Тернопіль - Форум Файного Міста
Назад   Тернопіль - Форум Файного Міста > Балачки файного міста > Мистецтво > Література

Література Література: пошук, обговорення книг, рецензії, творчість форумчан


Поезія та вірші, які вас вразили

Відповідь
 
Параметри теми Пошук у темі Параметри перегляду
Старий 07.05.2014, 22:30 #2389537   #1081
Хробак Злої Брехні
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

* * *

Чорна чаша наповнена вщерть,
і воістину нас небагато, —
що ж сорочку, пошиту на смерть,
одягаєш на свято?

Перевідано друзів і рід…
сатаніють в кишені дукати —
ти виходиш у світ із воріт
воріженька свойого шукати,

щоби ніч празникову оцю
з ним удвох протинятись шинками
й наостанок шматками свинцю
обмінятись, немов крашанками…

Ігор Римарук
Хробак Злої Брехні зараз поза форумом  
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 18.05.2014, 08:15 #2394173   #1082
deukbr
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

С вечера поссорились супруги,
Говорили много резких слов.
Сгоряча не поняли друг друга,
Напрочь позабыли про любовь.

Утром мужу на работу рано,
А на сердце - горечи печать.
За ночь глупость ссоры осознал он,
Подошел жену поцеловать.

Не спала, но все же притворилась,
Отвернула в сторону лицо.
В глубине обида затаилась,
Как удав, свернувшийся кольцом.

Дверь закрыл - ни слова на прощанье,
Со двора на окна посмотрел...
Если б они знали, если б знали,
Что ушел из дома насовсем.

А жена привычными делами,
Как всегда, своими занялась:
Детское бельишко постирала,
Борщ сварила, в доме прибралась.

Чистый пол, помытая посуда,
И с работы скоро муж придет.
- Я с ним разговаривать не буду,
Пусть прощенья просит, пусть поймет.

Гордость в сердце вздыбилась высоко:
- Первою к нему не подойду!
По ролям разыгрывалась ссора
В воспаленном дьяволом мозгу.

Шесть пробило, семь и пол - восьмого...
Неподвижна дверь, молчит порог.
И в тревоге что - то сердце ноет,
Где же задержаться так он мог?

Вдруг какой - то крик и суматоха,
Чей - то голос, плачущий навзрыд,
И соседский мальчуган Алеха
Крикнул запыхавшись: "В шахте взрыв!"

Взрыв. Совсем коротенькое слово,
Сердце будто в клочья порвало.
Нет, она к такому не готова!
Может, жив он, может, повезло.

И в слезах по улице бежала,
Вспоминая с болью прошлый день,
Как в обиде злилась и кричала,
Застилала разум злобы тень.

Заведенной куклой повторяла:
- Мой родной, о только бы не ты.
Я б к твоим ногам сейчас упала,
Прошептав короткое "прости".

Им бы знать вчера, что будет завтра,
По-другому все могло бы быть.
Смерть, как вор, приходит, так внезапно,
Не оставив шанса долюбить.

Прогремит неумолимо грозно
Приговор. Его не изменить.
Исправлять ошибки слишком поздно,
С этой болью ей придется жить.

Люди, будьте к ближним своим мягче,
Относитесь с нежностью, добром
И не обижайте, а иначе
Можно горько каяться потом...
deukbr зараз поза форумом  
Подякували 2:
nadusha (18.05.2014), Sofi (29.05.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 29.05.2014, 08:19 #2399901   #1083
Джалка
formidable
 
Аватар для Джалка
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Елена Касьян, 2008

Юзек и Магда

Юзек просыпается среди ночи, хватает её за руку, тяжело дышит:
«Мне привиделось страшное, я так за тебя испугался...»
Магда спит, как младенец, улыбается во сне, не слышит.
Он целует её в плечо, идёт на кухню, щёлкает зажигалкой.
Потом возвращается, смотрит, а постель совершенно пустая,
— Что за чёрт? — думает Юзек. — Куда она могла деться?..
«Магда умерла, Магды давно уже нет», — вдруг вспоминает,
И так и стоит в дверях, поражённый, с бьющимся сердцем...
Магде жарко, и что-то давит на грудь, она садится в постели.
— Юзек, я открою окно, ладно? — шепчет ему на ушко,
Гладит по голове, касается пальцами нежно, еле-еле,
Идёт на кухню, пьёт воду, возвращается с кружкой.
— Хочешь пить? — а никого уже нет, никто уже не отвечает.
«Он же умер давно!» — Магда на пол садится и воет белугой.
Пятый год их оградки шиповник и плющ увивает.
А они до сих пор всё снятся и снятся друг другу.
Джалка зараз поза форумом  
Подякували 4:
DDD&bluz (29.05.2014), kookla (06.06.2014), SNIZHOK (29.05.2014), Sofi (29.05.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 31.05.2014, 22:07 #2401346   #1084
SNIZHOK
чмокі чмокі
 
Аватар для SNIZHOK
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Евгений Евтушенко

Она сказала: «Он уже уснул!»,—
задернув полог над кроваткой сына,
и верхний свет неловко погасила,
и, съежившись, халат упал на стул.

Мы с ней не говорили про любовь,
Она шептала что-то, чуть картавя,
звук «р», как виноградину, катая
за белою оградою зубов.

«А знаешь: я ведь плюнула давно
на жизнь свою... И вдруг так огорошить!
Мужчина в юбке. Ломовая лошадь.
И вдруг — я снова женщина... Смешно?»

Быть благодарным — это мой был долг.
Ища защиту в беззащитном теле,
зарылся я, зафлаженный, как волк,
в доверчивый сугроб ее постели.

Но, как волчонок загнанный, одна,
она в слезах мне щеки обшептала.
и то, что благодарна мне она,
меня стыдом студеным обжигало.

Мне б окружить ее блокадой рифм,
теряться, то бледнея, то краснея,
но женщина! меня! благодарит!
за то, что я! мужчина! нежен с нею!

Как получиться в мире так могло?
Забыв про смысл ее первопричинный,
мы женщину сместили. Мы ее
унизили до равенства с мужчиной.

Какой занятный общества этап,
коварно подготовленный веками:
мужчины стали чем-то вроде баб,
а женщины — почти что мужиками.

О, господи, как сгиб ее плеча
мне вмялся в пальцы голодно и голо
и как глаза неведомого пола
преображались в женские, крича!

Потом их сумрак полузаволок.
Они мерцали тихими свечами...
Как мало надо женщине — мой Бог!—
чтобы ее за женщину считали.

1968
SNIZHOK зараз поза форумом  
Подякував(ла):
Джалка (01.06.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 31.05.2014, 23:54 #2401372   #1085
songo
 
Аватар для songo
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Якось отак
Вадим Народицький - Твій біль нікого не їбе. У виконанні автора під гітару
songo зараз поза форумом  
Подякував(ла):
SNIZHOK (01.06.2014)
Офтопів до посту: 1  Офтоп  
Старий 10.06.2014, 10:28 #2404941   #1086
Dinara
математик-реаліст
 
Аватар для Dinara
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Молитва

коли повертається світ спиною
і знов поміж нами відстань і стіни
говори зі мною
говори зі мною
хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною
і вже розгораються перші битви
говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити

я одне лиш знаю і одне засвоїв
і прошу тебе тихо незграбно несміло:
говори зі мною
говори зі мною
і нехай твоє слово станеться тілом

(с) Ю.Іздрик
Dinara зараз поза форумом  
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 10.06.2014, 13:05 #2405009   #1087
SNIZHOK
чмокі чмокі
 
Аватар для SNIZHOK
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Бабушка моего приятеля


У моего приятеля
В качестве воспитателя
Была – да славиться ей в веках! –
Бабушка, говорившая на пяти языках.
Бабушка не была ни переводчиком, ни лингвистом.
Она когда-то окончила институт благородных девиц.
Она ходила в халате, засаленном и обвислом,
Читала философию и не любила художественных небылиц.
Она читала беспрерывно, бессистемно, бессонно
(Дольше всех светилось её окно в темноте)
Маркса, Пифагора, Кьеркегора, Ницше, Бергсона,
Конта, Канта, Ганди, «Униту» и «Юманите».
Семья моего приятеля вымерла во время блокады.
Промежуточных звеньев не стало: были только бабка и внук.
Юноша, лишённый родительского догляда,
В пору ломки голоса абсолютно отбился от рук.
С ним беседовать было некогда, он возвращался поздно,
Бывало, что выпивши, бывало, что не один.
Бабушка самоотверженно продолжала отыскивать подступ
К интеллекту внука – утешения её седин.
Почерком девическим, изящным до умопомрачения,
Пронесённым сквозь годы старения и потерь,
Она выписывала из книг наиболее примечательные изречения
И кнопками прикалывала их потомку на дверь.
Клочья экзистенциализма и диамата,
Словно коллекционные бабочки под стеклом,
Красовались, касаясь друг друга крылом,
И дверь была от записок лохмата.
Мы с приятелем смеялись, рассматривая её в упор,
И только недавно поняли, разобравшись толково:
Способ воспитания был не хуже любого другого.
Некоторые изречения помнятся и до сих пор.
Что вообще сберегли мы, а что – растратили?
Вспоминаю квартиру тесную на втором этаже.
Ну и бабушка была у моего приятеля!
Нынче таких не бывает уже.


Илья Фоняков

Додано через 38 хвилин
Есть люди с особо чувствительной кожей –
их лучше не трогать. Они не похожи
на всех остальных. Они носят перчатки,
скрывая на коже следы-отпечатки
лилового цвета от чьих-нибудь пальцев,
бесцеремонных в иной ситуации.
Они опасаются солнца в зените.
Обычно, надев толстый вязаный свитер,
выходят из дома по лунной дорожке
пройтись; и не любят, когда понарошку,
когда просто так, не всерьез, не надолго.
Болезненно чувствуют взгляды-иголки
и крошево слов. Они прячут обиду
в глубины глубин, но по внешнему виду
спокойны они, как застывшая глина,
лишь губы поджаты и паузы длинны.
Они уязвимы, они интересны;
и будьте чутки и внимательны, если
вы их приручили: они не похожи
на всех остальных – они чувствуют кожей.


Милорад Павич

Востаннє редагував SNIZHOK: 10.06.2014 о 13:05. Причина: Пізніше додано
SNIZHOK зараз поза форумом  
Подякували 3:
Dinara (10.06.2014), nadusha (26.06.2014), Джалка (22.06.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 15.06.2014, 21:56 #2407776   #1088
Freeboy
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Усе змінилось. Люди і часи.
Двадцятий вік уже за перелазом.
Глобальне людство хоче ковбаси,
а вже вона з нуклідами і сказом.

Упала тінь на батьківські гроби.
Вже й чорт гидує купувати душі.
В лісах тремтять налякані гриби.
З дерев стрибають підозрілі груші.

Епоха зашморгнулась, як Дункан.
Спиніться, люди. Хоч поставте кому.
Поезія потрібна дивакам.
Поети не потрібні вже нікому.

© Ліна Костенко
Freeboy зараз поза форумом  
Подякували 2:
nadusha (26.06.2014), Дєцко (15.06.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 25.06.2014, 21:59 #2412010   #1089
Хробак Злої Брехні
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Оксана Забужко
Рядок з автобіографії

Мої предки були не вбогі
На пісні та свячені ножі —
З моїх предків, хвалити Бога,
Заволокам ніхто не служив!

Дарували від батька до сина
Честь у спадок — як білу кість!
Мої предки були красиві —
Ворогам на подив і злість.

Хай не славою (Бог там з нею!) —
Як присягою на шаблях,
Мої предки владали землею:
Їм належала ця земля!

І цупким, наче нить основи
Крізь віки однієї сім'ї,
Невразливим — пронесли слово
І внизали в легені мої...

Ох і моцна була порода —
Соловки, Магадан, Колима...
Мої предки були народом...
Тим народом,
якого нема.

Востаннє редагував Хробак Злої Брехні: 25.06.2014 о 22:06.
Хробак Злої Брехні зараз поза форумом  
Офтопів до посту: 1  Офтоп  
Старий 07.07.2014, 10:49 #2416126   #1090
SNIZHOK
чмокі чмокі
 
Аватар для SNIZHOK
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Шекспир. Сонет 141


Мои глаза в тебя не влюблены, -
Они твои пороки видят ясно.
А сердце ни одной твоей вины
Не видит и с глазами не согласно.
Ушей твоя не услаждает речь.
Твой голос, взор и рук твоих касанье,
Прельщая, не могли меня увлечь
На праздник слуха, зренья, осязанья.
И все же внешним чувствам не дано -
Ни всем пяти, ни каждому отдельно -
Уверить сердце бедное одно,
Что это рабство для него смертельно.

В своем несчастье одному я рад,
Что ты - мой грех и ты - мой вечный ад.

SNIZHOK зараз поза форумом  
Подякував(ла):
Дєцко (07.07.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 07.07.2014, 19:00 #2416328   #1091
Дєцко
FFM is mine!
 
Аватар для Дєцко
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Цитата:
Допис від SNIZHOK Переглянути допис
Шекспир. Сонет 141


Мои глаза в тебя не влюблены, -
Они твои пороки видят ясно.
А сердце ни одной твоей вины
Не видит и с глазами не согласно.
Ушей твоя не услаждает речь.
Твой голос, взор и рук твоих касанье,
Прельщая, не могли меня увлечь
На праздник слуха, зренья, осязанья.
И все же внешним чувствам не дано -
Ни всем пяти, ни каждому отдельно -
Уверить сердце бедное одно,
Что это рабство для него смертельно.

В своем несчастье одному я рад,
Что ты - мой грех и ты - мой вечный ад.

Більше подобається в перекладі Паламарчука:

Мій зір тебе не любить, далебі,
Усякого набачившись пороку.
Та серце любить і не вірить оку,
Сто сотень вад не бачачи в тобі.
Ні голос твій, не надто милий вуху,
Ні дотик ніжний, пахощі і смак
Не владні затягнуть мене ніяк
На учту зору, доторку і слуху.
Та навіть всім п'ятьом моїм чуттям
Не визволити серця із неволі,—
Воно, як раб, твоїй покірне волі,
За усміх твій платитиме життям.
Та вже хоч тим у виграші я буду,
Що ти — мій гріх — даєш мене до суду.
Дєцко зараз поза форумом  
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 12.07.2014, 16:11 #2418564   #1092
Дєцко
FFM is mine!
 
Аватар для Дєцко
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

«Прижмусь к тебе отчаянно, до дрожи.
Опять небритый и слегка колючий...
А ты хвастливо спросишь: «Я хороший?»...
Да нет, ты не хороший...самый лучший!»

Ты написала эти строчки где-то,
Ты знала, я прочту их и замечу…
Наверное, ты в этот час молила…
Зажгла в ночи последней грусти свечи…

Хочу войти к тебе сейчас… стихами…
Пусть наши ласки будут в строчках… точки…
Не видел я тебя… совсем не знаю…
И не увижу… знаю это… точно…
…………………………………………..
Прижмись ко мне отчаянно, до дрожи,
Небрит я, извини, моя родная…
Колючками по чуть увядшей коже
Твоей щеки… Ты любишь меня, знаю…

Я знаю… ты дождёшься, где бы ни был,
Ты приготовишь чай с твоим вареньем,
Ты будешь самой нежной… прикоснёшься…
К моим колючкам… чистым откровеньем…

И будет ночь… мы вместе, нам уютно,
Ты на плече… счастливая уснула…
Не шевелюсь… хочу тебя… и слёзы…
«Ты не хороший… Лучший»… Ты сказала…

Олег Девин
Дєцко зараз поза форумом  
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 14.07.2014, 16:36 #2419320   #1093
Dinara
математик-реаліст
 
Аватар для Dinara
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

...Кукла. Тряпичная. Я звала её Нэлли.
Глаза с ресницами. Косы. На юбке волан.
В тысяча девятьсот двадцать первом мы её съели.
У неё внутри были отруби. Целый стакан.

В.Павлова

я просто почула його спершу без перших 2 слів і це ввело мене в ступор, хоча і так вражає
Dinara зараз поза форумом  
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 16.07.2014, 22:36 #2420428   #1094
lesjok
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Олександр Олесь

ПАМ'ЯТАЙ


Коли Україна за право
життя
З катами боролась, жила
і вмирала,
І ждала, хотіла лише
співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна в нерівній
борьбі
Вся сходила кров'ю і
слізьми стікала
І дружної помочі ждала
собі,
Європа мовчала.

Коли Україна в залізнім
ярмі
Робила на пана і в
ранах орала,
Коли ворушились і скелі
німі,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві
жнива
Зібравши для ката, сама
умирала
І з голоду навіть згубила
слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в
демона зла,
Європа мовчала.

Олександр Олесь 22. 08. 1931.
Джерело: "НЕЗБОРИМА НАЦІЯ"
2001 рік, жовтень, число 10 (187)


Якщо не знати дати написання вірша, то як в 2014 (((
lesjok зараз поза форумом  
Подякував(ла):
nadusha (16.07.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 16.07.2014, 23:50 #2420472   #1095
nadusha
Активний учасник
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Це зовсім поруч...Тут...На відстані руки...
Війна...І гинуть вже не одиниці.
Тобі б збирати в пригорщі суниці,
Ти ж в небо линеш птахом...В небо птахом...Ти...

Тобі б питати зранку в літнього дощу,
Куди сховав він вранішні зірниці,
Тобі б ромашки класти на полиці,
А ти у небо линеш...Боже...Та за що?..

Хто вніс розруху в спокій наш? Чому війна?
Мені би з рук тих виривати зброю!
Та пізно...Чим же рани ті загою?
Як жити далі в світі, як тебе нема?

Я зовсім поруч...Тут...На відстані руки...
Та не заглянеш ти в мої зіниці.
Хороший...Чуєш? Пахнуть так суниці...
Та приносИтимеш ти їх лише в думки.

Мені би в небо птахом...Туди, де зараз ти...

Ірина Лахоцька

Додано через 48 секунд
Бог грає зі мною у дивну гру,
ніби перевіряє, коли я здамся або помру:
відмовляє мені у візах та у містах,
вимикає техніку (у дев’яносто п’яти випадках зі ста),
передає записки зі списком спокус
і ніби постійно каже: "Мовчи і мотай на вус.

Мовчи і запам’ятовуй, де ти падаєш і чому;
не сперечайся зі мною про вартість і про ціну;
вчися кожного дня, не губи від дверей ключі;
рухайся течією, слухай її. Мовчи.

Півмісяці на зап’ястках і на ключицях хрести -
Я краще за тебе знаю, скільки їх ще нести".

Він так випробовує кожного з нас,
контролюючи пульс, тиск, відстань і час;
корегуючи плани, змінюючи маршрут;
нагадуючи час від часу: я не забув, я тут.

І хай в нього буде десяток обличь і сотня імен,
хай кожен собі обирає колір його знамен,
хай треба битись об лід, щоби перемогти -
він лиш сміється і каже: "Бери, роби.

Я тебе всього навчив, що і сам умів:
як відрізняти брехню від правди, слова - від снів;
як перетворювати дощі на вино,
як йти по воді, не падаючи на дно
(я вже і сам не роблю цього давно)".

В моєму місті дощить, другий чи третій день;
знаходжу вологий тютюн і цукор на дні кишень;.
набираю до рук води, як колись в Криму -
і наливаю: спочатку собі, а тоді - йому.

Ольга Перехрест

Додано через 56 секунд
Пекучий день... лісів солодка млява...
смага стежок... сонливиці левад...
Іде гроза дзвінка і кучерява
садам замлілі руки цілувать.

Краплини перші вдарили об шибку.
Кардіограма блиснула крива.
Вітри з розгону поламали скрипку,
гуде у сосен буйна голова.

Тремтіння віт, і жах, і насолода,
шаленство злив у білому вогні!
Ну, от і все. Одплачеться природа.
Їй стане легше, певно. Як мені.

Ліна Костенко

Востаннє редагував nadusha: 16.07.2014 о 23:50. Причина: Пізніше додано
nadusha зараз поза форумом  
Подякував(ла):
Джалка (17.07.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 19.07.2014, 23:32 #2421827   #1096
Джалка
formidable
 
Аватар для Джалка
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Все тело с ночи лихорадило,
Температура - сорок два.
А наверху летали молнии
И шли впритирку жернова.

Я уменьшалась, как в подсвешнике.
Как дичь, приконченная влет.
И кто-то мой хребет разламывал,
Как дворники ломают лед.

Приехал лекарь в сером ватнике,
Когда порядком рассвело.
Откинул тряпки раскаленные,
И все увидели крыло.

А лекарь тихо вымыл перышки,
Росток покрепче завязал,
Спросил чего-нибудь горячего
И в утешение сказал:

- Как зуб, прорезалось крыло,
Торчит, молочное, из мякоти.
О Господи, довольно плакати!
С крылом не так уж тяжело.

Юнна Мориц 1964
Джалка зараз поза форумом  
Подякували 2:
Dentist (20.07.2014), nadusha (20.07.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 20.07.2014, 17:09 #2422044   #1097
Dentist
Ваш стоматолог
 
Аватар для Dentist
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Рассвет приходит к тем, кто видел тьму
Во всём её убийственном величии....
Кто плакал от людского безразличия,
Но безразличным не был ни к кому!

Рассвет приходит к тем, кто был в пути,
Не зная ни усталости, ни лени.
Кто, обессилев, падал на колени,
Но поднимался. Продолжал идти!

И, зажимая волю в кулаки,
Вдруг находил ромашковое поле,
И, задыхаясь от щемящей боли,
Свои ладони прятал в лепестки!

К тем, кто, похоронив свои мечты,
И, помянув их, устремлялся дальше.
Кто смог среди предательства и фальши,
Не растерять душевной чистоты!

Нечаянно в небесной синеве,
Вдруг распахнутся солнечные двери.
Рассвет приходит к тем, кто верил в свет.
Абсурдно, до последнего. Но — верил!
Dentist зараз поза форумом  
Подякував(ла):
nadusha (20.07.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 06.08.2014, 20:37 #2429947   #1098
Джалка
formidable
 
Аватар для Джалка
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Я пишу: «Вот, пеку пирог и варю компот».
В комментариях мне отвечают:
— Вот!
У тебя, значит, мирная жизнь, компот,
А ты знаешь, что в мире война идет?
Я пишу: «Посмотрите, вот это — кот.
Он смешной и ужасно себя ведет...»
В комментариях мне отвечают:
- Чёрт!
Как ты можешь?
Там-то и там-то погиб народ!
Я пишу: «Я кормила птенца дрозда.
Еле выжил, поскольку упал из гнезда».
А мне пишут:
— Какого такого дрозда?
— Ты, наверное, с глузду съехала, да?
Ты не знаешь, что с рельсов сошли поезда,
Есть ли дело нам до птенца дрозда?
И напишешь однажды: «Лежу в траве,
Мысли глупые скачут в моей голове...»
И внезапно на это придет ответ:
Я считал, что я мёртв. Оказалось, нет:
Я читал про кота, про дрозда, компот:
Это значит, что жизнь у других идет.
Это значит: ещё существует шанс.
Для таких, как мы.
Для меня.
Для нас.

© Дарина Никонова
Джалка зараз поза форумом  
Подякували 2:
nadusha (06.08.2014), SNIZHOK (06.08.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Старий 06.08.2014, 22:45 #2430019   #1099
Хробак Злої Брехні
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

***
Іще вони сплять у глибинах рожевих утроб.
Іще не колиска, не темне купе, не окоп…
Ще в кожнім пульсує тонесенький божий курсор,
а доля, пускаючи смугу, вертає хрестом.

То бав же, їх, чуєш! Вливай у кістки їхні міць.
Ніхто їх не спинить у їхній любові до місць
не те щоб надійних – а кровно прирослих до п'ят…
І хлопчики йдуть… незворотно на cхід… із рожевих кімнат…

Як ріки і трави, як вирване сонце, любіть!
Хай буде їм тепло, і щоб не кінчалася мідь…
А ті, що спіткнулись, нехай же, загоївши страх,
прокинуться в інших віках, у наступних жінках.

Cтоять обереги, навколішки, давлять стерню.
Повільно спадають зірки на діряву броню…

Анна Малігон
Хробак Злої Брехні зараз поза форумом  
Офтопів до посту: 1  Офтоп  
Старий 10.08.2014, 23:44 #2431536   #1100
SNIZHOK
чмокі чмокі
 
Аватар для SNIZHOK
Типово Відповідь: Поезія та вірші, які вас вразили

Не будите меня, он мне снится.
Дышит в шею, касаясь ресницами,
Шепчет ласково: "Спи, моя крошка..."
- Сплю любимый, сплю, мой хороший.

Сердце слабое жалобно стонет:
Не будите. Он греет ладони,
Он целует замерзшие пальцы.
Не будите, пожалуйста, сжальтесь!

Ночи с ним - драгоценные ночи.
Он колени мои щекочет...
Он уверенный, я труслива...
Боже! как он такой красивый?

Только в снах он мне губы целует.
Я об этом пишу. Он рисует.
Мне бы краской в его палитре.
Мне бы верой в его молитве.

Этой ночью, когда он мне снится,
Мне в окно бьются крыльями птицы.
Умоляю, не трогайте веки!
Мир застыл на одном человеке.
SNIZHOK зараз поза форумом  
Подякував(ла):
Джалка (11.08.2014)
Офтопів до посту: 0  Офтоп  
Відповідь



Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід


vBulletin 3.8.7 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2003-2024 Форум Файного Міста Тернопіль
VBSilver style released under GPL by TC Port of subSilver released by and copyright of phpBB
е-mail адміністратора серверу
Часовий пояс GMT +2. Поточний час: 14:26.