Чому в Тернополі дорога нерухомість?

[WakS]

Цитата:

Допис від Proof

Тільки космонавт, якому ліньки погуглити і подивитися які ціни

Істинна правда.
http://www.necultra.com/index.php?lang=ru

Це хоч не якийсь Мадрид, але....

Додано через 1 хвилину

Цитата:

Допис від Proof

брали відходи від ТЕС, які є небезпечні.

Що з ними не так?

[ОРДА]

http://ukrref.com.ua/?id=MjY2MQ%3D%3D

Додано через 2 хвилини

Цитата

Допис від WakS

Що з ними не так?

http://conf.vntu.edu.ua/allvntu/2010..._Gradomska.pdf

[Yura495397]

ціни в нас дійсно дуже високі і основна причина цього- заробітчани! Їх у нашій області дуже багато і вони не знають де діти гроші і тому купляють нерухомість в тернополі або дітям або як капіталовкладення. Думаю це явище тимчасове на кілька років, люди вже зрозуміли що вертатись сюди немає сенсу а за ті гроші можна закордоном купити навіть маленький будиночок.

[vanco2]

Цитата

Допис від Yura495397

ціни в нас дійсно дуже високі і основна причина цього- заробітчани! Їх у нашій області дуже багато і вони не знають де діти гроші і тому купляють нерухомість в тернополі або дітям або як капіталовкладення. Думаю це явище тимчасове на кілька років, люди вже зрозуміли що вертатись сюди немає сенсу а за ті гроші можна закордоном купити навіть маленький будиночок.

Бляха муха, задовбали ці міфи про заробітчан яким нема куда діти гроші і про те що там нерухомість дешева, всі хто повторяє цю тупорилу мантру - просто ніде не були і ніфіга не знають.

1. Заробітчени заробляють чистими по 700-1000 євро, це на однокімнатну сиру квартиру треба пахати 2 роки, при тому що всі гроші треба відкладати. А якщо ще помогати дітям, старим батькам чи хоч 20-30% тратити на себе - то термін може легко сягнути 5 років. Так, колись заробляючи ті самі 700 євро можна було заробити на однокімнатну за 6 місяців, але ті часи давно пройшли, і були вони дуже короткий час.

2. Про дешеві ціни за кордоном. Так, дешеві ціни за кордоном є, можна купити за 50 штук цілий будинок. Але чогось ті що це повторяють забувають сказати в якій жопі буде той будинок і в якомі стані. Наприклад в США в нормальному районі однокімнатна квартира буде коштувати як мінімум 150К, то при тому що вона буде в домі який побудований в 1920их і де не можна мати пралки бо старі комунікації. Нормальні будинки в нормальному стані за містом починаютюся з 400тис якщо в місті - то починаються з 800тис. В європі приблизно те ж, мінімальна квартира, якщо вона не в гетто або якомусь депресивному районі - буде коштувати мінімум 100К євро.

Тому не треба тут свистіти дурниць про зажравшихся заробітчан і дешеве житло "там", купують тут, бо там за свої ЗП нічого купити не можуть. А якщо людина 10 років гобатилась і купила собі чи дітям квартиру - то я ніяк не вважаю правельним називати це "не знають де діти гроші", тим хто так каже пропоную їхати на заробітки, і не забути взяти лопату - шоб гроші гребсти.

В шатах наприклад люди збирають на початкових 10-20% років 5, беруть кредити і потім ще років 30 виплачують.

А ціни в нас великі через те що дефіцит житла, реально житла будується в рази менше ніж треба.

[Proof]

про шлаки з ТЕЦ

Во всем мире предпринимаются самые разнообразные попытки использовать шлаки и золу тепловых электростанций, работающих на угле, сланцах, мазуте и т.п. Из них пытаются делать бордюрные камни, барьерные рифы и блоки для строительства, вводить их в асфальт и использовать для других дорожных покрытий. Но шлаки и зола довольно токсичны, их токсичность складывается из токсичности полиароматических углеводородов (в основном бенз(а)пирена), тяжелых металлов и неопознанных органических токсикантов. Концентрация оксидов тяжелых металлов в шлаке и золе на 2-3 порядка (а иногда и более) выше, чем в сжигаемом топливе. По данным (1) в золе содержится значительное количество тяжелых металлов (мг/кг топлива):
Металл Угольная электростанция
As 490
Ba 1900
Be 30
Cd 30
Cr 370
Co 40
Cu 300
Pb 2100
Hg 5
Sr 1800
V 850
Zn 2800
Следует отметить, что летучая зола включает еще множество чрезвычайно опасных веществ. Подробное исследование токсичных свойств летучей золы было проведено в Нидерландах (2).
Полиароматические углеводороды (ПАУ) являются опасными канцерогенами (3). Токсичные тяжелые металлы выбрасываются в форме солей или окислов, то есть в устойчивом виде, и могут находиться в золе неопределенное количество лет. Попадая в организм человека, приводят к поражению печени и желудочно-кишечного тракта, аутоиммунным заболеваниям суставов, заболеваниям нервной системы и психоневрологическим расстройствам, генетическим изменениям у потомков, повышению чувствительности к ионизирующей радиации, остеопорозу трубчатых костей (4, 5).

http://www.new-garbage.com/?id=10233

Додано через 10 хвилин
Типу дешеві цін на нерухомість в Польщі

http://www.dalar.pl/pl/lista_ofert.p...=&prop_id_1036[0]=blok

в задуп'ї типу Варки, Кальварії ціни від 9000 грн за метр в старому панельному будинку.
В Варшаві район Прага 10 км від центру (типу Баму) від 20 000 грн за метр
Комуналка в Польщі в 3-4 рази вища ніж в нас + податок на нерухомість.

[sergeymayster]

тому що багато заробітчан - гроші переводять додому і купляють собі житло - але вибачте купляти 1 кімн квартиру за 30000 долларів при зарплатах 1500-2000 то вже краще по можливості купити житло в тій же хоть болгарії - а платити такі сумми за курник в багатоповерхівці не бачу сенсу

[ОРДА]

Цитата

Допис від sergeymayster

тому що багато заробітчан - гроші переводять додому і купляють собі житло - але вибачте купляти 1 кімн квартиру за 30000 долларів при зарплатах 1500-2000 то вже краще по можливості купити житло в тій же хоть болгарії - а платити такі сумми за курник в багатоповерхівці не бачу сенсу

а як же рідна ненька Україна - батьківщина ??( не партія )

[hava]

Цитата:

Допис від vanco2

Бляха муха, задовбали ці міфи про заробітчан яким нема куда діти гроші і про те що там нерухомість дешева, всі хто повторяє цю тупорилу мантру - просто ніде не були і ніфіга не знають.

1. Заробітчени заробляють чистими по 700-1000 євро, це на однокімнатну сиру квартиру треба пахати 2 роки, при тому що всі гроші треба відкладати. А якщо ще помогати дітям, старим батькам чи хоч 20-30% тратити на себе - то термін може легко сягнути 5 років. Так, колись заробляючи ті самі 700 євро можна було заробити на однокімнатну за 6 місяців, але ті часи давно пройшли, і були вони дуже короткий час.

2. Про дешеві ціни за кордоном. Так, дешеві ціни за кордоном є, можна купити за 50 штук цілий будинок. Але чогось ті що це повторяють забувають сказати в якій жопі буде той будинок і в якомі стані. Наприклад в США в нормальному районі однокімнатна квартира буде коштувати як мінімум 150К, то при тому що вона буде в домі який побудований в 1920их і де не можна мати пралки бо старі комунікації. Нормальні будинки в нормальному стані за містом починаютюся з 400тис якщо в місті - то починаються з 800тис. В європі приблизно те ж, мінімальна квартира, якщо вона не в гетто або якомусь депресивному районі - буде коштувати мінімум 100К євро.

Тому не треба тут свистіти дурниць про зажравшихся заробітчан і дешеве житло "там", купують тут, бо там за свої ЗП нічого купити не можуть. А якщо людина 10 років гобатилась і купила собі чи дітям квартиру - то я ніяк не вважаю правельним називати це "не знають де діти гроші", тим хто так каже пропоную їхати на заробітки, і не забути взяти лопату - шоб гроші гребсти.

В шатах наприклад люди збирають на початкових 10-20% років 5, беруть кредити і потім ще років 30 виплачують.

А ціни в нас великі через те що дефіцит житла, реально житла будується в рази менше ніж треба.

житла будується менще бо ціни захмарні, не багато людей можуть собі це дозволити. тому і буде стояти все з такими цінами, не гнали б ціни, а більше працювали(будували), то більше і купляли. А в основному хочуть злупити грошей багато і нічого толком не зробити. Чомусь такий рагулізм спостерігається тільки у тернополі

[hava]

Цитата

Допис від Nimda

у Києві нормальне житло стартує від 100к$. Чесним способом такі гроші важко заробити простим людям.
Демократія не зацікавлена в тому щоб ви мали своє житло.

а в тернополі нормальне житло стартує від 60к. Але от якість самого житла в рази гірша. Чесним способом заробити можна, відкривши свій бізнес ну або знайти нормальну роботу, можливостей там дуже багато заробити гроші. Якщо порівнювати все це, тернопільське житло повинно коштувати 20к максимум

[Dream hacker]

Влада дає приколістичну ситуацію в нашій країні. Але то ще не саме страшне, саме страшне те що житло і справді будується і при тому ж не мало. І як не дивно можуть собі багато хто купити житло. Справа в іншому. Коли в нас купа народу у власності має по 10 і більше квартир, Які здаються студентам, після чого гроші збираються і вкладаються в нові квартири тим самим збільшуючи дохід. Хоча так, це законно, це правильно, але коли потім цілі поверхи опиняюься у власності певних людей, це вже неподобство. Заробітчан не люблю, бо купа з них поводиться немов королі як приїде сюди.

[Ingenue]

Цитата:

Допис від Dream hacker

Хоча так, це законно, це правильно, але коли потім цілі поверхи опиняюься у власності певних людей, це вже неподобство.

чому ?

Цитата:

Допис від Dream hacker

Заробітчан не люблю, бо купа з них поводиться немов королі як приїде сюди.

не знаю таких заробітчан

[vanco2]

Цитата

Допис від hava

житла будується менще бо ціни захмарні, не багато людей можуть собі це дозволити. тому і буде стояти все з такими цінами, не гнали б ціни, а більше працювали(будували), то більше і купляли. А в основному хочуть злупити грошей багато і нічого толком не зробити. Чомусь такий рагулізм спостерігається тільки у тернополі

Це не так.

Доречі, в нас є цілком законні способи будувати житло по собівартості, наприклад є така форма як ТІЗ - коли люди можуть зібратись, скинутись грошима і будувати самостійно, самостійно намати підрядчиків і дт.

Але чомусь майже ніхто того не робить. Наприклад мої батьки колись брали участь в такому, житло получилось в ціну ~70% вартості від аналогічного по площі - тобто економія 30%, думаю забудовники десь тих 30%-40% і заробляють - і я не вважаю що це захмарні надприбутки.

Ну і як думаєш, яка має бути ціна житла при ЗП в 3000 грн щоб воно було доступне?

Додано через 3 хвилини

Цитата:

Допис від Ingenue

чому ?

Тому що люмпен-пролетаріат не може спокійно сприйняти те що комусь вдалось заробити і продовжувати заробляти в той час як їм ні (причому багато хто заробляє мізер цілком справедливо і заслужено), тому вони хочуть "атабрать і паделіть".

[Dream hacker]

Поясню чому. Тому що починають всьому будинку влаштовувати свої закони, а по друге цілі підїзди перетворюються на гуртожитки, потім як правило роблять, те що, називається видавлення неугідних сусідів які возникають проти свавілля. Ні, я не проти таких собі міні-олігархів які з двох квартир заробляють на 3 а далі у геометричній прогрессії... Чомуж. А от проти свавілля таких панів, які ладні скупити цілі підїзди...

[vanco2]

Цитата:

Допис від Dream hacker

Поясню чому. Тому що починають всьому будинку влаштовувати свої закони, а по друге цілі підїзди перетворюються на гуртожитки, потім як правило роблять, те що, називається видавлення неугідних сусідів які возникають проти свавілля. Ні, я не проти таких собі міні-олігархів які з двох квартир заробляють на 3 а далі у геометричній прогрессії... Чомуж. А от проти свавілля таких панів, які ладні скупити цілі підїзди...

Шо ти мелеш?

Яке свавілля? Шо тобі можу зробити власник 3х квартир в домі з 20 і більше квартир?

З 3х квартир на третю, при ціні оренди в 100-150 баксів за однокімнатну, на 4ту однокімнатну треба заробляти 5 з половиною років, якщо відкладати всі гроші, а якщо між квартирантами робити якийсь елементарний косметичний ремонт і ше хоча б баксів 200 в місяць забирати собі - цей срок легко може стати і в 10-15 років, то при тому що ціна буде стабільна.

А про скуповування квартир одними людьми в всьому будинку - взагалі перший раз чую, і впевнений що ти придумуєш.

Про гуртодиток маразм - яка тобі різниця чи там живе власник чи квартирант?

[Dream hacker]

Ой, навідь якщо і 5 років, то наступна за 3 а ще наступна за 2 аще наступна за пів року, і це не проблемма. А ще коли в власності в деяких бізнесменів по кілька офісів, то якось на квартиру однокімнатну за 2 роки назбирати для них не проблемма. Свавілля?

Приклад:
"Все началось со скромного объявления:

«Уважаемые жильцы, убедительно просим вас не оставлять у подъезда автомобили в период с 9-и до 18-и часов».

Тогда еще жители дома не знали, что это было объявление большой и кровопролитной войны.
Первый этаж дома захватила юридическая фирма со своими адвокатами, мордатыми охранниками и даже одним нотариусом.
Фирма теснила жильцов по всем фронтам, и дело даже не в объявлении. Ну, подумаешь, отвоевали у дома десяток парковочных мест, не баре, приткнуться в соседнем дворе, беда в том, что вечная очередь у входа в контору, с девяти утра до шести вечера, начисто перекрывала собой узкий перешеек и в «каменном мешке» оказывались все пятьдесят машин целого дома.
Утром люди пытались выехать на работу, но путь им всякий раз преграждала, какая-нибудь пара-тройка машин, с клевым музоном из открытых дверей, а перед машинами, на корточках сидели бойцы заград-отряда в ожидании своей очереди к нотариусу. Спешить им было некуда, вот они и сидели целыми днями на пути. То ли организованно какали, то ли просто четки в руках крутили, непонятно…
Скандалить и драться с ними было бессмысленно и не потому, что духу не хватало, просто они, хоть и были все на одно лицо и даже с одинаковым музончиком, но все же, каждый день это были новые бойцы, ничего не знавшие об истории вчерашних сражений.
Туалет в юридической фирме имелся, но только для персонала, посетители же, активно пользовались вертикально передвигающимся биотуалетом.
Дошло до того, что даже мамочки с колясками предпочитали ходить по лестнице пешком, чтоб только не ездить в биотуалете.
А война все расширялась, набирала обороты, но на то враги и были юристами, что с бумажной стороны к ним никак нельзя было подкопаться. Аренда и деятельность законная, а конфликты с парковкой и туалет в лифте – это частные дела посетителей, за которые фирма ответственности нести не может. Ведь это юридическая контора - "Гарант", а не детский сад - «Родничок».
Осажденные жители вызвали участкового для переговоров на высшем уровне, но когда увидели насколько тщательно он вытирал ноги перед тем как постучать во вражеский генеральный штаб, всем стало ясно, что этот засланный казачок им тоже не помощник…
Наконец, жильцы дошли до крайности - психанули, собрались всем домом и предприняли лобовую атаку офиса, но на встречу им вышли два уравновешенных танка в черных костюмах, они сначала молча показали пальчиком на многочисленные камеры слежения, а потом на свои кобуры - это несколько охладило пыл нападавших, атака захлебнулась и ушла в свисток.

Война так бы и закончилась окончательной победой юридического монстра над бедными жителями дома, но у любого, даже самого свирепого и могущественного монстра, есть своя ахиллесова пята, нужен только герой, который сможет ее отыскать.
По счастью, в этом несчастном доме жил такой герой. Он звался Игорем и учился в десятом классе.
Игорек прошел по всем квартирам, собрал по сто рублей на партизанскую войну, каждому посоветовал крепиться и готовиться к некоторым неизбежным военным лишениям.
И люди были готовы на все, они жали герою руку, крестили и целовали в лоб, благословляя на ратный подвиг. Все для фронта – все для победы…
Всего лишь через месяц с небольшим, фирма потерпела от Игорька оглушительное поражение и одним прекрасным утром выбросила белый флаг.
Вражий офис отступил и обратился в организованное бегство в неизвестном направлении, видимо в поисках врагов попроще…

Вот так и закончилась эта великая битва вседомового героя – Игорька, со всемогущим Голиафом…

P.S.

…А теперь я продемонстрирую свои телепатические способности и попробую предугадать ваш немой вопрос, более того, сразу же на него и отвечу:
- Собрав со всех квартир по сто рублей, Игорь сел в метро и поехал на Митинский рынок, там-то он, немного поторговавшись, и приобрел страшное оружие возмездия - небольшой черный ящичек с рожками.

Вернувшись домой, наш герой стал врубать свой рогатый ящик, каждый день, строго - с 9-и до 18-и и от этого все сотовые телефоны в радиусе 30-ти метров мирно засыпали аж до самого вечера и дом погружался в девятнадцатый век.
Но главное, то, что вражеский штаб остался совсем без связи."

[vanco2]

Цитата:

Допис від Dream hacker

Ой, навідь якщо і 5 років, то наступна за 3 а ще наступна за 2 аще наступна за пів року, і це не проблемма.

Ну тих 5 років треба вкладати весь прибуток, а прибуток цей шоб получати треба вкласти 90К баксів, і за 5 років в тебе пибуток виросте тільки на 100-150 баксів в місяць, такими темпами добиратись до 1000 в місяц треба років 40 і при тому нічого не борати собі а все реінвестувати - повір це не є бізнес. І саме через дуже низьку ренбабельність в нас квартири здають в основному тільки власники і ніхто по 10-20 квартир на здачу не має, це просто не вигідно.

Цитата:

Допис від Dream hacker

А ще коли в власності в деяких бізнесменів по кілька офісів, то якось на квартиру однокімнатну за 2 роки назбирати для них не проблемма. Свавілля?

А до чого тут це? Що жаба давить? Дрімхакер, та ти не уфолог, ти комуняка.

Цитата:

Допис від Dream hacker

Приклад:
"Все началось со скромного объявления:

«Уважаемые жильцы, убедительно просим вас не оставлять у подъезда автомобили в период с 9-и до 18-и часов».

Тогда еще жители дома не знали, что это было объявление большой и кровопролитной войны.
Первый этаж дома захватила юридическая фирма со своими адвокатами, мордатыми охранниками и даже одним нотариусом.
Фирма теснила жильцов по всем фронтам, и дело даже не в объявлении. Ну, подумаешь, отвоевали у дома десяток парковочных мест, не баре, приткнуться в соседнем дворе, беда в том, что вечная очередь у входа в контору, с девяти утра до шести вечера, начисто перекрывала собой узкий перешеек и в «каменном мешке» оказывались все пятьдесят машин целого дома.
Утром люди пытались выехать на работу, но путь им всякий раз преграждала, какая-нибудь пара-тройка машин, с клевым музоном из открытых дверей, а перед машинами, на корточках сидели бойцы заград-отряда в ожидании своей очереди к нотариусу. Спешить им было некуда, вот они и сидели целыми днями на пути. То ли организованно какали, то ли просто четки в руках крутили, непонятно…
Скандалить и драться с ними было бессмысленно и не потому, что духу не хватало, просто они, хоть и были все на одно лицо и даже с одинаковым музончиком, но все же, каждый день это были новые бойцы, ничего не знавшие об истории вчерашних сражений.
Туалет в юридической фирме имелся, но только для персонала, посетители же, активно пользовались вертикально передвигающимся биотуалетом.
Дошло до того, что даже мамочки с колясками предпочитали ходить по лестнице пешком, чтоб только не ездить в биотуалете.
А война все расширялась, набирала обороты, но на то враги и были юристами, что с бумажной стороны к ним никак нельзя было подкопаться. Аренда и деятельность законная, а конфликты с парковкой и туалет в лифте – это частные дела посетителей, за которые фирма ответственности нести не может. Ведь это юридическая контора - "Гарант", а не детский сад - «Родничок».
Осажденные жители вызвали участкового для переговоров на высшем уровне, но когда увидели насколько тщательно он вытирал ноги перед тем как постучать во вражеский генеральный штаб, всем стало ясно, что этот засланный казачок им тоже не помощник…
Наконец, жильцы дошли до крайности - психанули, собрались всем домом и предприняли лобовую атаку офиса, но на встречу им вышли два уравновешенных танка в черных костюмах, они сначала молча показали пальчиком на многочисленные камеры слежения, а потом на свои кобуры - это несколько охладило пыл нападавших, атака захлебнулась и ушла в свисток.

Война так бы и закончилась окончательной победой юридического монстра над бедными жителями дома, но у любого, даже самого свирепого и могущественного монстра, есть своя ахиллесова пята, нужен только герой, который сможет ее отыскать.
По счастью, в этом несчастном доме жил такой герой. Он звался Игорем и учился в десятом классе.
Игорек прошел по всем квартирам, собрал по сто рублей на партизанскую войну, каждому посоветовал крепиться и готовиться к некоторым неизбежным военным лишениям.
И люди были готовы на все, они жали герою руку, крестили и целовали в лоб, благословляя на ратный подвиг. Все для фронта – все для победы…
Всего лишь через месяц с небольшим, фирма потерпела от Игорька оглушительное поражение и одним прекрасным утром выбросила белый флаг.
Вражий офис отступил и обратился в организованное бегство в неизвестном направлении, видимо в поисках врагов попроще…

Вот так и закончилась эта великая битва вседомового героя – Игорька, со всемогущим Голиафом…

P.S.

…А теперь я продемонстрирую свои телепатические способности и попробую предугадать ваш немой вопрос, более того, сразу же на него и отвечу:
- Собрав со всех квартир по сто рублей, Игорь сел в метро и поехал на Митинский рынок, там-то он, немного поторговавшись, и приобрел страшное оружие возмездия - небольшой черный ящичек с рожками.

Вернувшись домой, наш герой стал врубать свой рогатый ящик, каждый день, строго - с 9-и до 18-и и от этого все сотовые телефоны в радиусе 30-ти метров мирно засыпали аж до самого вечера и дом погружался в девятнадцатый век.
Но главное, то, что вражеский штаб остался совсем без связи."

Яке цей приклад має відношення до теми? Ти хоть знаєш шо таке вивести житло з житлового фонду щоб здавати його під офіс? Це треба погодити з жильцями, кожег має поставити свій підпис.

[hava]

Цитата:

Допис від vanco2

Ну і як думаєш, яка має бути ціна житла при ЗП в 3000 грн щоб воно було доступне?

за 3000 ні звичайно. Заробити на квартиру можна тільки займаючись власною справою або поїхати у львів чи київ на роботу, котрій платять 800-1500 євро (наприклад програмісти). Якщо ти вчитель англійської - займайся репетиторством, вмієш пекти хліб - відкривай пекарню і т.д. А стогнати, що мала ЗП - діла не буде.

Додано через 10 хвилин

Цитата:

Допис від Dream hacker

Ой, навідь якщо і 5 років, то наступна за 3 а ще наступна за 2 аще наступна за пів року, і це не проблемма. А ще коли в власності в деяких бізнесменів по кілька офісів, то якось на квартиру однокімнатну за 2 роки назбирати для них не проблемма. Свавілля?

Приклад:
"Все началось со скромного объявления:

«Уважаемые жильцы, убедительно просим вас не оставлять у подъезда автомобили в период с 9-и до 18-и часов».

Тогда еще жители дома не знали, что это было объявление большой и кровопролитной войны.
Первый этаж дома захватила юридическая фирма со своими адвокатами, мордатыми охранниками и даже одним нотариусом.
Фирма теснила жильцов по всем фронтам, и дело даже не в объявлении. Ну, подумаешь, отвоевали у дома десяток парковочных мест, не баре, приткнуться в соседнем дворе, беда в том, что вечная очередь у входа в контору, с девяти утра до шести вечера, начисто перекрывала собой узкий перешеек и в «каменном мешке» оказывались все пятьдесят машин целого дома.
Утром люди пытались выехать на работу, но путь им всякий раз преграждала, какая-нибудь пара-тройка машин, с клевым музоном из открытых дверей, а перед машинами, на корточках сидели бойцы заград-отряда в ожидании своей очереди к нотариусу. Спешить им было некуда, вот они и сидели целыми днями на пути. То ли организованно какали, то ли просто четки в руках крутили, непонятно…
Скандалить и драться с ними было бессмысленно и не потому, что духу не хватало, просто они, хоть и были все на одно лицо и даже с одинаковым музончиком, но все же, каждый день это были новые бойцы, ничего не знавшие об истории вчерашних сражений.
Туалет в юридической фирме имелся, но только для персонала, посетители же, активно пользовались вертикально передвигающимся биотуалетом.
Дошло до того, что даже мамочки с колясками предпочитали ходить по лестнице пешком, чтоб только не ездить в биотуалете.
А война все расширялась, набирала обороты, но на то враги и были юристами, что с бумажной стороны к ним никак нельзя было подкопаться. Аренда и деятельность законная, а конфликты с парковкой и туалет в лифте – это частные дела посетителей, за которые фирма ответственности нести не может. Ведь это юридическая контора - "Гарант", а не детский сад - «Родничок».
Осажденные жители вызвали участкового для переговоров на высшем уровне, но когда увидели насколько тщательно он вытирал ноги перед тем как постучать во вражеский генеральный штаб, всем стало ясно, что этот засланный казачок им тоже не помощник…
Наконец, жильцы дошли до крайности - психанули, собрались всем домом и предприняли лобовую атаку офиса, но на встречу им вышли два уравновешенных танка в черных костюмах, они сначала молча показали пальчиком на многочисленные камеры слежения, а потом на свои кобуры - это несколько охладило пыл нападавших, атака захлебнулась и ушла в свисток.

Война так бы и закончилась окончательной победой юридического монстра над бедными жителями дома, но у любого, даже самого свирепого и могущественного монстра, есть своя ахиллесова пята, нужен только герой, который сможет ее отыскать.
По счастью, в этом несчастном доме жил такой герой. Он звался Игорем и учился в десятом классе.
Игорек прошел по всем квартирам, собрал по сто рублей на партизанскую войну, каждому посоветовал крепиться и готовиться к некоторым неизбежным военным лишениям.
И люди были готовы на все, они жали герою руку, крестили и целовали в лоб, благословляя на ратный подвиг. Все для фронта – все для победы…
Всего лишь через месяц с небольшим, фирма потерпела от Игорька оглушительное поражение и одним прекрасным утром выбросила белый флаг.
Вражий офис отступил и обратился в организованное бегство в неизвестном направлении, видимо в поисках врагов попроще…

Вот так и закончилась эта великая битва вседомового героя – Игорька, со всемогущим Голиафом…

P.S.

…А теперь я продемонстрирую свои телепатические способности и попробую предугадать ваш немой вопрос, более того, сразу же на него и отвечу:
- Собрав со всех квартир по сто рублей, Игорь сел в метро и поехал на Митинский рынок, там-то он, немного поторговавшись, и приобрел страшное оружие возмездия - небольшой черный ящичек с рожками.

Вернувшись домой, наш герой стал врубать свой рогатый ящик, каждый день, строго - с 9-и до 18-и и от этого все сотовые телефоны в радиусе 30-ти метров мирно засыпали аж до самого вечера и дом погружался в девятнадцатый век.
Но главное, то, что вражеский штаб остался совсем без связи."

якась дуже не правдоподібна історія, схожа на сучасну казку

[pberit]

Купляти квартиру щоб спеціально здавати в оренду, як бізнес - дуже тупо. І чим більша квартира тим це тупіше. Давайте рахувати! Купляємо 2 кімнатну квартиру, не велику, з косметичним ремонтом. Ну орієнтовно тисяч 40*8=320. Здаємо в оренду по нормальній ціні, щоб не простоювала квартира - 1200грн + ком послуги. Так здають і дорожче але квартира не є якась дуже крута. Виходить що вона повністю окупиться за 266 місяців, приблизно за 22 роки! Але фіг там, бо одна людина у вас знімати без перерви 22роки не буде і як не крути будуть простої. Це ще не все - хоча б раз в 5 років потрібно знову робити косметичний ремонт, ремонтувати сантехніку та іншу техніку квартиранти не будуть! Тому заокруглено, окупність приблизно 25років.
Купляємо кімнату в гуртожитку - 80тис.грн. Це десь 13кв. з унітазом, плиткою, та душем. В принципі халява як на мене, ми молодці. За скільки здаватимемо? НЕ будьмо биками, це кімната в гуртожитку, а не повноцінна квартира, тому 500грн це вже дуже добре! І того - 160 місяців! Це приблизно 13 років. Майже в двічі швидше окупиться!
А тепер 3 варіант - беремо тих 80 чи 320 тисяч йдемо в банк, кладемо на депозит і примножуємо кошти в двічі, максимум за 5 років! Питання є сенс щось видумувати?

[vanco2]

Цитата:

Допис від pberit

Купляти квартиру щоб спеціально здавати в оренду, як бізнес - дуже тупо. І чим більша квартира тим це тупіше. Давайте рахувати! Купляємо 2 кімнатну квартиру, не велику, з косметичним ремонтом. Ну орієнтовно тисяч 40*8=320. Здаємо в оренду по нормальній ціні, щоб не простоювала квартира - 1200грн + ком послуги. Так здають і дорожче але квартира не є якась дуже крута. Виходить що вона повністю окупиться за 266 місяців, приблизно за 22 роки! Але фіг там, бо одна людина у вас знімати без перерви 22роки не буде і як не крути будуть простої. Це ще не все - хоча б раз в 5 років потрібно знову робити косметичний ремонт, ремонтувати сантехніку та іншу техніку квартиранти не будуть! Тому заокруглено, окупність приблизно 25років.
Купляємо кімнату в гуртожитку - 80тис.грн. Це десь 13кв. з унітазом, плиткою, та душем. В принципі халява як на мене, ми молодці. За скільки здаватимемо? НЕ будьмо биками, це кімната в гуртожитку, а не повноцінна квартира, тому 500грн це вже дуже добре! І того - 160 місяців! Це приблизно 13 років. Майже в двічі швидше окупиться!
А тепер 3 варіант - беремо тих 80 чи 320 тисяч йдемо в банк, кладемо на депозит і примножуємо кошти в двічі, максимум за 5 років! Питання є сенс щось видумувати?

Все правильно порахував, тіки з грошима є один нюанс, гроші це одиниця обміну, але по суті це не сама цінність а просто папірчик, який при певних умовах може знецінитись. А квартира - ці матеріальна цінність, жити десь треба завжди і всім. Тому квартира більш стабільний і надійний вклад. І в нормальних країнах на оренді заробляють більше, а на депозитах менше, в США зараз депозити приймають під 1% - і то багато, а 10-20% можна заробити тільки вклавши в фонди, но нюанс в тому - що фонди можуть не тільки рости, але і падати в мінус

[barvik777]

Цитата:

Допис від pberit

Давайте рахувати!

подобово порахуй...
200-340 грн. за добу
2\3 місяця квартира полюбому в оренді,якщо місце більш менш вигідне