Така невідома українська мова - Сторінка 5 - Тернопіль

30.12.2009, 15:23 #1166218

Цитата:

Допис від Bhagavan

Можеш якось аргументувати, крім "так, бо так, а як же інакше?"

Я ж навів аргументи. Два італійських слова, які чомусь перекладаються по різному, безпідставно видаляючи із одного літеру. Яке може бути пояснення цьому?
Це як писати транслітом слово "безсоння" - "bezsonya".

Цитата:

Допис від Zavgosp

бо "лавацца" - власна назва

Що ж, аргумент вагомий, визнаю.
Але! Чому тоді власну назву, точніше навіть не назву, а прізвище Енцо Феррарі при перекладі (точніше при транслітерації) перекручують?

Сферичний фейл, у вакуумі.

@NYKey · 30.12.2009, 15:45 #1166243

щодо нових слів...ПОгодьтеся, це не так вже й погано. Особливо гарно вони вивчаються, якщо читати субтитри до російських фільмів.
Безперечним лідером перекладу в особистому списку за останніх років три стала фраза в одному з фільмів: "Тільки поворухнись, і я прострелю тобі горлянку, мудацюро"

30.12.2009, 18:45 #1166264

"Мудацюра" це мабуть так переклали слово "мудак"

Додано через 2 години 45 хвилин
Зустрів тут, на форумі, такий допис

Цитата МДХП (ИМХО на укр

)

Не знаю, як розшифровується абревіатура МДХП (це мені відразу нагадало МПХ

) але IMHO (In My Humble Opinion, На Мою Скромну Думку) не може бути переведена українською якось інакше аніж ІМХО.

16.01.2010, 11:45 #1184949

Why?

Zavgosp · 16.01.2010, 11:48 #1184955

Цитата:

Допис від saymon

Why?

тобі невідомо значення слова гаразд, чи у чому проблема?

Stanislav · 16.01.2010, 12:08 #1184975

Йому невідомо, чому в Російській "Ок", а по укр. "Гаразд"

nacho one · 16.01.2010, 12:11 #1184980

Цитата:

Допис від saymon

Why?

гаразд

Sem · 16.01.2010, 12:22 #1184993

Напевно косяк розробникі програми , хотіли гарно для кожної мови , але прогавили дещо напевно .

Bhagavan · 16.01.2010, 13:16 #1185059

Якби там не було і чого б не хотілося - але українське слово "гаразд" якесь трохи ширше за російське "хорошо". Мене від гаразда у якості "окей" ні разу не коробить - навіть трохи подобається. А те що українські локалізатори таких проектів як VirtualBox та інших продуктів з-під крила GNU GPL нерівно дихають на різного роду мовні інновації - це і так відомо і доведення не потребує

Гаразд - Ок

.

LuLu · 16.01.2010, 13:30 #1185068

ту Саймон
на рахунок піци: правильно буде з однієюбуквою "ц", оскільки в італійській подвоєна буква "z" дає звук "ц" - тобто у вимові подвоєння немає
схоже ситуація з актрисою яка знімалась в "Сімейці адамсів" донькою венді Christina Ricci(Крістіна Річі) подвоєння букв "с" дає звук "ч"

16.01.2010, 14:25 #1185119

Цитата:

Допис від LuLu

на рахунок піци: правильно буде з однієюбуквою "ц", оскільки в італійській подвоєна буква "z" дає звук "ц" - тобто у вимові подвоєння немає

Гаразд.
А тепер поясни чому "лавацца" пишеться українською із двома "ц". Це виняток з правил? Також, дуже цікаво знати, чому "Ferarri" пишеться українською із одним "р". В італійській подвоєна "r" дає звук "р"?
І до чого тут взагалі звуки мови? Ми тут говоримо про проблему некоректної транслітерації та перекладу, через примішування в українську мову різних слів, які комусь здалися прикольними, і він вирішив їх втулити не в тему, як от наприклад замінивши коротке, загальноприйняте та загальнозрозуміле "Ок" на "Гаразд".

P.S. Прізвище Крістіни Річчі пишеться із двома "ч". Прибічники расово вірного перекладу можуть писати Христина Багата (Багатенька). Всі інші варіанти невірні.

LuLu · 16.01.2010, 14:40 #1185136

Цитата:

Допис від saymon

Гаразд.
А тепер поясни чому "лавацца" пишеться українською із двома "ц". Це виняток з правил? Також, дуже цікаво знати, чому "Ferarri" пишеться українською із одним "р". В італійській подвоєна "r" дає звук "р"?
І до чого тут взагалі звуки мови? Ми тут говоримо про проблему некоректної транслітерації та перекладу, через примішування в українську мову різних слів, які комусь здалися прикольними, і він вирішив їх втулити не в тему, як от наприклад замінивши коротке, загальноприйняте та загальнозрозуміле "Ок" на "Гаразд".

P.S. Прізвище Крістіни Річчі пишеться із двома "ч". Прибічники расово вірного перекладу можуть писати Христина Багата (Багатенька). Всі інші варіанти невірні.

бо хто як хоче так ы

Bhagavan · 16.01.2010, 14:48 #1185147

Сучасним правописом регламентовано збереження подвоєнь у власних назвах і уникати їх в інших словах іншомовного походження.
Ситуація досить заплутана, оскільки і без того непрозорі правила зачасту ще й розбавлені винятками, як от брутто, нетто, вілла і т.д. для загальних назва і Лісабон чи Касабланка для власних.

Часом винятки вказують на усталені форми вжитку, часом - на тенденцію розвитку мовлення, але те що з розвитком мови правила ставатимуть все чіткішими і зрозумілішими - це точно. І думаю питання вирішиться не на користь подвоєнь там, де їх не потрібно

. Тому піцу ми таки будемо писати з одним Ц

.

16.01.2010, 14:56 #1185159

Цитата:

Допис від LuLu

бо хто як хоче так ы

~~Гаразд~~ Ок.

Цитата:

Допис від Bhagavan

для загальних назва і Лісабон чи Касабланка для власних.

Про ці слова не зрозуміло. А де тут винятки?

Sect0r · 16.01.2010, 16:43 #1185289

Лісабон, може, сперли з німців чи москалів, а вони пишуть з двома "с".
На рахунок касабланки теж не знаю )

Bhagavan · 16.01.2010, 18:17 #1185383

Цитата:

Допис від saymon

Про ці слова не зрозуміло. А де тут винятки?

Прихований текст: Врізка з ґазети

Подвоєння приголосних в иншомовних словах
Чуже берімо, але своє вознесімо.
Ірина Фаріон

У Проєкті 1999 р. запропоновано не передавати подвоєння приголосних у загальних назвах иншомовного походження: тона, нето, бруто тощо; а у низці загальних назв зберігати подвоєння, щоб уникнути у мовленні омонімности чи дуже близького звучання з иншими словами або словоформами на зразок білль (пор. біль), вілла (пор. віла «русалка»), манна (пор. мана), пенні (пор. пеня — пені), але чомусь ще й авва, аллах, мулла, бонна?

Думаю, що апелювання до омонімности не так обґрунтовує потребу подвоєння, як виправдує нашу узвичаєну нерішучість. Бо ж омонімія — це природне мовне явище, якого, за цією самою логікою, треба б було позбуватися і в инших випадках: як (прислівник) — як (іменник), бал (оцінка) — бал (урочистість), засипати (від спати) — засипати (від сипати) тощо.

Хоч у Правописах 1929, 1946 і 1960 рр. за вихідну позицію узято неподвоєння приголосних, однак у формулюванні «лише в окремих словах», як 1929 р., або ж у примітках, як 1946 і 1960 рр., спостерігаємо тенденцію до збільшення подвоєнь. Зокрема, Правопис 1929 року подає такі запозичення як винятки: авва, барокко, бонна, брутто, ванна, вілла, галло, геєнна, донна, мадонна, манна, мотто, осанна, нетто, панна; равві, а у позиції Увага 2 — зазначено: «Не треба аналогічно з цими випадками (на зразок суддя, Ілля) переносити подвоєння на чужі слова та ймення»; Правопис 1946 р. поповнюється ще на: аннали, пенні, тонну, білль, буллу, дурру, мірру, а також у примітці подано невідмінювані слова італійського походження: барокко, інтермеццо, лібретто, нетто, фортіссімо, стаккато; у Правописі 1960 р. маємо ще, крім цього, беладонну, фінна, брутто і поновлену віллу. Як бачимо, що ближче до сьогодення, то більше відбігає мова від давньої практики неподвоєння. Леонід Булаховський, очільник двох правописних комісій 1946 і 1960 рр., навіть ставив за приклад українську мову російській, остання з яких, уживаючи подвоєння, щоразу відхиляється з тих або тих, часто дуже сумнівних — навіть у вузькофілологічних мотивах — міркувань, наприклад комиссия, а не коммиссия (< лат. commissio), атака (< фр. attaque),а не аттака, а у слові суббота у живому мовленні подвоєння не чути взагалі. «Недаремно, — підсумовує учений, — відчуваючи недоречність такої практики, всі слов’яни, навіть ті, що здавна мали в себе середню школу з добрим знанням європейських мов, відмовились у своїй правописній практиці від збереження подвійних літер при передачі іншомовних написань і тим позбавили свої народи відповідних труднощів. Російська правописна практика в цьому відношенні, отже, аж ніяк не може бути визнана здоровою, і було б краще покінчити з нею раз і назавжди».

Отож мотивацію щодо неподвоєння приголосних у загальних назвах можна визначити дуже просто: подвоєння приголосних на письмі не відповідає вимові в українській мові, де воно позначає одну подовжену приголосну. А взорованість на чужі мови — це щоразу більше нехтування законами своєї. І тим паче тоді, коли таке слово «могло дійти до нас із других або третіх рук» — себто через мову-посередницю. Існує й инший погляд на цю проблему. Зокрема, Богдан Задорожний уважає вилучення подвоєних приголосних у словах анали, бароко, беладона, бравісимо «курйозним випадком повної «самостійности», позаяк, по-перше, це провокує омонімію» (? — І. Ф.), а по-друге, подвоєння (подовження) властиве питомим українським формам: у картоплині — у картоплинні, через те воно вписується у фонологічну систему української мови.

Щодо неподвоєння у власних назвах, то Проєкт залишає до роздумів і такий варіянт: відповідно до живого мовлення не відбивати подвоєння приголосних в иншомовних власних назвах — антропонімах: Тромбеті, топонімах: Голандія.

Переконливі щодо цього зіставлення, які пропонує Іван Ющук: «Назву французького міста ми пишемо з подвоєнням — Ніцца, а французи… без подвоєння — Nice, ми пишемо Марокко, французи — Maroc. Стародавню Францію ми, йдучи за римлянами, називаємо Галлія…, а французи — Gaile. І навпаки, ми пишемо без подвоєння — Марсель, Версаль, а французи з подвоєнням — Marseille, Versailles (а вимовляються ці французькі назви ще інакше). Американці назву своєї річки пишуть з трьома подвоєннями — Mississippi, а ми лише з одним — Міссісіпі. Назву столиці Куби німці пишуть з подвоєнням — Havanna, ми без подвоєння — Гавана, назву столиці Португалії росіяни передають з подвоєнням — Лиссабон (бо так німці пишуть), а ми без подвоєння — Лісабон. А болгари, серби, які, як і ми, користуються кирилицею, взагалі не зберігають жодних подвоєнь. І очевидно, незручностей від цього не відчувають. А може, й навпаки: у них менше можливостей наробити помилок».

(За книжкою Ірини Фаріон «Правопис — корсет мови?» — Львів, 2004).

Про касабланку читав на форумі словника.нет і повірив. Приношу щирі вибачення ). Але звідкись ця качка туди попала?

Зара пориюся в книжках .

Zavgosp · 16.01.2010, 19:04 #1185431

Цитата:

Допис від saymon

через примішування в українську мову різних слів, які комусь здалися прикольними

тобі слово гаразд здається прикольним? ви самі откуда?
а слово "незабаром" тебе не смішить?%)

Цитата:

Допис від saymon

і він вирішив їх втулити не в тему, як от наприклад замінивши коротке, загальноприйняте та загальнозрозуміле "Ок" на "Гаразд".

цілком в тему.
що взагалі означає загальнозрозуміле і загальноприйняте?
тобі як носію мови слово "гаразд" не здається загальнозрозумілим?
нема потреби ліпити слова іншомовного походження якщо своїх вистачає.

Додано через 4 хвилини

Цитата:

Допис від saymon

Всі інші варіанти ~~невірні~~ .

Всі інші варіанти неправильні.

17.01.2010, 08:16 #1185849

Цитата Подвоєння приголосних в иншомовних словах
Чуже берімо, але своє вознесімо.
Ірина Фаріон

Вибач, далі не читав.

Щодо Лісабону, то в оригінальній португальській назві цього міста - Lisboa, ніякого подвоєння немає, отже ми все правильно пишемо.

*ALISA* · 17.01.2010, 17:52 #1186482

Почула сьогодні по телебаченню слово "сокочавка"

17.01.2010, 22:15 #1186812

а я ще два цікавих слова по TV почула - "міліціянти" і "автівка". І якщо друге мені навіть сподобалося, то перше....ну, м"яко кажучи я здивувалася)

30.12.2009, 15:23 #1166218	#81
saymon Guest	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від Bhagavan Можеш якось аргументувати, крім "так, бо так, а як же інакше?" Я ж навів аргументи. Два італійських слова, які чомусь перекладаються по різному, безпідставно видаляючи із одного літеру. Яке може бути пояснення цьому? Це як писати транслітом слово "безсоння" - "bezsonya". Цитата: Допис від Zavgosp бо "лавацца" - власна назва Що ж, аргумент вагомий, визнаю. Але! Чому тоді власну назву, точніше навіть не назву, а прізвище Енцо Феррарі при перекладі (точніше при транслітерації) перекручують? Сферичний фейл, у вакуумі.

30.12.2009, 18:45 #1166264	#83
saymon Guest	Відповідь: Така невідома українська мова "Мудацюра" це мабуть так переклали слово "мудак" Додано через 2 години 45 хвилин Зустрів тут, на форумі, такий допис Цитата МДХП (ИМХО на укр ) Не знаю, як розшифровується абревіатура МДХП (це мені відразу нагадало МПХ ) але IMHO (In My Humble Opinion, На Мою Скромну Думку) не може бути переведена українською якось інакше аніж ІМХО. Востаннє редагував saymon: 30.12.2009 о 18:45. Причина: Пізніше додано

16.01.2010, 11:45 #1184949	#84
saymon Guest	Відповідь: Така невідома українська мова Why?

16.01.2010, 11:48 #1184955	#85
Zavgosp лібераст і толераст	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від saymon Why? тобі невідомо значення слова гаразд, чи у чому проблема?

16.01.2010, 12:11 #1184980	#87
nacho one Модератор	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від saymon Why? гаразд

30.12.2009, 15:45 #1166243	#82
@NYKey	Відповідь: Така невідома українська мова щодо нових слів...ПОгодьтеся, це не так вже й погано. Особливо гарно вони вивчаються, якщо читати субтитри до російських фільмів. Безперечним лідером перекладу в особистому списку за останніх років три стала фраза в одному з фільмів: "Тільки поворухнись, і я прострелю тобі горлянку, мудацюро"

16.01.2010, 12:08 #1184975	#86
Stanislav	Відповідь: Така невідома українська мова Йому невідомо, чому в Російській "Ок", а по укр. "Гаразд"

16.01.2010, 12:22 #1184993	#88
Sem	Відповідь: Така невідома українська мова Напевно косяк розробникі програми , хотіли гарно для кожної мови , але прогавили дещо напевно .

16.01.2010, 13:16 #1185059	#89
Bhagavan	Відповідь: Така невідома українська мова Якби там не було і чого б не хотілося - але українське слово "гаразд" якесь трохи ширше за російське "хорошо". Мене від гаразда у якості "окей" ні разу не коробить - навіть трохи подобається. А те що українські локалізатори таких проектів як VirtualBox та інших продуктів з-під крила GNU GPL нерівно дихають на різного роду мовні інновації - це і так відомо і доведення не потребує Гаразд - Ок .

16.01.2010, 13:30 #1185068	#90
LuLu	Відповідь: Така невідома українська мова ту Саймон на рахунок піци: правильно буде з однієюбуквою "ц", оскільки в італійській подвоєна буква "z" дає звук "ц" - тобто у вимові подвоєння немає схоже ситуація з актрисою яка знімалась в "Сімейці адамсів" донькою венді Christina Ricci(Крістіна Річі) подвоєння букв "с" дає звук "ч"

16.01.2010, 14:25 #1185119	#91
saymon Guest	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від LuLu на рахунок піци: правильно буде з однієюбуквою "ц", оскільки в італійській подвоєна буква "z" дає звук "ц" - тобто у вимові подвоєння немає Гаразд. А тепер поясни чому "лавацца" пишеться українською із двома "ц". Це виняток з правил? Також, дуже цікаво знати, чому "Ferarri" пишеться українською із одним "р". В італійській подвоєна "r" дає звук "р"? І до чого тут взагалі звуки мови? Ми тут говоримо про проблему некоректної транслітерації та перекладу, через примішування в українську мову різних слів, які комусь здалися прикольними, і він вирішив їх втулити не в тему, як от наприклад замінивши коротке, загальноприйняте та загальнозрозуміле "Ок" на "Гаразд". P.S. Прізвище Крістіни Річчі пишеться із двома "ч". Прибічники расово вірного перекладу можуть писати Христина Багата (Багатенька). Всі інші варіанти невірні.

16.01.2010, 14:40 #1185136	#92
LuLu	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від saymon Гаразд. А тепер поясни чому "лавацца" пишеться українською із двома "ц". Це виняток з правил? Також, дуже цікаво знати, чому "Ferarri" пишеться українською із одним "р". В італійській подвоєна "r" дає звук "р"? І до чого тут взагалі звуки мови? Ми тут говоримо про проблему некоректної транслітерації та перекладу, через примішування в українську мову різних слів, які комусь здалися прикольними, і він вирішив їх втулити не в тему, як от наприклад замінивши коротке, загальноприйняте та загальнозрозуміле "Ок" на "Гаразд". P.S. Прізвище Крістіни Річчі пишеться із двома "ч". Прибічники расово вірного перекладу можуть писати Христина Багата (Багатенька). Всі інші варіанти невірні. бо хто як хоче так ы

16.01.2010, 14:48 #1185147	#93
Bhagavan	Відповідь: Така невідома українська мова Сучасним правописом регламентовано збереження подвоєнь у власних назвах і уникати їх в інших словах іншомовного походження. Ситуація досить заплутана, оскільки і без того непрозорі правила зачасту ще й розбавлені винятками, як от брутто, нетто, вілла і т.д. для загальних назва і Лісабон чи Касабланка для власних. Часом винятки вказують на усталені форми вжитку, часом - на тенденцію розвитку мовлення, але те що з розвитком мови правила ставатимуть все чіткішими і зрозумілішими - це точно. І думаю питання вирішиться не на користь подвоєнь там, де їх не потрібно . Тому піцу ми таки будемо писати з одним Ц .

16.01.2010, 14:56 #1185159	#94
saymon Guest	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від LuLu бо хто як хоче так ы ~~Гаразд~~ Ок. Цитата: Допис від Bhagavan для загальних назва і Лісабон чи Касабланка для власних. Про ці слова не зрозуміло. А де тут винятки?

16.01.2010, 16:43 #1185289	#95
Sect0r	Відповідь: Така невідома українська мова Лісабон, може, сперли з німців чи москалів, а вони пишуть з двома "с". На рахунок касабланки теж не знаю )

16.01.2010, 18:17 #1185383	#96
Bhagavan	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від saymon Про ці слова не зрозуміло. А де тут винятки? Прихований текст: Врізка з ґазети Подвоєння приголосних в иншомовних словах Чуже берімо, але своє вознесімо. Ірина Фаріон У Проєкті 1999 р. запропоновано не передавати подвоєння приголосних у загальних назвах иншомовного походження: тона, нето, бруто тощо; а у низці загальних назв зберігати подвоєння, щоб уникнути у мовленні омонімности чи дуже близького звучання з иншими словами або словоформами на зразок білль (пор. біль), вілла (пор. віла «русалка»), манна (пор. мана), пенні (пор. пеня — пені), але чомусь ще й авва, аллах, мулла, бонна? Думаю, що апелювання до омонімности не так обґрунтовує потребу подвоєння, як виправдує нашу узвичаєну нерішучість. Бо ж омонімія — це природне мовне явище, якого, за цією самою логікою, треба б було позбуватися і в инших випадках: як (прислівник) — як (іменник), бал (оцінка) — бал (урочистість), засипати (від спати) — засипати (від сипати) тощо. Хоч у Правописах 1929, 1946 і 1960 рр. за вихідну позицію узято неподвоєння приголосних, однак у формулюванні «лише в окремих словах», як 1929 р., або ж у примітках, як 1946 і 1960 рр., спостерігаємо тенденцію до збільшення подвоєнь. Зокрема, Правопис 1929 року подає такі запозичення як винятки: авва, барокко, бонна, брутто, ванна, вілла, галло, геєнна, донна, мадонна, манна, мотто, осанна, нетто, панна; равві, а у позиції Увага 2 — зазначено: «Не треба аналогічно з цими випадками (на зразок суддя, Ілля) переносити подвоєння на чужі слова та ймення»; Правопис 1946 р. поповнюється ще на: аннали, пенні, тонну, білль, буллу, дурру, мірру, а також у примітці подано невідмінювані слова італійського походження: барокко, інтермеццо, лібретто, нетто, фортіссімо, стаккато; у Правописі 1960 р. маємо ще, крім цього, беладонну, фінна, брутто і поновлену віллу. Як бачимо, що ближче до сьогодення, то більше відбігає мова від давньої практики неподвоєння. Леонід Булаховський, очільник двох правописних комісій 1946 і 1960 рр., навіть ставив за приклад українську мову російській, остання з яких, уживаючи подвоєння, щоразу відхиляється з тих або тих, часто дуже сумнівних — навіть у вузькофілологічних мотивах — міркувань, наприклад комиссия, а не коммиссия (< лат. commissio), атака (< фр. attaque),а не аттака, а у слові суббота у живому мовленні подвоєння не чути взагалі. «Недаремно, — підсумовує учений, — відчуваючи недоречність такої практики, всі слов’яни, навіть ті, що здавна мали в себе середню школу з добрим знанням європейських мов, відмовились у своїй правописній практиці від збереження подвійних літер при передачі іншомовних написань і тим позбавили свої народи відповідних труднощів. Російська правописна практика в цьому відношенні, отже, аж ніяк не може бути визнана здоровою, і було б краще покінчити з нею раз і назавжди». Отож мотивацію щодо неподвоєння приголосних у загальних назвах можна визначити дуже просто: подвоєння приголосних на письмі не відповідає вимові в українській мові, де воно позначає одну подовжену приголосну. А взорованість на чужі мови — це щоразу більше нехтування законами своєї. І тим паче тоді, коли таке слово «могло дійти до нас із других або третіх рук» — себто через мову-посередницю. Існує й инший погляд на цю проблему. Зокрема, Богдан Задорожний уважає вилучення подвоєних приголосних у словах анали, бароко, беладона, бравісимо «курйозним випадком повної «самостійности», позаяк, по-перше, це провокує омонімію» (? — І. Ф.), а по-друге, подвоєння (подовження) властиве питомим українським формам: у картоплині — у картоплинні, через те воно вписується у фонологічну систему української мови. Щодо неподвоєння у власних назвах, то Проєкт залишає до роздумів і такий варіянт: відповідно до живого мовлення не відбивати подвоєння приголосних в иншомовних власних назвах — антропонімах: Тромбеті, топонімах: Голандія. Переконливі щодо цього зіставлення, які пропонує Іван Ющук: «Назву французького міста ми пишемо з подвоєнням — Ніцца, а французи… без подвоєння — Nice, ми пишемо Марокко, французи — Maroc. Стародавню Францію ми, йдучи за римлянами, називаємо Галлія…, а французи — Gaile. І навпаки, ми пишемо без подвоєння — Марсель, Версаль, а французи з подвоєнням — Marseille, Versailles (а вимовляються ці французькі назви ще інакше). Американці назву своєї річки пишуть з трьома подвоєннями — Mississippi, а ми лише з одним — Міссісіпі. Назву столиці Куби німці пишуть з подвоєнням — Havanna, ми без подвоєння — Гавана, назву столиці Португалії росіяни передають з подвоєнням — Лиссабон (бо так німці пишуть), а ми без подвоєння — Лісабон. А болгари, серби, які, як і ми, користуються кирилицею, взагалі не зберігають жодних подвоєнь. І очевидно, незручностей від цього не відчувають. А може, й навпаки: у них менше можливостей наробити помилок». (За книжкою Ірини Фаріон «Правопис — корсет мови?» — Львів, 2004). Про касабланку читав на форумі словника.нет і повірив. Приношу щирі вибачення ). Але звідкись ця качка туди попала? Зара пориюся в книжках .

16.01.2010, 19:04 #1185431	#97
Zavgosp лібераст і толераст	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата: Допис від saymon через примішування в українську мову різних слів, які комусь здалися прикольними тобі слово гаразд здається прикольним? ви самі откуда? а слово "незабаром" тебе не смішить?%) Цитата: Допис від saymon і він вирішив їх втулити не в тему, як от наприклад замінивши коротке, загальноприйняте та загальнозрозуміле "Ок" на "Гаразд". цілком в тему. що взагалі означає загальнозрозуміле і загальноприйняте? тобі як носію мови слово "гаразд" не здається загальнозрозумілим? нема потреби ліпити слова іншомовного походження якщо своїх вистачає. Додано через 4 хвилини Цитата: Допис від saymon Всі інші варіанти ~~невірні~~ . Всі інші варіанти неправильні. Востаннє редагував Zavgosp: 16.01.2010 о 19:04. Причина: Пізніше додано

17.01.2010, 08:16 #1185849	#98
saymon Guest	Відповідь: Така невідома українська мова Цитата Подвоєння приголосних в иншомовних словах Чуже берімо, але своє вознесімо. Ірина Фаріон Вибач, далі не читав. Щодо Лісабону, то в оригінальній португальській назві цього міста - Lisboa, ніякого подвоєння немає, отже ми все правильно пишемо.

17.01.2010, 17:52 #1186482	#99
ALISA	Відповідь: Така невідома українська мова Почула сьогодні по телебаченню слово "сокочавка"

17.01.2010, 22:15 #1186812	#100
sunny_smile Guest	Відповідь: Така невідома українська мова а я ще два цікавих слова по TV почула - "міліціянти" і "автівка". І якщо друге мені навіть сподобалося, то перше....ну, м"яко кажучи я здивувалася)