|
Література Література: пошук, обговорення книг, рецензії, творчість форумчан |
|
Параметри теми | Пошук у темі | Параметри перегляду |
01.04.2009, 17:59 #884220 | #1 |
Guest
|
До 1 квітня вийшла книга Глазового Павла "Куміада"
До 1 квітня вийшла в світ гумористично-сатирична книга
Павла Глазового "Куміада", 22 карикатури. До неї увійшли всі веселі гуморески автора, з життя кумів. Питайте в торгових мережах Києва та на Петрівці. А на подарунки батькам та дідусям з бабусями рекомендую «Сміхологію» (900 гуморесок), та «Байкографію» (700 гуморесок-байок) А до виходу готується четверта книга. Зміст та окремі твори: http://glazovyj.okis.ru/kumiada.html Зображення книги: http://glazovyj.okis.ru/img/glazovyj/04dm-Cum_col.jpg Більше творів Глазового: http://glazovyj.okis.ru/Lit_storinka.html З повагою, Олександр З питань придбання звертайтеся: tel: (095) 28-393-28 (096) 258-46-48 (063) 848-71-17 email: smihologiya@ukr.net smihologiya@bigmir.net Заходьте на сайт якщо хочете почитати більше творів: www.glazovyj.okis.ru В літературній сторінці вивішено книги, де відкрито доступ до більшої частини творів. По темам. Інструкція по користуванню сайтом: прокручуйте коліщатком вниз – бо при вході тільки реклама лізе в очі – недоліки бесплатного сайту. ЯК МІЙ КУМ БУВ МОРЖЕМ Кум в газетах начитався про „моржів” І скупатись в ополонці захотів: – Загартуюся на холоді, як слід – Буду жити та брикати до ста літ. – Я боюся застудитися, – кажу. Кум же чваниться: – Я приклад покажу. Рано-вранці, взявши кирки і ломи, Ополонку пробивати вийшли ми. Дуже дружно працювали, як завжди. За годину докопались до води. Кум швиденько роздягнувся: – Ну, дивись! Розігнався, посковзнувся, в воду – блись! Плечі в нору, ноги вгору – тільки ляп! Я до нього та за ноги зразу – хап! Тяг за ноги, тяг за руки, тяг за чуб... Витяг кума, а він синій, наче пуп. Посадив його, питаю: – Як вода? – Т-тепла, – каже й зуб на зуб не попада. Кум посидів півхвилинки на льоду. – Н-ну, – промовив, – т-ти к-купайсь, а я п-піду. Т-ти за плечі м-мене т-трохи потруси, Б-бо до льоду п-приморозило т-труси... Я узяв його за голову та смик! – Т-ти сказився, н-ненормальний?! – кум у крик. Він схопився, закрутився і присів, Бо від льоду відірвався без трусів. Бачу, кум мій закацуб, що аж опух. Я узяв його, закутав у кожух Та й поніс отак додому, як дитя, Що не вміє ще й ходити до пуття. Жінка плаче, діти плачуть... От біда! Кум з кожуха, наче лялька, вигляда. – Не ридай, – втішає жінку, – все як слід... Проживу тепер на світі до ста літ. Не давай мені ні хліба, ні коржа. Поклади скоріш на піч свого „моржа” І пали солому й дрова день і ніч. Для „моржа” найперше діло – тепла піч! КУМОВА ТРАНШЕЯ Побували ми недавно в місті ЕН, Де живе молодший кумів син Семен. Я не буду того міста називать. Там є мер. Не хочу мера дратувать, Бо й без того мав мороку з нами мер – Через кумове дивацтво ледь не вмер. Вдвох із кумом ми півміста обійшли, Доки синів гуртожиток там знайшли. Слід сказати, що те місто – обласне, Але страшно захаращене й брудне. Всюди сміття, скрізь накопано траншей – Тут по шию, там ще глибше, до ушей. Рвуть, копають та хапають, аж гуде. Навкруги "прихватизація" іде. Всяк, як може, свій добробут підійма. Всюди видно, що хазяїна нема. Зупинились ми у синовім кутку. Трішки випили, поїли нашвидку. Я й питаю: – Хто ж порядок наведе? Ні в селі його, ні в городі – ніде. Скрізь безладдя, розколупана земля. Хто ж тут рити і копати дозволя? Кум говорить: – Ти дивуєшся дарма. Ніякісінької влади тут нема. Кожен дума лиш про власне, про своє. Риє всяк, у кого лом і кайло є. Можу легко доказати, що це так: Де покажеш – там і вирию рівчак. – Хоч сьогодні? – я запитую. – Еге ж. – А у мера під дверима? – Можу теж. Син сміється: – Це вже в батька щось нове... Кум схопився: – Покажи, де він живе. Я ж, синочку, ветеран і фронтовик, Рити землю ще у молодості звик. Як міліція не схопить в рівчаку, То поставите півлітра коньяку. Ну, як спірка зав'язалася така, Син позичив лом і кайло в двірника. Кум узяв ті інструменти і попер В той провулок, де садибу має мер. Особняк упорядкований, новий – Біля входу походжає вартовий. Кум на ґанку примостився, закурив, Про погоду з вартовим поговорив І, загнавши, як ведеться, два кілки, Заходивсь асфальт колоти на шматки. Так нещадно по асфальту грюкав лом, Що тріщало і тряслося все кругом. За годину яму викопав страшну – По два метри в глибину і ширину. Я сиджу в сусіднім скверику і жду, Чи не вскочить роботяга у біду. Кум вилазить, витирає мокрий лоб І гукає: – Йди сюди! Оглянь окоп! Охоронець раптом витягся й завмер Перед тим, хто вийшов з дому, – Значить, мер. Не помітив, бідолашний, рівчака Й полетів у нього з ґанку сторчака. Кум схопився, праву ручку подає. – Вилізайте! Шануваннячко моє! – І питає, – Ви не бачили хіба? Ремонтуємо, прорвалася труба... Мер довгенько свіжу яму оглядав І нарешті розпорядження віддав Принести колоди, дошки й молоток І поставити над ямою місток. Тут до мера підкотився лімузин І остався кум над ямою один... Улетів мені в копієчку рівчак: Купувати мусив кумові коньяк. Довелося, бо дурних тепер нема, Щоб трудилися фізично задарма. НЕТЕРПЛЯЧИЙ ГІСТЬ Кум гостює у кумасі. – Як ся маєш, пташко? – Пригостила б тебе, Васю, – З продовольством важко. Борщ та каша – їжа наша, Кажуть у народі. А на третє – то хоч себе Подавай, та й годі. Ця заява кумасина Зворушила Васю: – Давай тоді із третього Почнемо, кумасю! БУВАЛЬЩИНА В дні воєнні незабутні Ще й таке було. Увірвалися фашисти У одне село. Комендантом став єфрейтор, Лютий чоловік. Знав по-нашому три слова: Яйка, млеко, шпік. Раз увечері єфрейтор Брів не знать куди, А під хатою сиділи Два старі діди. – Ач, надувся, фриць нещасний! – Мовив дід Яким. – Слухай, куме, як я буду Розмовляти з ним. – З німцем будеш розмовляти? Із отим? – Еге ж! – Та хіба ж ти по-німецьки Хоч словечко втнеш? – Ге, як треба, то я, куме, Й по-турецьки втну. – То давай тоді балакай, Починай, ну-ну… Дід схопився й заходився Німцю козирять: – Поцілуй мене в те місце, На якім сидять! Став єфрейтор та й питає По-німецьки: – Вас?! – Точно так! Мене спочатку, Потім кума раз. |
Подякував(ла): |
сім самураїв (01.04.2009)
|
Офтопів до посту: 0 Офтоп |
|
|