тимчасовий ступор,за деякий час ситуація повториться.
Краще дійсно все кинути і приділити дитині увагу хоч ненеадовго,якщо навіть мама готує вечерю,з голоду ніхто не вмре,коли вона затримається.
Але в мене тоже бували такі ситуації як ти описала з тим малим шо на дорогу вибігав,і я тоже била.Зрозуміло що він від цього не розкаювався у вчиненому,але приходив до тями і ставав контрольованим.

Цитата

А дитина хрусталем грається. Побила келих, другий, третій. Після четвертого можна і по попі.
Міркування мами: має стільки іграшок, не слухає моїх заборон, тре дати по попі, бо більше ніц не поможе, бо сильно вредне мале.

Речі не призначені для ігр,повинні знаходитись в недоступному для дітей місці.

[Alita]

Ну, приклади я притягнула за вуха і розсосолювати їх не будемо.
Здається, ми говоримо на різних мовах.
В мене також чудові батьки яких я люблю. І , звичайно, за шльопки обід не тримаю. Але зі своїми дітьми так поступати не хочу, тому що пам"ятаю, як мені тоді було соромно
Може, кожна людина по-іншому це спиймає?... Може, для когось це пустяк, не вартий уваги. Часом вилуплять дитину, а їй, як горохом об стіну. А часом лише брови насуплять, а дитина вже плаче...
Та все ж я перекконана, що биття абсолютно не впливає на позитивне виховання дитини. Впливає систематична робота, тісне спілкування ( на які так часто нема часу!!!), а не нервові шльопки.
Я не розумію, як дитина може вибігати на дорогу. Якщо вона маленька - мама повинна її міцно тримати за руку, якщо - більша - розуміти небезпеку. Чи її мають стримувати мамині шльопки?А якщо мами не буде поряд - тоді можна? Проблема в цій ситуації набагато глибша, ніж ота хвилинна вистава, що ви бачили.

[Ingenue]

Цитата:

Допис від Alita

Я не розумію, як дитина може вибігати на дорогу. Якщо вона маленька - мама повинна її міцно тримати за руку, якщо - більша - розуміти небезпеку. Чи її мають стримувати мамині шльопки?А якщо мами не буде поряд - тоді можна?

Мама повинна бути поряд допоки не буде впевнена що дитина на таке не здатна .Я тоже багато чого не розумію з того що робиш ти,доросла людина,але то таке...

[andrey_ko]

Цитата:

Допис від Філько

andrey_ko
кажуть існують в природі жіночки, які теж не проти шоб їх по попі били... можна навіть якимсь шкіряним батогом

про те шо мати має грати роль поліцая в сім"ї - категорично не згоден. Задача бути сильним, і відповідно - головним і страшним, мусить бути в глави сімейства. Та й думаю, навряд чи дитина засвоє принцип "не бий дівчаток" через побивання ременем. Плюс - за жінку відповідає чоловік - значить із цього випливає - йому таки можна її час від часу виховувати?
Та й ідея шо дитина не знає шо є добре а шо зле - теж трохи однобока - навіть серед нас, дорослих - те що є добре для русского, для нємца - смерть. Або вот стандартний підхід до виховання - шугати її бабаями і пасками, коли дитя захоче піти подивитися на дерево, чи покидати камінці в калюжу, чи заглянути в пащу собаці - просто тому шо мамі/бабці/татові влом відірвати дупу від лавочки і замість того шоб точити ляси з подружками - пояснити дитині шо й до чого, чи сходити з нею і заглянути до писка тому псу )).

Ну і крім того сю тему можна ше скерувати в русло, мовляв: любе виховання - це насилля над особистістю дитини, ламання дитячої життєрадісної безпосередності і насаджування наших з вами сірих і безпросвітних стереотипів, які ми блюзнірськи зовемо досвідом і мудрістю старших

таке відчуття, що ти коментуєш не мій пост, а поставив мою цитату, а сам собі про своє.
Хочу спитати тебе, в тебе є діти, і якщо є то скільки їм років???
Я говорив, що
- дати дитині по попі і бити жінку - зовсім протилежні речі.
- шльопати по попі дитину іноді треба
- шльопати все таки варто в більшості мамі, тато має бути авторитетом без шльопків і показувати дитині приклад "небиття", але послуху і поваги.
А вже в комплексі виховання обох батьків і повинно привити дитині що добре, а що зле, а тому числі і відношення до жінки.
От ти кажеш, краще дитині пояснювати про собак, про шкідливість не вибігати на дорогу тощо. Ситуація, дитині від року до двох - лізе до розетки? Як ти їй поясниш, що це зле? То не гаряча сковорідка, обпікшись об яку дитина зрозуміє, що це не варто? Там ток. І коли сваришся і пояснюєш - дитина навпаки хоче туди ще більше влізти. А закривати всі підряд - не вихід. Само собою, що в такому віці за дитиною потрібно постійно дивитись, але іноді хватає на секунду відволіктись - як дитина вже щось вчудить. Тому, в окремих випадках, необхідний інший "стимул"..
Загалом питання бити-небити кожен позиціонує з своєї моделі виховання (здебільшого) і вважає на своєму прикладі, що це кращий варіант і переносить його на свою сім'ю.

[Alita]

Цитата:

Допис від andrey_ko

Загалом питання бити-небити кожен позиціонує з своєї моделі виховання (здебільшого)

А в нас фізичне покарання вважається національною традицією...
Знаєте, можна обійтися без биття і у випадку з розетками, і машинами, і гарячими сковорідками. Можна!!! Тільки більшість не хочуть це визнавати, бо тупо вдарити - найлегше. А дитина, як і доросла людина має свою гідність ( яку ще й розвивати треба). У кожної людини ( дитини) ця гідність має свою планку, яку треба піднімати, а не опускати.
Ну, взагалі, кожен залишається при своїй думці. Бийте, на здоров"я своїх дітей з великої любові, якщо вам це подобається.
Мені ж не подобається, коли ображають мене, не подобається , коли ображають моїх дітей. Вони в мене практично не биті ( за винятком моїх нервових зривів, про які я дуже шкодую) і ростуть адекватними, розумними людьми. Старший уже закінчує школу , так що оглянутися є на що. На дороги не вибігав, в розетки і гарячі сковорідки руки не пхав. Звичайно, було куча моментів, коли треба було чомусь навчити, але не методом фізичного покарання.

[Пантера]

Цитата:

Допис від Alita

А в нас фізичне покарання вважається національною традицією...
Знаєте, можна обійтися без биття і у випадку з розетками, і машинами, і гарячими сковорідками. Можна!!! Тільки більшість не хочуть це визнавати, бо тупо вдарити - найлегше. А дитина, як і доросла людина має свою гідність ( яку ще й розвивати треба). У кожної людини ( дитини) ця гідність має свою планку, яку треба піднімати, а не опускати.
Ну, взагалі, кожен залишається при своїй думці. Бийте, на здоров"я своїх дітей з великої любові, якщо вам це подобається.
Мені ж не подобається, коли ображають мене, не подобається , коли ображають моїх дітей. Вони в мене практично не биті ( за винятком моїх нервових зривів, про які я дуже шкодую) і ростуть адекватними, розумними людьми. Старший уже закінчує школу , так що оглянутися є на що. На дороги не вибігав, в розетки і гарячі сковорідки руки не пхав. Звичайно, було куча моментів, коли треба було чомусь навчити, але не методом фізичного покарання.

Я хотіла ще раніше написати, але льніки було.
Я нівякому разі не агітую бити дітей! Я проти любого насильства.
Але я не бачу великої трагедії, коли любячі адекватні батьки шльопнуть по попі дитину, яка сама дуже на це напрошується.
Є багато нюансів: різні темпераметри батьків і дітей, різні діти. Кожен хто говорить про наказання дітей уявляє свою картинку.
Якщо Аліта, твої діти не робили всього перерахованого, то тобі просто повезло і дійсно не було за що їх бити. Але повір, що є такі діти яких треба шльопнути що б вони прийшли в себе.
Це не мої слова, а доктора Комаровського. В одній передачі він дуже гарно про це розказував.
Але, впринципі, зважаючи на те що в нас багато батьків таких як наш братюня, то дійсно краще заборонити любе рукоприкладство. Але бідні тоді будуть батьки.
ПС.Ви ніколи не бачили, як в природі мама наказує дітей. Як тигриця тріпає за холку непослушне тигриня? Хіба це принизливо? Навіть звірі розуміють що "наука не лізе в голову без бука"

[Alita]

Але звірі на мають дару спілкування ( ну хіба що ррр і ггррр)))).
Так, бувають різні діти. Часом ( досить таки таки часто) у них є певні неврологічні проблеми. Насилля лише усугубить ситуацію. Злоба породжує злобу. Дитина не бачить в цей момент маминої любові і турботи, вона бачить образу і агресію.
Ну може..., десь...., колись..., за щось...... це і виправдано. Тільки от не можу придумати такої ситуації.
Скажу, коли била я : коли була замучена, зайнята, зла тощо. Тобто, коли не хотіла докласти зусиль і піти іншим шляхом.
І в дворі наблюдаю такі ж ситуації: мами шльопають, коли дитина не туди пішла, не те зробила... А самі в цей час сємають дзьобочки і чешуть язиками. Їм лінь ходити слід в слід за дитиною, пояснювати, гратися, розмовляти з нею. Звично час від часу підняти задницю з лавочки і вдарити непослушне дитя. Може утрірую... А , може, і ні...
Поставте руку на серце і дайте відповідь: чи дійсно не було іншого виходу хоч би в половині випадків?
Це просто перевага фізичної сили. І вона є образливою . І я не бачу різниці між биттям жінки і дитини. Жаль, що мою думку не розділяють....

[andrey_ko]

Цитата:

Допис від Alita

Знаєте,

можна на Ти ))

Цитата:

Допис від Alita

А в нас фізичне покарання вважається національною традицією...
Тільки більшість не хочуть це визнавати, бо тупо вдарити - найлегше. А дитина, як і доросла людина має свою гідність ( яку ще й розвивати треба). У кожної людини ( дитини) ця гідність має свою планку, яку треба піднімати, а не опускати.

прям зробила зі всіх катів, які тільки й думають, щоб набити непослушних дітей.
тре було почати з цієї фрази

Цитата:

Допис від Alita

. Вони в мене практично не биті ( за винятком моїх нервових зривів, про які я дуже шкодую)

от з цього варто було починати. А нервові зриви - то взагалі - їх в першу чергу варто контролювати, а не дискутувати про моделі виховання.
Мене в дитинстві мама іноді шльопала по сраці, але чомусь через це я не менше її поважаю, та й не відчував якогось приниження своєї гідності. Тато - практично не бив (підзатильники невсчот), кілька раз - і то за брехню, яку я зараз на нюх не переношу і це стало моїм кредо - "не брехати".
Малий мій, як потрібно буде - теж заробить, але надіюсь, що до цього не дійде ( в мене ітак серце крається як він плаче, коли його насварять)

[Alita]

Цитата:

Допис від Пантера

Якщо Аліта, твої діти не робили всього перерахованого, то тобі просто повезло і дійсно не було за що їх бити.

Це не везіння. Це систематична робота і спілкування. А потім і цілковита довіра.

[andrey_ko]

Цитата:

Допис від Alita

Насилля лише усугубить ситуацію. Злоба породжує злобу. Дитина не бачить в цей момент маминої любові і турботи, вона бачить образу і агресію.

от зверни увагу на тих же дітей, які заробили по попі. Та він через хвилину забуває і сміється як ні в чому не бувало, а ти кажеш злоба, агресія...

[Alita]

прям зробила зі всіх катів, які тільки й думають, щоб набити непослушних дітей.
тре було почати з цієї фрази
Цитата:
Допис від Alita
. Вони в мене практично не биті ( за винятком моїх нервових зривів, про які я дуже шкодую)
от з цього варто було починати. А нервові зриви - то взагалі - їх в першу чергу варто контролювати, а не дискутувати про моделі виховання.

Не катів. А лінивих людей, які йдуть найлегшим шляхом на даний момент. Бо це не засуджується суспільством.
Завжди вважала, що насилля породжує насилля. Тобто дитина теж буде застосовувати фізичні розправи над іншими. Та й справа не тільки в цьому. Це не дитина погана чи вредна, адже вона пізнає світ, вивчає його а робити вона має це і на смак і на запах і на доторк...А батьки які застосовують подібні методи демонструють свою безпорадність і недалекість - бо нічого кращого ніж вдарити зробити не можуть. Для дитини це ще й приниження і від кого, від найрідніших людей...Завжди можна знайти компроміс, просто це тяжче, але не тільки дитину потрібно вчити а і самому вчитися бути батьками.

Я ж не кажу, що я ідеальна. І я часом мала такі моменти лінивства, але переконалася, що нічого доброго вони не роблять. Після них мені складніше достукатися до дитини.

Діти мають хорошу властивість забувати. ( хоч, не факт, що таки все забувають, тільки чи це хвилює когось..) Але я ж не кажу, що з них маньяки мають вирости . Я кажу про те, що діти можуть перестати повністю довіряти бюатькам , хитрити, юлити, викручуватися. Знаю куча випадків, коли батьки б"ють за погані оцінки, прогуляні уроки, сигарети... Серйозні проступки. Але биття не помагає. Втрачається ( втрачено) щось важливіше.

Додано через 24 хвилини


культура насильства над дітьми - це комплекс переконань, які заохочують тілесну та психологічну агречію батьків проти дитини

Вдарити дитину - це нормально. Це не насильство. Це виховання.
І по другій цитаті
на дитину перекладається відповідальність за дії батьків, тому що насильство провокує сама дитина, коли неслухаєтьтся батьків

Як часто ми говоримо:
"Дитина сама напросилася на покарання?"
" Її попереджали" і тп.
Ми привчаємо дитину з самого малечку, що проявити агресію і перекласти вину на жертву - це нормально.

[Ingenue]

Цитата:

Допис від Alita

Це не везіння. Це систематична робота і спілкування. А потім і цілковита довіра.

ти собі лестиш,у мене не одна дитина,а темпераменти ,характери і поведінка у всіх різна,хоча виховуються в одинакових умовах.

Додано через 7 хвилин

Цитата:

Допис від Alita

Знаю куча випадків, коли батьки б"ють за погані оцінки, прогуляні уроки, сигарети... Серйозні проступки. Але биття не помагає. Втрачається ( втрачено) щось важливіше.

не думала шо в цій темі мова йде про фіз.покарання дорослих дітей

Додано через 1 хвилину
мене не били,а треба було )))

[Demetra]

Є різні діти з різними характерами. Моя мала завжди була спокійна і врівноважена, нікуди ніколи не лізла. з нею можна домовитись. а моя племінниця-шкодне шило і інколи їй би здалося дати по попі, але моя сестра категорично проти. Вона(мала) вже нею командує. Коли вони були менші(років 4-5), то дуже билися і я якось не витримала, взяла поясок і обом всипала(раз бються - обоє винні). Вони помирились, пошкодували одна одну і племінниця мені на голову не лізе, навідміну від сестри. А з іншої сторони я б не хотіла, щоб дитину таким чином виховували в садочку чи в школі.

[Пантера]

Цитата:

Допис від Alita

Це не везіння. Це систематична робота і спілкування. А потім і цілковита довіра.

Тут ти помиляєшся на 100%. Це везіння. Діти народжуються різні і виховання тільки зглажує гострі кути, але не міняє суті.
Ти просто не стикалася з деякими дітьми. І там ситуація якраз така, що мама дуже добра і спокійна і весь свій вільний час присвячує дитині. А тій дитині якраз тільки і не вистарчає доброго ремня. Някі слова, пояснення і розмови не діють. Дитина аж проситься: накажіть, я виліз вже вам на голову, я заслуговую, а його далі гладять по головці і кажуть, що переросте. І в дитини стрес: з одного боку він сам розуміє, що його мають наказати, а його ще й жаліють і він від цього ще більше біситься.
ПС. Ти рахуєш, що той підліток, який в 16 зарубує маму з татом сокирою, бо вони не дали йому кишенькових грошей в дитинстві був анелочком? То в скільки років вони стають монстрами?

[SNIZHOK]

я щиро надіюсь, що глумити своїх дітей не буду.
не слухається ? вибачайте, але це ваша вина . що не стали для дитини авторитетом.
неодноразово бачу, як мамаші привселюдно дубасять ( саме дубасять) своїх діток за пустяки. заліз в калюжу чи кинув піченюшку . якось нелюдяно.