Ліна Костенко - Сторінка 3 - Тернопіль

Dinara · 19.09.2012, 10:19 #2037012

Усі усіх не люблять – так завжди,
Така уже настала в нас епоха…
Усі усіх не люблять – півбіди.
Всі брешуть, що всіх люблять – катастрофа

Dinara · 14.02.2013, 09:24 #2139876

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

orest5 · 17.02.2013, 16:09 #2142374

Цитата

Допис від Galka_T

Сама моя улюбленна українська письменниця!

Мало бути - Моя найулюбленіша українська письмениця.

MT15 · 17.02.2013, 22:32 #2142756

вірш "Крила" (впав на роздум після декламації його Богданом Ступкою):
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я.

У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.

У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.

У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!

You Tube

kookla · 20.03.2013, 01:01 #2165387

до дня народження:

You Tube

Dinara · 24.07.2013, 09:47 #2246091

Не живемо, а вибачаємось.
Хтось завжди зазирає у вікно.
Хтось потайки обнишпорює душу.
Хтось на людей нацьковує юрму.
Я все щось мушу, мушу, мушу!
А, власне, що я винна і кому?!

volpast · 02.09.2013, 09:42 #2263721

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

SNIZHOK · 26.11.2013, 07:43 #2306022

"Якогось ранку прокинемось в іншій державі. Бо проспали свою."

19.09.2012, 10:19 #2037012	#41
Dinara математик-реаліст	Відповідь: Ліна Костенко Усі усіх не люблять – так завжди, Така уже настала в нас епоха… Усі усіх не люблять – півбіди. Всі брешуть, що всіх люблять – катастрофа

14.02.2013, 09:24 #2139876	#42
Dinara математик-реаліст	Відповідь: Ліна Костенко Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині Є хтось такий, як невтоленна спрага. Я не покличу щастя не моє. Луна луни туди не долітає. Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є. Моя душа й від цього вже світає.

24.07.2013, 09:47 #2246091	#46
Dinara математик-реаліст	Відповідь: Ліна Костенко Не живемо, а вибачаємось. Хтось завжди зазирає у вікно. Хтось потайки обнишпорює душу. Хтось на людей нацьковує юрму. Я все щось мушу, мушу, мушу! А, власне, що я винна і кому?!

26.11.2013, 07:43 #2306022	#48
SNIZHOK чмокі чмокі	Відповідь: Ліна Костенко "Якогось ранку прокинемось в іншій державі. Бо проспали свою."

17.02.2013, 16:09 #2142374	#43
orest5	Відповідь: Ліна Костенко Цитата Допис від Galka_T Сама моя улюбленна українська письменниця! Мало бути - Моя найулюбленіша українська письмениця.

02.09.2013, 09:42 #2263721	#47
volpast	Відповідь: Ліна Костенко Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: – Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не облетим. А листя просить: – Дай нам тої втіхи! Сади прекрасні, роси – як вино. Ворони п'ють надкльовані горіхи. А що їм, чорним? Чорним все одно.