Чому евреї перестали вимовляти Боже ім я

[Новак]

Цитата

Допис від Бадач

Але саме ці принципи є основою закону.

Які принципи є основою Закону Мойсея?
Про що ви?

Закон чіткий і ясний: виконуй те, що тобі сказано і будеш жити і буде тобі добре. А якщо не виконуєш ВСЬОГО, що тобі сказано, то будеш під прокляттям і помреш.

Що для грішної людини є доброго в цих принципах? Яку надію вам дає Закон?
Таж ніякої! Жодної надії!
Кожен раз, приносячи у жертву тварину, людина мала розуміти, що це її саму належало вбити, а не цю безневинну тварину.
Закон раз у раз проголошував вирок людині: ти грішна і тебе належить вбити.
Жодної надії, тільки смерть попереду.

А Добра Новина якраз і проголошує Сина Божого, Який прийняв наше покарання, прийняв смерть на Себе, а нам дарував життя по милості. Без ЖОДНОЇ заслуги із нашого боку, без жодної доброї справи з нашого боку.
Не за те, що ми виконували заповіді, бо ми їх і не можемо виконати. Не за те, що ми любили Бога і ближнього, чуєте?

Бог спас нас із милості Своєї, витягнув із ями смерті, заплативши за нас по Закону власною смертю, хресною смертю.

Все! Закон у минулому! Він вже не панує над нами! Ви не можете бути покарані по Закону і не можете отримати благословіння по Закону.
Настав час усиновлення Богом і життя по Духу, як Божим дітям, які живуть життям, яке дарував нам Бог!
Оце і є християнство.

[badach]

Закон побудований на двох принципах - Люби Єгову - Бога твого, і люби свого ближнього, як самого себе.

Ви пишите не про принципи закону, а про ваше його спрйимання.

Додано через 2 хвилини
Дух закону залишився в силі і для христяин, тут ви праві.

[Новак]

Цитата

Допис від Бадач

Закон побудований на двох принципах - Люби Єгову - Бога твого, і люби свого ближнього, як самого себе.

Бадач, скажіть тоді, якщо так, то чому апостол пише до християн:

Цитата

4 Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
(Рим.7:4)

Цитата

6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.
(Рим.7:6)

Бадач, ви вмерли для Закону?
Бадач, ви звільнилися від Закону?

Цитата

Допис від Бадач

Ви пишите не про принципи закону, а про ваше його спрйимання.

Я вам цитую апостола Павла.
А суть Закону не цитував буквально, бо сподівався, що ви її знаєте:

Прихований текст: Ось заповіді, які ти мусиш дотримуватися повсякчасно, інакше прийдуть на тебе прокляття 

1 І наказав Мойсей та Ізраїлеві старші народові, говорячи: Додержуйте всіх заповідей, що я сьогодні наказую вам!
2 І станеться того дня, коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном.
3 І понаписуєш на них усі слова цього Закону, коли перейдеш, щоб увійшов ти до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, Край, що тече молоком та медом, як промовляв був Господь, Бог батьків твоїх, до тебе.
4 І станеться, коли ви перейдете Йордан, поставите те каміння, що я наказую вам сьогодні, на горі Евал, і повапните їх вапном.
5 І збудуєш там жертівника для Господа, Бога свого, жертівника з каміння, не піднесеш над ними заліза.
6 З нетесаного каміння збудуєш жертівника Господа, Бога свого, і принесеш на ньому цілопалення Господеві, Богові своєму.
7 І принесеш на жертву мирні жертви, і будеш там їсти, і будеш тішитися перед лицем Господа, Бога свого.
8 І напишеш на тих каміннях усі слова цього Закону дуже виразно.
9 І промовляв Мойсей та всі священики-Левити, до всього Ізраїля, говорячи: Уважай та слухай, Ізраїлю, ти цього дня став народом Господа, Бога свого.
10 І будеш ти слухатися Господа, Бога свого, і будеш виконувати заповіді Його та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні.
11 І наказав Мойсей того дня народові, говорячи:
12 Оці стануть на горі Ґарізім, щоб благословляти народ, коли ви перейдете Йордан: Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Йосип, і Веніямин.
13 А оці стануть для клятви на горі Евал: Рувим, Ґад, і Асир, і Завулон, Дан і Нефталим.
14 І відповідять Левити, і скажуть до всіх Ізраїлевих мужів сильним голосом:
15 Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!
16 Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!
17 Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього! А ввесь народ скаже: амінь!
18 Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!
19 Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!
20 Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!
21 Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!
22 Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!
23 Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!
24 Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!
25 Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!
26 Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!
(Повт.27:1-26)

1 І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.
2 І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.
3 Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі!
4 Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!
5 Благословенний твій кіш та діжа твоя!
6 Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!
7 Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою.
8 Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.
9 Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.
10 І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.
11 І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.
12 Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.
13 І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,
14 і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.
15 Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе:
16 Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі!
17 Проклятий кіш твій та діжа твоя!
18 Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї!
19 Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм!
20 Пошле Господь на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опустив ти Мене.
21 Приліпить Господь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її.
22 Ударить Господь тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.
23 І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом.
24 Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.
25 Віддасть тебе Господь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а сімома дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх царствах землі.
26 І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив.
27 Ударить тебе Господь єгипетським гнояком, ґудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати.
28 Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством.
29 І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити.
30 Одружишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградника, та не будеш користатися ним.
31 Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе.
32 Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а твоя рука не матиме сили.
33 Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.
34 І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої.
35 Ударить тебе Господь злим гнояком на колінах і на стегнах, від якого не зможеш вилікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до черепа твого.
36 Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам, дереву та каменеві.
37 І станеш ти страхіттям, поговором та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь.
38 Багато насіння винесеш на поле, та мало збереш, бо пожере його сарана.
39 Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, бо пожере його черва.
40 Будуть у тебе оливки по всім краї твоїм, та оливою не будеш маститися, бо поспадає оливка твоя.
41 Ти породиш синів і дочок, та не будуть для тебе вони, бо підуть у неволю.
42 Усяке твоє дерево та плід твоєї землі обсяде черва.
43 Приходько, що серед тебе, піднесеться понад тебе високо-високо, а ти зійдеш низько-низько.
44 Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом.
45 І прийдуть на тебе всі оці прокляття, і будуть гнати тебе, і доженуть тебе, аж поки ти будеш вигублений, бо не слухав ти голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати заповіді Його та постанови Його, що Він наказав був тобі.
46 І будуть вони на тобі на ознаку та на доказ, та на насінні твоєму аж навіки.
47 За те, що не служив ти Господеві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясноти всього,
48 то будеш служити ворогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в прагненні, і в наготі, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо на твою шию, аж поки вигубить тебе.
49 Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,
50 народ жорстокий, що не зважатиме на старого, а для юнака не буде милостивий.
51 І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе.
52 І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій.
53 І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог.
54 Кожен найлагідніший серед тебе й найбільше випещений, буде око його лихе на брата свого, і на жінку лоня свого, і на решту синів своїх, що позоставить їх ворог,
55 щоб не дати ані одному з них тіла синів своїх, що буде він їсти, бо йому не позостанеться нічого в облозі та в утискові, яким буде утискати тебе твій ворог по всіх твоїх брамах.
56 Найлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через пещення та ніжність не пробувала ставити на землю стопи своєї ноги, зле буде око її на мужа лоня свого, і на сина свого, і на дочку свою,
57 і на послід, що виходить з-поміж ніг її при породі, і на дітей своїх, що породить, бо поїсть їх таємно через недостаток усього в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у брамах твоїх.
58 Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого,
59 то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.
60 І наведе Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе.
61 Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Закону, наведе їх Господь на тебе, аж поки будеш ти вигублений.
62 І позостане вас мало, замість того, що були ви, щодо численности, як зорі небесні, бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого.
63 І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.
64 І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.
65 І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.
66 І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.
67 Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.
68 І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, та не буде покупця...
69 Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.
(Повт.28:1-69)

Це коротко на повторення Закону.

Апостол проголошував Добру Новину про звільнення від ярма Закону, про примимрення з Богом, яке настало завдяки Ісусу Христу, а не Закону і ділам людей згідно Закону.

Бадач, ви все ще шукаєте виправдання перед Богом завдяки своїм ділам по Закону?

[badach]

Для вас залишились в силі моральні норми?

[Ychen]

Цитата

Бадач, ви вмерли для Закону?
Бадач, ви звільнилися від Закону?

Спочатку треба народитись під Мойсеєвим Законом, щоб від нього звільнятись, так як народжувались євреї. А що Бадач єврей ?

[Новак]

Цитата

Допис від Бадач

Для вас залишились в силі моральні норми?

Моральні норми і орієнтири - це одне, а чітко прописаний Закон із пунктами і відповідальністю за порушення їх - це зовсім інше.

Цитата

Допис від Учень

Спочатку треба народитись під Мойсеєвим Законом, щоб від нього звільнятись,

Законом Мойсея пізнається гріх у всякій людині, яка заглядає в нього.
Якщо ви народилися не під Законом, то ви що, не грішний? Ви не заслуговуєте на смерть за ваші гріхи, якщо залишитеся без виправдання Ісусового?

[badach]

Якщо ви не вкурсы, то апостол Павло пітвердив легітимністьь принаймі деяких пунктів закону, які стосувались саме відповідальності.
Моральні норми - буличастиною закону. Хіба за їх порушення християн не чекає відповідальність?

[Новак]

Цитата

Допис від Бадач

Якщо ви не вкурсы, то апостол Павло пітвердив легітимністьь принаймі деяких пунктів закону, які стосувались саме відповідальності.

Апостол Павло реанімував Закон?
Пишучи "ви вмерли для Закону" він говрив напівправду? Напів померли?
Трошки померли, а трошки живі?
То у галатів було таке, почались проблеми через юдеїв.
Як назвав апостол галатів за таке повернення до Закону?

[badach]

Те що стосувалось моральних цінностей було в силі - Закон було скасовано, принципи на яких він був побудований - ні.
Тому грішника.який не розкаювався -виганяли з громади. Для обвинувачення потрібно було два свідки і т. д.

Додано через 46 секунд
Але християни не були забов язані дотримуватись ритуальної частини закону, дотримуватись заборон щодо їжі і т. д.

Додано через 2 хвилини
Але тема тут не про закон.

Пятедесятники користуються звичайним перекладом Огієнка. Ім я Єгови там зустрічається 9 раз. Питання - чому так? Існують англомовні переклади виконані евангельськими християнами - але вних і натяку на ім я Бога нема.
Виникає питання, чому у християн настільки зщневажливе ставлення до імені Бога, що овни навіть не вживають йогоу своїх перекладах.

Додано через 22 секунды
Закон забороняв евреям вживати ім я?

[Ychen]

Цитата

Апостол Павло реанімував Закон?

Ні, Павло говорив про розширення Закону у вигляді ХрИстових Законів. Все що було в Законі Мойсеєвім було скріплено Ісусовою кров'ю і життям: почало діяти в тій формі (редакції), яку ХрИстос озвучив.Жодна буква Закону не проминула, а набула нової редакції.
Наприклад жертвоприношення тварин замінено жертвою Агнця, скинія Заповіту, пізніше храм в Єрусалимі, замінено храмом Ісусового Тіла- Церкви помазаних хрИстиян, де ХрИстос служить перед Батьком Єговою Первосвященником... і кожна буква Закону має своє хрИстиянське продовження- щасливий і благодатний вплив на віруючих !!!

[Новак]

Цитата

Допис від Учень

Ні, Павло говорив про розширення Закону у вигляді ХрИстових Законів.

Ого!
Слів просто бракує!
Апостол явно говорить про те, що ми вмерли для Закону і ми звільнилися від Закону, а ви кажете про розширення Закону?!
Це повне нерозуміння християнства і ролі Ісуса Христа!
Це нерозуміння обітниці Божої про усиновлення і життя по духу!
Читайте уважно, помаленько листи до Римлян і до Галатів!
Там вистачає матеріалу на роки, для роздумів і для розуміння!

[Ychen]

Цитата

Апостол явно говорить про те, що ми вмерли для Закону і ми звільнилися від Закону, а ви кажете про розширення Закону?!

А ми і не звільнялись, бо ми під Законом Єгови даного через Мойсея і не були. Ми знаходимось під ширшим поняттям як Закон- Христовими принципами і Законами, які мали своє минуле вираження через Мойсея, а тепер діє так як ХрИстос озвучив з Волі Батька Єгови.

[Новак]

Цитата

Допис від Учень

А ми і не звільнялись, бо ми під Законом Єгови даного через Мойсея і не були.

Грішником ви були?
На смерть заслуговували, незважаючи на ваші найкращі справи?

Цитата

Допис від badach

Новак, припиніть оффтоп.

А Учень не оффтопить?
Казав же: давайте почнемо окрему тему, раз вам цікаво.

[badach]

Новак, припиніть оффтоп.

[badach]

Знайшов досить цікаву статтю, яка пояснює коли і чому у євреїв зявилась заборона вимовляти Ім я Єгови:

http://afanasyevjw.blogspot.com/2014...g-post_28.html

[engar]

Цитата

Знайшов досить цікаву статтю, яка пояснює коли і чому у євреїв зявилась заборона вимовляти Ім я Єгови:

http://afanasyevjw.blogspot.com/2014...g-post_28.html

---- милиці потрібні тим хто має проблеми з вільним пересуванням, а додаткові факти для тих в кого проблеми з розумінням .... заляньте в Писання - Бблія чітко вказує чому відпала потреба у призиванні Імен Бога зазначених в Старому завіті - бо укладено Новий згідно якого - існує виключно нове Ім'я без якого спасіння неможливе.....

---- ось тому, чому перестали призивати колись Ім'я Бога ( яке доречі втрачене ) євреї не актуальне, оскільки актуальніше чому так звані свідки свідчать не Ім'я яке напряму пов'язане зі спасінням (і відоме з Біблі) , а те, що суперечить змісту Нового завіту.

[badach]

Ім я, хіба було пов язане із Завітом? Воно було вічним, а не тимчасовим і вживалось як до Старого завіту так і після нього.

Чому ви вважаетет, що ім я Бога втрачене? Ми знаємо його написання, знайємо його значення, але вимовляємо його згідно фонетики нашої рідної мови.

Додано через 2 хвилини
В Біблії немає жодного місця,яке б вказувало, що більше ім я Єгови вживати не потрібно. Без віри в Ісуса спасіння справді не можливе, ось це і означає прикликати його ім я - вірити в жертву Ісуса, визнавати його Месією. Але Месією, Спасителем, Царем, Ісуса зробив Єгова, тож чи є ім я є вищим?

Додано через 6 хвилин
Ви статтю уважно читали? Обмеження на вживання імені Єгови, деякі еврейські групи стали накладати, ще до приходу Христа. В часи Ісуса ім я б Єгови було відоме і вживалось досить широко - воно було в копіяї Септуагінти.

[badach]

огда и почему евреи перестали произносить имя Иеговы




Известно, что в иудаизме запрещено произносить имя Бога. Еврейские раввины, как например Барух Подольский, утверждают «на имя Бога был наложен запрет ещё в глубокой древности, и его никогда не произносили.» (Подольский Барух 2011). Этот запрет евреи мотивируют третьей заповедью: «Не произноси имени Господа, Бога твоего, напрасно, ибо Господь не оставит без наказания того, кто произносит имя Его напрасно.» (Исх. 20:7). Но, большинство исследователей согласны, что толкование заповеди, запрещающее любое произношение имени Бога, является расширительным, и вряд ли мог возникнуть во времена Моисея, как заявляют раввины. Вполне очевидно, что для христиан нет абсолютно никаких причин следовать взглядам талмудического иудаизма. Более того, от христиан было бы естественно ожидать непримиримого антагонизма подобным взглядам. Тем не менее, талмудический запрет на произношение имени Иеговы оказывает влияние и на современных христиан. Некоторые богословы, подчеркивают, что тетраграмматон был непроизносимым именем Бога. Православный апологет Порублев пишет: «Евреи настолько чтили Бога Иегову, что не произносили Его имя по двум причинам. Во-первых, чтобы не нарушить третью заповедь закона […]. И, во-вторых, чтобы не услышали язычники и не осквернили имени Его.» (Порублев Н. В). Другой православный богослов Пестов пишет, что иудейское отношение к имени Бога «безусловно заслуживает уважения» (Пестов Н. Е. 2001). Иеромонах Афанасий (Гумеров) называет традицию читать в храме вместо «Иегова» «Адонай» ветхозаветной. (Гумеров Афанасий, 2005) И подобных примеров можно привести еще очень много.

Иудейский запрет на произношение имени Иеговы, стал одной из причин, или оправданием для отказа от использования этого имени традиционными христианами. Но когда, как и почему сформировался запрет произносить имя Бога в иудаизме, остается не ясным. Большинство исследователей согласны, что предпосылки для запрета возникли в период Второго храма, но нет единого мнения относительно времени когда запрет появился и стал общепринятым.

Причины запрета и прекращения употребления имени в иудейской среде усматривают в самой религиозной жизни евреев, или во внешнем влиянии на иудейскую религию. Часто эти точки зрения противопоставляют. Но по мнению Феофана(Быстрова), их можно и нужно объединить как взаимодополняющие.

Внутренними причинами, приведшими к появлению запрета произносить имя Иеговы в иудаизме, были следующие:

После Вавилонского плена евреи стали очень ревностно относится к своей религии и обычаям

Развилось трепетное благоговение, которое превратилось в суеверный и мистический страх перед великим и страшным Богом. Сохранить святость чего-либо - изъять его из обыденного употребления и ограничить его священным. Это и было сделано с именем Бога

Служение Богу превратилось в рабско-наемническое служение проникнутое мыслью как бы не оскорбить божественное величие

Религия евреев стала слишком буквалистической и формальной
Внешние причинами появления запрета были:

Боязнь евреев осквернения имени Бога язычниками, с которыми они конфликтовали, находясь в диаспоре.

Влияние языческих взглядов. В языческих религиях Халдеи и Египта имена богов были окружены благоговением и тайной. Знать имя бога, означало возможность влиять на него. Если в магических целях имя упоминалось недостойным человеком, то его ждало наказание. Подобные взгляды могли повлиять на еврейское мировоззрение.
Доказательством подобного влияния является, появление каббалы - по сути, синкретического учения, включающего в себя идеи языческих религий народов с которыми контактировали евреи. В каббале большое значение придается таинственности, именам. Эти настроения были очень похожи на отношение евреев к тетраграмме. (Феофан (Быстров), 1905)

Критики свидетелей Иеговы иногда пытаются поставить под сомнение факт языческого влияния на иудаизм. Так критик свидетелей Иеговы Белавин пишет: «Однако странно во всем это то, что с одной стороны апологеты Свидетелей, такие как В. Кабанов и Р. Фурули, соглашаясь с объективными причинами послепленных изменений в религиозном сознании иудеев, с другой стороны утверждают факт языческого влияния на ветхозаветный иудаизм. Но если иудеи после плена принялись с фанатичной ревностью относиться ко всему, что связано с религией отцов, то каким образом они переняли языческие традиции? Почему их трепетное отношение к Закону в данном вопросе не сработало? На наш взгляд, всё это едва ли согласуется.» (Белавин Валентин). Данное утверждение выглядит довольно странным. Белавин знаком с работой Феофана (Быстрова), и цитирует ее в своей статье. Поэтому не понятно, почему Белавин игнорирует его обьяснение механизма подобного влияния. Феофан согласен, что против возможности языческого влияния на евреев может свидетельствовать антагонизм между ними и языческими народами. Но по его мнению, в данном случае речь идет не о простом переносе обычая из одной среды в другую, а о духовном влиянии, которое возможно и при антагонизме сторон. Примером такого влияние может быть появление прозелитов среди язычников и еллинизация иудаизма. Влияние языческих взглядов на религию евреев подтверждается также переходом священного имени Бога в магическую литературу. Сама по себе такая литература была международной и межрелигиозной, так что появление в ней имени Бога не могло обойтись без взаимного соприкосновения и влияния языческой и еврейской культур. (Феофан (Быстров), 1905) Эту точку зрения с цитатами Феофана(Быстрова), приводит в своей книге «Тетраграмматон» и С. Кабанов (Кабанов В. А. 2011), так что получается, что Белавин критикует не только просто позицию Кабанова, или Фурули, а обоснованную точку уважаемого православного исследователя, не приводя при этом каких либо серьезных опровержений.

Для того, что бы изменения в религиозном мировоззрении евреев периода Второго Храма, привели к появлению запрета нужно было время. Вряд ли такой запрет был единодушно принят всеми евреями, учитывая, что последние были рассеяны на огромной территории от Вавилона до Греции. Митрополит Илларион (Алфеев), в согласии со мнением большинства, пишет что употребление имени прекратилось не позднее 3 века до н. е. Караимский исследователь Неемия Гордон указывает что запрет появился в середине 2 века до н. е.. Некоторые апологеты традиционного христианства, например Т. Петжик, , Белавин и др, в полемике со свидетелями Иеговы стараются доказать, что запрет стал нормативным до начала нашей еры, и уже в 1 веке имя Иеговы полностью исчезло из употребления. Причиной отстаивания подобных взглядов, является убеждение, что Иисус и апостолы не употребляли имя Иеговы, следуя иудейской традиции. Датировка появления запрета произношения имени Бога к IV-III веками до н. е., объясняется тем, что в III веке до н. е., был сделан перевод Еврейских писаний на греческий – Септуагинта. Раньше считалось, что в этом переводе вместо имени Иеговы использовано слово “кириос” – “господь”. Но были найдены рукописи, датированные I веком до н. е - I веком н. е, в которых имя Бога передавалось еврейскими буквами. Так же есть рукописи где имя Иеговы транслитерировано на греческий манер – ІАО. Это может свидетельствовать о том, что существовало несколько традиций передачи имени Бога в Септуагинте, но большинство иследователей согласны, что визначально в Септугинте использовали написание имени Бога еврейскими буквами.

Появление идеи, что имя Бога нельзя произносить не означало, что она сразу стала общепринятой и нормативной. Есть мнение, что сразу после плена появилась тенденция реже употреблять имя Иеговы. (Розель, Encyclopedia of the Dead Sea Scrolls). Фурули провел подсчет использования слов «ЙГВГ», «адонай» и «элогим» в библейских книгах написанных после Вавилонского плена и обнаружил, что подобное мнение однозначно не верно. Имя Иеговы использовалось и при написании последних книг Библии, отсутствует оно тольков книге Эсфирь, где нет так же слов «адонай» и «элогим». В книгах Ездры и Неемии «ЙГВГ» используется реже чем «элогим», но это говорит лишь о том что для ситуаций в которых писались эти книги, для авторов было болем естественно использовать слово «элогим». В книгах Захарии и Малахии имя Иеговы на оборот используется гораздо чаще по сравнению с книгами довавилонского периода. Так же Фурули обращает внимание на то, что в период после Вавилонского плена стают более распространенными теофорные имена – производные от ЙГВГ. (Фурули Р. 2011).

Введение запрета на произношение имени Иеговы связывают с первосвященником Симоном Праведником( 4 век до н. е), который, якобы ввел правило не произносить имя Иеговы в Храме, кроме празника Йом-Кипур (Тосефта Сота XIII, 8 и Йома 39Б.) На основании авторитета Симона, Белавин заявляет, что «все группы внутри иудаизма Второго Храма (эллинисты, фарисеи, саддукеи и ессеи) придерживались единой традиции». Фрагменты Талмуда, на которых основаны утвердения о ролиСимонов в возникновении запрета произношения имени Бога мнение, и противоречат другим талмудическим традициям. Из них можно сделать вывод, что имя перестало произносится в Храме после смерти Симона в течении года, или нескольких лет, а не о том что имя перестало произносится вообще. К. Колер в своей статье замечает, что традицмя указывает лишь на то, что Божье имя не произносилось в храме во времяблагословения первосвященика. С.С. Коон пишет, что имя перестали употреблять в Храме после смерти Симеона Праведника, из соображения почтения или под давлением гонений со стороны греков, но корда опасность миновала употребление имени возобновилось. (Kochler K. 1931). Как произносилось имя в Храме также доподлинно неизвестно. По одним свидетельствам Мишны имя произносилось так громко, что его можно было услышать в Иерехоне ((Мишна, Тамид3:, по другим – имя произносилось неразборчиво, так что слышать его могли ближайшие к первосвященику люди.

Мишна и Талмуд действительно не дают указаний корда прекратилось произношении имени. Так, согласно Мишне, «предписыва-ется приветствовать Именем Бога, ибо написано (Руфь 2:4): „Вооз сказал жнецам: «Да будет YHWH с вами!»“» (Мишна, Берахот9:5). Филькинштейн приводит отрывоки очевидно, со времен когда имя еще произносилось:
«Тот, кто начинает молитву с йод хе [т. е. фактически произнося тетраграм-матон] и заканчивает на йод хе [в восхвалении] – мудрец. [Тот, кто начина -ет] с йод хех и заканчивает на алеф ламед [условное обозначение слова ʼelōhim], – невежда. [Тот, кто начинает] с алеф ламед и заканчивает на алеф-ламед, – следующий иному пути [то есть сектант]»
«Крестящие утром говорят: «Мы недовольны вами, о фарисеи, потому что вы произносите Имя перед омовением». На что фарисеи отвечают: «Мы недовольны вами, о крестящие утром, потому что вы упоминаете Имя с телом, содержащим нечистоту».
Последняя цитата позволяет приблизительно определить время появления запрета. Фарисеи появились во 2 веке, значит, дискуссия насчет произношения имени возникла в 1 веке до н. е, и по мнению Фурули, могла происходить даже в 1 веке н. е, во времена Иисуса.

В 168 году до н. е. Антиох IV Епифан, издал ряд указов против евреев, запрещающих чтение Торы, обрезание, соблюдение субботы и обязывающих каждого еврея приносить в жертву свинью Аполлону и Зевсу. По видимому эти указы так же запрещали использование имени Иеговы. Политика Антиох IV привела к восстанию Хасмонеев под руководством Иуды Макковея. В 165 году до н. е. Хасмонеи одержали победу и отменили греческие указы. С целью восстановить поклонение Иегове они выдвинули требование, что бы при составлении каждого договора использовалось имя Иеговы. Это вызвало протесты со стороны фарисеев, которые, в конечном счете, добились запрета использования имени в договорах. Представители династии Хасмонеев были саддукеями, которые отвергали устные предания фарисеев настаивали только на соблюдении Закона Моисея. Это конечно вызывало серьезные противостояния между саддукеями и фарисеями, и хотя последним удалось добиться запрета использования имени в договорах, очевидно это не подразумевало полный запрет употребление имени. (Gordon N.)

В качестве доказательства существания запрета на произношения имен в эпоху Второго храма Белавин приводит пример Кумранской общины, основанной ессеями и высказывание Филона Александрийского. В уставе Кумранской общины (первая половина 2 века до н. е.) действительно содержится запрет на произношение имени Бога: «Кто внятно произносит Имя, (которое) почитается превыше всего […] либо для богохульства, либо под тяжестью неудач, или по любой другой причине, […] или читая книгу, или благословляя, будет исключен и не вернется обратно в Совет общины». Этот текст поврежден, и нет возможности точно установить действительно ли запрещалось любое употребление имени. Анализ употребления имени Иеговы во небиблейских рукописях Кумранской общины показывает, что представители общины избегали даже писать имя Бога. С другй стороны есть и случаи положительного упоминания имени Бога. Из этого можно заключить, что в самой общине существовали разные взгляды на употребления имени Иеговы. Так же анализ рукописей Кумранской общины показывает, что слово «адонай» и «ель» не использовалось для замены имени Иеговы, а были дополнением к имени. (Фурули Р. 2011). Как пример нормативности запрета произношения имени Бога, Кумранская община не удачна, поскольку была замкнутой, похожей на монастырь группой сектантского типа, не похожей по укладу и образу жизни на другие еврейские религиозные группы. (Gordon N.)

Очевидно, что в разных религиозных направлениях иудаизма периода Второго Храма, были различные точки зрения на использование имени Иеговы – саддукеи использовали имя, фарисеи запрещали использовать имя договорах, но продолжали использовать его в молитвах и других сферах жизни, ессеи запрещали использовать имя полностью, и некоторые даже избегали писать его. О единодушии в отношении использования имени не было и речи не только между направлениями, но даже в рамках самих направлений. Возможно, противоборством между саддукеями и фарисеями объясняется и изменения в произношении имени в Храме. Постепенно возрастающее влияние фарисеев могло привести к тому, что имя стали произносить нечетко. Фарисеи, помня о временах Антиоха IV, старались защитить закон, создавая все новые и новые правила и пытались защитить имя Бога от осквернения язычниками.

Сведения о том что имя можно услышать только в храме относятся к 1 веку н. е. известны из еллинизированных (Филон), или фарисейских (Флавий) источников. Филон писал, что любому кто несвоевременно произносит имя Бога, нужно позволить понести наказание смерти. Так же он писал, что имя можно было услышать только в храме. Но это не означает, что имя вообще не использовалось вне храма обычными евреями. Скорее Филон выражал пожелание, каким должно быть наказание за произношение имени. Но поскольку Иудея находилась под властью Рима, да и сам Филон жил в Александрии, у евреев не было возможности наказать кого-либо за произношение имени смертью, не нарушив римский закон.
Запрет на произношение имени Иеговы ужесточился во II веке н. е. В талмудическом трактате Санхедрин приведены слова законоучителя того времени аввы Саула: «Вот, кто не будет иметь части в будущем веке: кто говорит, что воскресение мертвых не может быть доказано из Торы, и что Тора не с неба… Авва Саул сказал: (также тот сюда принадлежит) кто имя Божие произносит его буквами». Очевидно, это высказывание было направлено против саддукеев, которые могли использовать имя. Некоторые исследователи считают, что речь вообще идет о употреблении имени в магических целях. (Cohon S. S.). Ужесточение запрета на произношения имени и придание ему нормативности в рамках талмудического иудаизма очевидно началось после разрушения Храма в 70 году н. е. Римские власти стали преследовать иудеев, и те были вынуждены хранить свои религиозные знания в тайне. Имя больше не произносилось первосвященником и стало передаваться тайно от учителя ученикам. Разрушение храма повлекло за собой серьезные изменения в религиозной жизни евреев. Синагоги и раввинские школы стали теперь главным центром религиозной жизни и авторитет учителей возрос, а значит и возрос авторитет традиций, которых те придерживались. Ко II веку относится и первый описанный случай наказания за произношение имени Бога: К тому же II веку принадлежит и сообщение о смертном приговоре, вынесенном рабби Ханину бен Терадиону за то, что он произнес святое имя вслух в обычной беседе: «Когда привели Рабби Ханина бен-Терадиона, то спросили его: почему ты занимаешься Торой? Он ответил: потому что YHWH, мой Бог, повелел мне. Тотчас же решили его сжечь… Почему постановили над ним приговор смерти сожжением? Потому что он божественное имя произнес его буквами» (Aboda Sara 17b – 18a). История рабби Ханина бен Террадиона заслуживает более детатльного анализа. В соответствии с Талмудом, Ханин и другой раввин Элизер бен Барту, были схвачены римлянами и преданы суду. Элизеру удалось оправдаться, а Ханин вместе с женой был сожжен, а его дочь была оддана в публичный дом, но затем выкуплена родственниками. Талмуд обьясняэт суровость этого наказания тем, что Ханин произнес имя Бога на суде в присутствии язычников. Именно это объяснение указывает на то, что еврейские мудрецы пытались сохранить имя Бога от язычников и ужесточили запрет на его употребление. Цель истории с Ханином бен Терадионом – запугать евреев, что бы они не произносили имя Бога. Талмудическое описание истории Ханина вызывает ряд сомнений. Например, в Талмуде написано, что Ханин произнес 42 буквенное тайное имя Бога, что явно указывает на влияние каббалы. Очевидно, Ханин бен Террадион честно и смело признался на суде почему изучает Тору и обучает ею учеников. В этом признании он произнес имя Бога, что говорит о том, что некоторые еврейские учителя все же использовали имя не только тайно. Именно за изучение Торы и обучение учеников Ханина бен Терадиона и сожгли. Возможно, судьи были возмущены наглостью его признания и вынесли очень суровый приговор. В последствии историю Ханина, использовали раввины, что бы потвердеть запрет на произношение имени Бога.

В условиях гонений со стороны Рима и желании законоучителей сохранить имя в тайне, его использование практически полностью прекратилось. Сначала его сообщали лишь достойным, потом учителя стали передавать его ученикам раз в 7 лет. В Талмуде есть сведения, что в IV веке н. е., имя было все еще известно отдельным раввинам.

Но не все евреи были последователями раввинистчиеского (талмудического) иудаизма. Существовали отдельные группы евреев, которые придерживались только Закона, и отвергали устную Тору – саддукеи, а потом караимы. Среди караимов по поводу использования имени не было согласия. Произносившие имя караимы жили в Персии, которая находилась далеко от раввинских центров в Галилее и Вавилоне. По этому, эта группа евреев была защищена от влияния раввинских нововведений вплоть до VII века н. е. (Gordon N.).

Из выше сказанного можно сделать вывод, что хотя идея о полном или частичном запрете произношения имени Бога возникла, по-видимому, во II веке до н. е., окончательно запрет оформился и стал обязательным для большинства евреев только в период талмудического иудаизма. Среди разных иудейских религиозных направлений (саддукеи, фарисеи, ессеи) не было единомыслия относительно использования имени Бога. Разногласия были и в середине этих групп. К сожалению все это проливает мало света на вопрос, как использовали имя обычные евреи, которые не учились в раввинских школах.

Ответ на это вопрос очень важен для христиан. В традиционном христианстве одним из аргументом против использования имени Иеговы, является то что якобы Иисус и апостолы не произносили имя. В подтверждение этой мысли, богословы заявляют, что если бы Иисус или апостолы произносили имя Иеговы публично, то их неминуемо обвинили бы в этом. А раз нет таких обвинений, то Иисус и апостолы следовали тем традициям, в которых были воспитаны. Но гораздо вероятнее, что все было на оборот. Как мы уже видели, среди разных направлений иудаизма не было единого мнения относительно запрета на произношение имени, не существовало единой традиции. А значит и обвинить человека в том, что он произносит имя Бога было проблематично. Очевидно, человека можно было наказать, изгнать из синагоги, только за непочтительное отношение к имени Бога. Но можно ли было считать непочтительным произношение имени Иеговы во время чтения Иисусом свитка Исаии? Иисус проповедовал евреям, и его нельзя было обвинить, что он открывает имя язычникам. Кроме того, следует учесть, что далеко не все разговоры Иисуса с фарисеями, не все их обвинения и претензии были записаны евангелистами. Против Иисуса выдвигалось гораздо более серьезное обвинение, чем произношение имени – он обвинялся в богохульстве, так как называл себя Мессией. Для того что бы избавиться от Иисуса, фарисеи и саддукеи должны были выработать обвинение, которое не вызвало бы разногласий между ними, и было достаточно серьезным, что бы к нему прислушались и римские власти. Нарушение устного закона, в том числе и обвинение в произношении имени тут явно не годились. Такие обвинения вызвали бы споры между фарисеями и саддукеями, и явно не заинтересовали бы римского прокуратора. А вот титул Мессии – Царя, явно давал повод обвинить Иисуса в попытке захватить власть. И именно это обвинение и было использовано против Иисуса в итоге. Так что заявление богословов, что Иисус не использовал имя Иеговы, основанные на иудейском запрете произношения имени, лишены достаточных оснований.

Библиография

Cohon S. S.: The Name of God in Rabbinic Theology.
Gordon N.: The Ban on the Divine Name.
Gordon N.: The Pronunciation of the Name.
Kochler K. (1931): Studies, Adresses and Personal Papers. New-York.
Белавин Валентин: О запрете произношения Имени ЙГВГ. "Ставрос".
Гумеров Афанасий, священник (2005): Вопрос об именах Божиих. Ответ на вопрос. Православие. Ru, updated on 3/25/2005.
Кабанов В. А. (2011): Тетраграматон. Москва: "Библеист".
Пестов Н. Е. (2001): Современная практика православного благочестия. Том I. Санкт-Петербург.
Феофан (Быстров), святитель (1905): Тетраграмма, или ветхозаветное Божественное имя. Санкт-Петребург.
Фурули Р. (2011): Как богословие и предвзятость влияют на перевод Библии. Москва: "Библеист".
Подольский Барух (2011): ИМЯ БОЖИЕ.
Порублев Н. В: Организация Свидетелей Иеговы в свете истории и учения Библии

[engar]

Цитата

Чому ви вважаетет, що ім я Бога втрачене? Ми знаємо його написання, знайємо його значення, але вимовляємо його згідно фонетики нашої рідної мови.

--- навіщо вводити людей в оману?
--- поспілкуйтесь з раввинами ....

Додано через 8 хвилин

Цитата

, визнавати його Месією. Але Месією, Спасителем, Царем, Ісуса зробив Єгова, тож чи є ім я є вищим?

Цитата

В Біблії немає жодного місця,яке б вказувало, що більше ім я Єгови вживати не потрібно. Без віри в Ісуса спасіння справді не можливе, ось це і означає прикликати його ім я - вірити в жертву Ісуса, визнавати його Месією. Але Месією, Спасителем, Царем, Ісуса зробив Єгова, тож чи є ім я є вищим?

--- мова не про ієрархію це інша тема
--- так залежить яке Ім'я і з я якою метою його вживати - з метою спасіння виключно Ім'я Ісуса вживали у ранньоапостольскій Церкві ...
--- умовно якщо є пароль на дверях входу до Царства Отця - Ім'я Ісус то вводьте яке хочете Ім'я вищого за рангом чи нижчого з ним ви не ввійдете до нього, а проповідуючи інше будь яке Ім'я ви штовхаєте людей на хибний шлях і єдина назва для таких лжесвідки ... Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили! (Лук.11:52)

[badach]

І що нового вони мені скажуть? Написання імені нам відомо - ЙГВГ, значення імені - Я Стану, Я Буду. Це занчення пдано саме в раввинських перекладах Бііблії. Вимова - автентична вимова імені евреями втрачена, але відомі реконструкції вказують, що вимова була Иегова, або Ягве. Варіант Иегова має повне право на існування і деякими раввинами ввжаеться дуже близьким до оригінальної вимови. Суперечка щодо вимоваи імені марна і не важлива. Ми вимовляємо ім я так ,як прийнято в нашій мові. І це цілком відповідає тадиційному вживанні імені. Наприклад в грецькій мові імя передавалось як ІАО. прчиому в такій формі це імя існувало в середовищі прозелітів і було відоме язичникам. Відомі і інші форми передачі імені. які викорсиовували апологети та Отці церкви. Тож традиційно ім я Бога, як і будь які інші імена, вимовлялись згідно правил фонетики рідної мови, а не так, як було прийнято в мові звідки ці імена прийшли. Наприклад, фонетика грецько мови взагалі не дозволяє точно передавати еврейські імена.

Додано через 4 хвилини
Як могли вживати з метою спасіння ім я Ісуса і ігнорувати ім я його Батька? При тому, що в ці часи корсиоувались еврейськими писаннями т де імя Єгови було коло 7000 раз? Як же його могли не вживати?

Свідки Єгови не зхаперечують ролі Ісуса, отже ваші притензії марні. Вірити в імя ісуса означає визнавати його Месією.
Свідки Єгови повренули ім я Бога на те місце .яке воно займало в Біблії і в біблійні часи, до 2 ст. до н. е. Не розумію.чогоце вас так дратує. Цілком мождливо розповідати про Єгову і Ісуса. нагадаю вам Ісус дорога до Єгови. Який сенс говрити про дорогу, якщо мовчати про те куди вона йде, який сенс говрити про кінцевий пунки і мовчати про дорогу?

Додано через 46 секунд
Доречі заборона вживати ім я Єгови належить саме фарисеям.