Зоїне стояння

[Ingenue]

Цитата

"Зоино стояние"

В 1956 году, когда у власти был Н. С. Хрущев, случилось то, что потрясло весь православный мир,— знаменитое “Зоино стояние”. Напомним вкратце об этом чуде, происшедшем в Самаре (тогда Куйбышеве).
Работница трубного завода, некая Зоя, решила с друзьями встретить Новый год. Ее верующая мать была против веселья в Рождественский пост, но Зоя не послушалась. Все собрались, а Зоин жених Николай где-то задержался. Играла музыка, молодежь танцевала; только у Зои не было пары. Обиженная на жениха, она сняла с божницы икону святителя Николая и сказала: “Если нет моего Николая, потанцую со святым Николой”. На увещевания подруги не делать этого она дерзко ответила: “Если Бог есть, пусть Он меня накажет!” С этими словами она пошла по кругу. На третьем круге комнату вдруг наполнил сильный шум, поднялся вихрь, молнией сверкнул ослепительный свет, и все в страхе выбежали. Одна только Зоя застыла с прижатой к груди иконой cвятителя — окаменевшая, холодная, как мрамор.
Ее не могли сдвинуть с места, ноги ее как бы срослись с полом. При отсутствии внешних признаков жизни Зоя была жива: сердце ее билось. С этого времени она не могла ни пить, ни есть. Врачи прилагали всевозможные усилия, но не могли привести ее в чувство.
Весть о чуде быстро разнеслась по городу, многие приходили посмотреть “Зоино стояние”. Но спустя какое-то время городские власти опомнились: подходы к дому перекрыли, и его стал охранять наряд дежурных милиционеров. А приезжим и любопытным отвечали, что никакого чуда здесь нет и не происходило.
Дежурившие на посту у того дома по ночам слышали, как Зоя кричала: “Мама! Молись! В грехах погибаем! Молись!” Медицинское обследование подтвердило, что сердцебиение у девушки не прекратилось, несмотря на окаменение тканей (не могли даже сделать укол: иглы ломались). Приглашенные священники после чтения молитв не могли взять икону из ее застывших рук. Но в праздник Рождества Христова пришел отец Серафим (Тяпочкин, тогда еще отец Димитрий), отслужил водосвятный молебен и освятил всю комнату. После этого он взял из рук Зои икону и сказал: “Теперь надо ждать знамения в Великий день”.
Перед праздником Благовещения некий благообразный старец просил охрану пропустить его. Ему отказали. Появлялся он и на следующий день, но и другая смена его не пропустила. В третий раз, в самый день Благовещения, охрана его не задержала. Дежурные слышали, как старичок говорил Зое: “Ну что, устала стоять?” Прошло какое-то время, старец все не выходил. Когда заглянули в комнату, его там не обнаружили. Все свидетели происшедшего убеждены, что являлся сам святитель Николай.
Зоя простояла 4 месяца (128 дней), до самой Пасхи, которая в том году была 23 апреля (6 мая по новому стилю). В ночь на Светлое Христово Воскресение Зоя громко взывала: “Молитесь! Страшно, земля горит! Весь мир в грехах гибнет! Молитесь!” С этого времени она стала оживать, в мускулах появилась мягкость, жизненность. Ее уложили в постель, но она продолжала взывать и просить всех молиться о мире, гибнущем во грехах, о земле, горящей в беззакониях.
— Как ты жила? — спрашивали ее.— Кто тебя кормил?
— Голуби, голуби меня кормили,— отвечала Зоя.
Молитвами святителя Николая Господь помиловал ее, принял ее покаяние и простил ее грехи.
Все случившееся настолько поразило жителей Куйбышева и его окрестностей, что множество людей обратилось к вере. Спешили в церковь с покаянием, некрещеные крестились, не носившие креста стали его носить — для просящих даже не хватало крестов.
Когда спустя годы архимандриту Серафиму (Тяпочкину) задавали вопросы о его встрече с Зоей, он всегда уклонялся от ответа. Вспоминает протоиерей Анатолий Литвинко, клирик Самарской епархии.
«Я спросил отца Серафима: “Батюшка, это вы взяли икону из рук Зои?” Он смиренно опустил голову. И по его молчанию я понял: он». Батюшка скрывал это по своему смирению. Да и власти могли вновь начать на него гонения из-за большого притока паломников, желавших приложиться к чудотворной иконе святителя Николая, которая всегда была в храме, где служил отец Серафим. Со временем власти потребовали убрать икону, скрыть от народа, и она была перенесена в алтарь.
Недавно этим случаем вновь заинтересовалась массовая печать. Приводим выдержки из публикации в “Комсомольской правде”:«Многим верующим в Самаре известна пенсионерка Анна Ивановна Федотова.
“В те дни возле дома Зои я была дважды,— рассказывает Анна Ивановна,— приезжала издалека. Но дом был окружен милицией. И тогда я решила расспросить обо всем какого-нибудь милиционера из охраны. Вскоре один из них — совсем молоденький — вышел из калитки. Я пошла за ним, остановила его: “Скажите, правда, что Зоя стоит?” Он ответил: “Ты спрашиваешь, в точности как моя жена. Но я ничего не скажу, а лучше смотри сама...” Он снял с головы фуражку и показал совершенно седые волосы: “Видишь?! Это вернее слов. Ведь мы давали подписку, нам запрещено рассказывать об этом. Но если бы ты только знала, как страшно мне было смотреть на эту застывшую девушку!”
Совсем недавно отыскался человек, поведавший о самарском чуде нечто новое. Им оказался уважаемый в Самаре настоятель Софийской церкви священник Виталий Калашников:
“Анна Павловна Калашникова — тетка моей матери — в 1956 году работала в Куйбышеве врачом “скорой помощи”. В тот день утром она приехала к нам домой и сообщила: “Вы тут спите, а город уже давно на ногах!” И рассказала об окаменевшей девушке. А еще она призналась (хотя и давала подписку), что сейчас была в том доме по вызову. Видела застывшую Зою. Видела икону святителя Николая у нее в руках. Пыталась сделать несчастной укол, но иглы гнулись, ломались, и потому сделать укол не удалось. Все были потрясены ее рассказом. Анна Павловна Калашникова проработала на “скорой” врачом потом еще много лет. Умерла в 1996 году. Я успел пособоровать ее незадолго до смерти. Сейчас еще живы многие из тех, кому она в тот самый первый день нового года рассказала о случившемся”.
Валентина Николаевна М. (г. Белгород) вспоминает: «Я приехала к отцу Серафиму. Остановилась переночевать в доме Марии Романовны, где собралось много приезжих. Спать было тесно, в комнате душно. Два молодых человека поднялись и вышли во двор на свежий воздух, вслед за ними — и я. Разговорились. Оказалось, что они из Куйбышева и учатся в духовной семинарии. Я стала расспрашивать их о “Зоином стоянии”. Когда это произошло, они были ребятишками. Именно это чудо и привело их к вере в Бога. Теперь они приезжают к отцу Серафиму, став его духовными чадами. Они утверждали, что именно отец Серафим взял икону из рук Зои.
...После службы староста храма матушка Екатерина Лучина (в постриге монахиня Серафима) спрашивает: “А ты приложилась к чудотворной иконе святителя Николая?” Я ей отвечаю: “Да”. Она не отстает: “К какой?” Я указываю на большую икону святителя Николая — у стены. Она говорит: “Нужно приложиться к той, что на аналое. Ее наш батюшка взял у Зои. Только никому не рассказывай, а то нам запретили об этом говорить. Батюшку могут вновь арестовать”«.
Духовные чада старца свидетельствовали, что из Куйбышева приезжала верующая женщина и, увидев отца Серафима, узнала в нем того священника, который взял из рук Зои икону святителя Николая. И, видимо, не случайно по благословению отца Серафима в ракитненском храме* у иконы святителя Николая Чудотворца и у Распятия Спасителя (на Голгофе) вот уже тридцать пять лет горят неугасимые лампады.
Елизавета Константиновна Фофанова, духовная дочь старца, однажды спросила отца Серафима: “Батюшка, это вы взяли икону у Зои?” Он ей ответил: “Зачем вам это знать? Не спрашивайте меня больше об этом”.
Близкая духовная дочь спросила отца Серафима: “Батюшка, это вы были в Куйбышеве и взяли икону из рук Зои, сотворив чудо?” Старец ответил: “Деточка моя, чудеса творит Бог, а мы, недостойные, по молитвам нашим получаем”.
Из воспоминаний Александры Ивановны А.: «На пятой неделе Великого поста 1982 года я приехала в Ракитное. Я дерзнула спросить: “Батюшка, а где икона святителя Николая, которую вы взяли у Зои?” Он строго на меня посмотрел. Наступило молчание. Почему я вспомнила именно об иконе? В Куйбышеве жили мои родственники — на той самой улице, что и Зоя. Когда все это произошло, мне было четырнадцать лет. Чтобы народ не собирался возле дома, по вечерам отключали освещение. Крики Зои приводили всех в ужас. Молодой милиционер, стоявший на посту, от всего этого поседел. Мои родственники, будучи очевидцами происходящего, стали верующими и начали посещать храм. Чудо “Зоиного стояния” и все, случившееся с ней, глубоко запечатлелось в моем сознании.
После строгого взгляда отца Серафима меня пронзила мысль: “Ой, горе мне, горе!” Вдруг батюшка сказал: “Икона лежала в храме на аналое, а сейчас она находится в алтаре. Были такие времена, когда ее велели убрать”. И добавил: “Вы первая, кому я об этом сказал”. Через две недели батюшка скончался».
Вот что рассказала Клавдия Георгиевна Петруненкова из Санкт-Петербурга — духовная дочь митрополита Николая (Ярушевича).*
«Когда произошло “Зоино стояние”, я спросила Владыку, был ли он в Куйбышеве и видел ли он Зою. Владыка ответил: “Я был там, молился, но икону у Зои не взял,— не время еще было. А взял икону отец Серафим (тогда еще отец Димитрий)”.
Незадолго до кончины отца Серафима я была в Ракитном. В храме, на горнем месте, справа от престола я видела икону святителя Николая в окладе. Во время беседы с отцом Серафимом в его келье я спросила: “Батюшка, у вас в алтаре икона святителя Николая — та, которая была у Зои?” “Да”,— ответил он. О Зое мы больше не говорили».
О куйбышевских событиях рассказывает протоиерей Андрей Андреевич Савин, бывший в то время секретарем Самарского епархиального управления: «При епископе Иерониме это было. Утром я увидел группу людей, стоящую возле того дома. А уже к вечеру толпа доходила до тысячи человек. Были выставлены патрули. Но людей сначала не трогали — видимо, сказывалось первое замешательство. Это уже позднее начали всех разгонять. Предлог обычный: “Нарушаете покой жителей, движение автотранспорта”. Но толпа все равно росла как на дрожжах. Многие приезжали даже из окрестных сел.
Те дни были очень напряженными. Народ, естественно, ждал от нас разъяснений, но ни один священник и близко к тому дому не подходил. Боялись. Тогда мы все ходили по “тонкой жердочке”. Священники были “на регистрации” — их утверждал и смещал уполномоченный по делам религий — от исполкома. В любой момент каждый мог остаться без работы и средств к существованию. А тут такой прекрасный повод свести с нами счеты!
Вскоре среди верующих прошел шепоток, что Зоя прощена и в день Святой Пасхи воскреснет. Люди ждали, надеялись. А по городу уже вовсю расхаживали отряды комсомольцев. Бойко “разоблачали”, уверяя, что были в доме и ничего не видели. Это все только подлило масла в огонь, так что и те, кто действительно не верил в чудо, под конец усомнились: “Наверное, все же народная молва права, хоть и не во всем; и в доме на Чкаловской улице все-таки произошло нечто удивительное — не сомневаюсь!”
Архиепископ Самарский и Сызранский Евсевий как бы подытоживает различные суждения о случившемся: “Свидетелями этого чуда были многие люди. Я узнал об этом в 1957 году во время учебы в семинарии. Сомнений не было никаких: это величайшее чудо! В то время, когда вера подвергалась гонению и поруганию от безбожных властителей, этот случай чудесного проявления силы Божией стал сенсацией. И не только для жителей Самары.
Чудо с Зоей стало уроком многим. Ведь относиться к святыне нужно с благоговением. Это урок и безбожникам: ты можешь не верить, но святыню не тронь, иначе последует наказание! Если бы неверующая Зоя не прикасалась к святой иконе, ничего ведь не произошло бы.
Подобных чудес совершалось немало: когда нечестивцы касались святыни, они поражались. Аффоний в Иерусалиме при погребении Богородицы хотел опрокинуть Ее гроб, и на виду у всех Ангел Господень отсек ему руки. Известны случаи, когда человек сбрасывал на землю колокол и вместе с колоколом сам летел вниз.
Да, в те времена у людей была большая потребность в чуде. Но чудеса являются, когда они нужны для народа, когда Господь определит”.
После взятия иконы у Зои отца Димитрия (Тяпочкина) оклеветали и сфабриковали на него новое дело, а Владыку Иеронима освободили от управления Куйбышевской епархией. Вот что в 1989 году рассказал игумен Герман, насельник Оптиной пустыни (в 50-е годы он прислуживал в кафедральном соборе Куйбышева). «Чего не видел, о том говорить не буду, а что знаю, то скажу. Улицу оцепили, взяли подписку о неразглашении. Настоятелю собора позвонил уполномоченный и попросил объявить с амвона в ближайшее воскресенье, что никакого чуда нет.
Отец настоятель ответил: “Разрешите я поеду посмотрю и расскажу людям то, что видел”. Уполномоченный задумался на минуту и пообещал вскоре перезвонить. Повторный звонок раздался через час и о. настоятелю сказали, что ничего объявлять не надо.
Поскольку в народе было много разговоров, даже местные советские газеты не смогли обойти молчанием это чудо и попытались выставить его как “обман попов”.
Вскоре после этого случая о. Серафиму дали три года».
Ему запретили рассказывать о взятии иконы у Зои и после отбытия срока направили служить в отдаленное село Днепропетровской епархии, а затем перевели в село Михайловское.
По материалам книги
“Белгородский старец
архимандрит Серафим (Тяпочкин)”,
(Св.-Троицкая Сергиева Лавра, 199

Недавно випадково по телевізору дивилась вільм "Чудо"http://www.kinopoisk.ru/film/460572/ ,знятий на основі реальних подій

Моя свекруха жила в Куйбишеві в тих роках,памятає цей випадок .

Цікаво як це прокоментують протестанти чи свідки

[Пантера]

Цитата:

Допис від Ingenue

Недавно випадково по телевізору дивилась вільм "Чудо"http://www.kinopoisk.ru/film/460572/ ,знятий на основі реальних подій

Моя свекруха жила в Куйбишеві в тих роках,памятає цей випадок .

Цікаво як це прокоментують протестанти чи свідки

По-перше, а чому протестантів ти рівняєш з свідками? Протестанство це течія християнства. Християни діляться на: православних, католиків і протестантів. А Свідки це секта.
По-друге. Сиве волося в міліціонера - це ДУЖЕ вагомий доказ.
По-третє. Якби це дійсно була правда, то я б дуже розчарувалася в Богові. (прости, Боже). Це те саме, якби моя дитина розбила мою фотографію, а я за це їй руку відрубала.
Подумати тільки, дівчина пожартувала з мальованою дощечкою, а за це найдобріший, найлюблячий, справедливий Бог, який створив землю, небо, планети, Сонце, людей і т.д. дуже образився і перетворив дівчину на камінь.
От, як інші мільйонами людей знищують, то це дурниця, а то страшний гріх.

[Іра]

Цитата:

Допис від Пантера

По-перше, По-друге. По-третє.

Пантеро, чекаємо коментаря протестантів. Саме протестантів, адже їм "завдячуєм" за появу всіх інших свідків, послів, друзів і інших колег Божих.
Божа справедливість, жалість, почуття гумору - це інші теми.

[Vityab]

Цитата:

Допис від Пантера

По-перше, а чому протестантів ти рівняєш з свідками? Протестанство це течія християнства. Християни діляться на: православних, католиків і протестантів. А Свідки це секта.
По-друге. Сиве волося в міліціонера - це ДУЖЕ вагомий доказ.
По-третє. Якби це дійсно була правда, то я б дуже розчарувалася в Богові. (прости, Боже). Це те саме, якби моя дитина розбила мою фотографію, а я за це їй руку відрубала.
Подумати тільки, дівчина пожартувала з мальованою дощечкою, а за це найдобріший, найлюблячий, справедливий Бог, який створив землю, небо, планети, Сонце, людей і т.д. дуже образився і перетворив дівчину на камінь.
От, як інші мільйонами людей знищують, то це дурниця, а то страшний гріх.

--Та Бог там до ідолопоклонства не має ніякого діла. Заповідь знаєте? Ось одна із них.

Исход 20:
4 Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, и что на земле внизу, и что в воде ниже земли;
5 не поклоняйся им и не служи им, ибо Я Господь, Бог твой, Бог ревнитель, наказывающий детей за вину отцов до третьего и четвертого рода, ненавидящих Меня,

[Ingenue]

Цитата:

Допис від Пантера

По-перше, а чому протестантів ти рівняєш з свідками? Протестанство це течія християнства. Християни діляться на: православних, католиків і протестантів. А Свідки це секта.

згідна,я не рівняла ,а згадала тих й тих .У мене в домі нема ікон і я їм не вклоняюсь,власне тому й випадок здивував,бо це точно правда ,ми питали в свекрухи вона жила в тому місті на сусідній вулиці ,якраз в ті роки.

Додано через 2 хвилини

Цитата

На увещевания подруги не делать этого она дерзко ответила: “Если Бог есть, пусть Он меня накажет!”

може власне ці слова були причиною,а не сама ікона?

[manti]

Цитата:

Допис від Пантера

По-перше, а чому протестантів ти рівняєш з свідками? Протестанство це течія християнства. Християни діляться на: православних, католиків і протестантів. А Свідки це секта.
По-друге. Сиве волося в міліціонера - це ДУЖЕ вагомий доказ.
По-третє. Якби це дійсно була правда, то я б дуже розчарувалася в Богові. (прости, Боже). Це те саме, якби моя дитина розбила мою фотографію, а я за це їй руку відрубала.
Подумати тільки, дівчина пожартувала з мальованою дощечкою, а за це найдобріший, найлюблячий, справедливий Бог, який створив землю, небо, планети, Сонце, людей і т.д. дуже образився і перетворив дівчину на камінь.
От, як інші мільйонами людей знищують, то це дурниця, а то страшний гріх.

1.Християни ні на кого не діляться, вони є православними тільки і тільки в всесвітній православній церкві можна спасти душу всі інші це єретики або просто не віруючі.
2. Там не тільки сиве волосся є цілий фільм в інтеренеті пошукай подивися.
3. Бог робить все для нашого спасіння, почитайте Паісія Святогорця і знайдете багато відповідей для ваших думок.

Додано через 10 хвилин

Цитата

Допис від Vityab

--Та Бог там до ідолопоклонства не має ніякого діла. Заповідь знаєте? Ось одна із них.

Исход 20:
4 Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, и что на земле внизу, и что в воде ниже земли;
5 не поклоняйся им и не служи им, ибо Я Господь, Бог твой, Бог ревнитель, наказывающий детей за вину отцов до третьего и четвертого рода, ненавидящих Меня,

Кумири це ті особи чи зображення які нічого спільного зі спасінням душі не мають, Угодники Божі це ті особи які не відмінно від нас роблять все для спасіння своєї душі вони ревнують подвигами закону Божого щоб спасти свою душу ревнують все життя і Бог їх прославляє даючи нам знак що по ту дорогу яку вони проклали для спасіння вона є правильною і по ній треба йти а саме (на даний час ми говоримо про ікону Святого Миколая глянем в історію http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%...80%D0%B5%D1%86 ) Святи́тель Никола́й христианский святой, архиепископ Мир Ликийских рождён в семье состоятельных родителей-христиан С детских лет Николай преуспевал в изучении Божественного Писания Когда его родители умерли, святитель Николай унаследовал их состояние, однако он отдал его на нужды благотворительности. Разрушение нескольких языческих храмов также приписывают ему Грек Дамаскин Студит, митрополит Навпактский и Артский (XIV—XV века), подтверждает древнее сказание, будто во время Вселенского Собора (325) Николай «ударил по щеке» своего оппонента Ария.

Торжество перенесения святыни сопровождалось многочисленными чудотворными исцелениями больных, что возбуждало ещё большее благоговение к великому угоднику Божию.

Додано через 5 хвилин
я також іконам не поклоняюсь ))) я молюся до тих святих які на них зображені, до прикладу дуже зворушує життя святого Києво Печерської Лаври Іісакія Агапіта Марка Мойсея Угрина Никиту (http://litopys.org.ua/paterikon/paterikon.htm) http://litopys.org.ua/paterikon/pat36.htm

Про преподобного Ісакія Печерника



Слово 36 1



Як у вогні загартовується золото - [так і] люди [достойні] прийняття [до Царства Небесного стають] у печі смирення. Якщо до Господа в пустелі спокусник приступити не посоромився, то наскільки ж хоче спокусити людину, як це сталося з цим блаженним. Сей преподобний отець наш Ісакій у мирському житії був купець, родом торопчанин. Він, задумавши стати монахом, роздав майно своє бідним та монастирям, [і] прийшов до великого Антонія в печеру, молячи його, аби стати мнихом. І прийняв його Антоній, і наклав на нього монашеський образ, і нарік ім'я йому - Ісакій, мирське бо ім'я його було Чернь. Сей же Ісакій вдав себе у житіє кріпке і одягся у власяницю, і повелів купити собі козла та здерти з нього шкуру, і одягнув поверх власяниці, і засохла навколо нього шкура сира. І затворився в одній з вулиць печери, в келії малій - близько чотирьох ліктів. І тут молився Богу зі сльозами, їжа ж його була - проскура єдина, і то через день, і води в міру пив. Приносив же [їх] йому великий Антоній і подавав йому через віконце, [таке], щоб лише рука помістилася, і так він брав харч. І так жив сім літ, на світло не виходячи, ні на ребрах лежачи, але, сидячи, трохи куняв.
Одного разу, за звичаєм, звечора почав поклони класти, співаючи псалми аж до півночі. І, втомившись, сів на сідалищі своєму. І коли сидів він, як звичайно, свічу загасивши, раптом світло возсіяло в печері, ніби від сонця, так, аж і очі людські сліпило. І прийшли до нього два юнаки прекрасні, і сяяли обличчя їхні, немов сонце. І кажуть йому: "Ісакію! Ми - янголи, а ось іде Христос із янголами". І Ісакій, вставши, побачив натовп бісів, і обличчя їхні [були] яснішими від сонця, один же посеред них сяяв дужче від інших, і обличчя його променилося. І сказали йому: "Ісакію! Це - Христос! Поклонися йому". Ісакій же не зрозумів бісівського дійства, ні здогадавшись перехреститися, вийшов із келії [і] поклонився, як Христу, бісівському дійству. Біси ж, кликнувши, кажуть: "Наш єси, Ісакію!" І завели його до келії, і посадили, і почали сідати коло нього. І була повна келія бісів, і вулиця печерна. І каже один із бісів, якого називали "христосом": "Візьміть сопілки, і бубни, і гуслі, і вдарте, а Ісакій нам затанцює". І вдарили [музики] в сопілки і в гуслі, і в бубни, і почали вони грати. І, втомивши його, залишили його ледве живого, і, наругу сотворивши над ним, пішли.
Назавтра ж настав день вживання хліба. Прийшов Антоній, за звичаєм, до віконця і говорить йому: "Благослови, отче Ісакію!" І не було ні голосу, ні відгуку. І багато разів звертався Антоній, і не було відповіді. І думає: "Чи не помер?" І послав до монастиря по Феодосія й по братію. Братія ж, прийшовши і розкопавши загороджений вхід, взяла його, думаючи, що мертвим є, і, винісши, поклала його перед печерою, [побачила, що живий. І каже ігумен Феодосій: "Від бісівського дійства це сталося йому". І поклали його на ліжку і служив йому святий Антоній.
В той час прилучилося Ізяславу прийти з ляхів, і почав гніватися Ізяслав на Антонія за князя Всеслава 2. І прислав Святослав із Чернігова поночі по святого Антонія. Антоній же прийшов до Чернігова, і полюбилося йому місце, назване Болдіними горами, і, викопавши печеру, поселився тут. І є монастир Святої Богородиці на Болдіних горах неподалік від Чернігова і донині 3.
Феодосій же, дізнавшись, що Антоній пішов до Чернігова, прийшовши з братією, взяв Ісакія й приніс його до своєї келії, і служив [йому], бо [той] був хворий розумом та тілом, так, що не міг він повернутися на інший бік, ні встати, ні сидіти, але лежав на одному боці. Не раз же і черви розводилися під стегнами його через мокроту й обливання. Феодосій же сам своїми руками його мив та опоряджував. І лежав більше двох літ, святий [же] служив йому. Це ж є дивним чудом, оскільки за два роки не скуштував хліба і води, ніякої страви, овоча, ні язиком промовив, але німий та глухий [був] більше 2-х років. Феодосій же молив Бога за нього, і молитву творив над ним день і ніч, доки на третє літо промовив і попросив на ноги підвести, як мала дитина, і почав ходити. І не хотів до церкви йти, І силою ледве притягли його до храму, і так потроху почав ходити до церкви. І по тому почав ходити до трапезної, і садили його окремо від братії, поклавши перед ним хліб, і не хотів брати його, вони ж вкладали його в руку йому. Феодосій же каже: "Покладіть перед ним хліб і не вкладайте до руки його, аби сам їв". І не їв цілий тиждень, і потроху роззирнувся, і попробував хліба, і так навчився їсти. І таким чином вибавив його великий Феодосій від підступів диявольських і від спокус його.
Ісакій же знову сприйняв життя жорстке. Феодосій [на той час] преставився, і Стефан на його місці перебував. Ісакій же каже: "Ось уже спокусив був мене, дияволе, коли сидів на одному місці. Звідсіль уже не затворятимуся в печеру, але маю тебе перемогти Благодаттю Божою, ходячи по монастирю". І знову зодягнувся у власяницю, а на власяницю - свиту тісну, і почав юродствувати.
І почав допомагати кухарям і працювати на братію, на заутреню першим від усіх приходячи і стоячи міцно та непорушне. Коли ж приспіла зима і морози люті, то як стояв у черевиках порваних, неодноразово примерзали ноги його до каміння, проте не рухав ногами, доки відспівували утреню. І по утрені йшов до поварні, готував вогонь і дрова, й воду, і тоді приходили інші брати-кухарі. Один же кухар, який також мав ім'я Ісак, каже, насміхаючись: "Ісакію! Он сидить чорний ворон. Піди, візьми його!" Той же, поклонившись до землі, пішов, взяв ворона і приніс його [тому] на очах у всіх кухарів. І вжахнулися всі від того, що сталося. І повідали ігумену й братії, і почала братія звідтоді шанувати його.
Він же, не бажаючи слави людської, почав юродствувати і капості почав [чинити] - коли ігумену, коли - братії, коли ж - мирським людям. Деякі [за те] й ран йому завдавали. І почав по миру ходити, так само юродствуючи. І знову вселився до печери, в якій же раніше був,- Антоній бо вже преставився,- і почав збирати до себе юних мирян, і одягав їх у одяг чернечий.
Та [за те] іноді [і] від ігумена Никона рани приймав, іноді ж від батьків дітей тих. Блаженний же все те терпів, приймаючи рани і наготу, й холод, день і ніч. одної ночі запалив піч у печері і, як розгорілась піч, то [оскільки] була вутла, почали язики полум'я виходити наверх через діри. Йому ж нічим було їх закрити. І ступив босими ногами на полум'я, [і стояв], доки вигоріла піч, і зійшов, нічим не вражений.
І іншого багато оповідають про нього, а дещо й сам бачив.
І так перемогу отримав над бісами, і, як і мух, ні за що мав їхні страхи та видіння. Говорив бо до них: "Хоча мене і спокусили були спершу, оскільки не відав підступів ваших та лукавства, нині ж маю Господа Ісуса Христа, Бога мого, і, на молитви отця мого Феодосія надіючись, переможу вас". Неодноразово бо йому капості робили біси і говорили: "Наш єси, Ісакію, оскільки старійшині нашому поклонився був". Він же відповідав: "Ваш старійшина - антихрист с, а ви єсте бісами".
Іноді й по тому приходили до нього, страх творячи йому в маячні, ніби численний народ із мотиками та кирками, говорячи: "Розкопаємо печеру цю і тут поховаємо його". Інші ж говорили: "Вийди, Ісакію, [бо] хочуть тебе закопати". Він же відповідав їм: "Якби людьми були, то вдень ходили б, а ви єсте пітьмою і в пітьмі ходите", і знаменався хрестом, і щезали [ті]. Іноді ж страшили його в образі ведмежому, іноді ж лютим звіром, Іноді левом, іноді ж змією повзали, коли жабою і мишею, і всякими гадами,- і не могли нічого зробити йому. І кажуть: "О, Ісакію, переміг нас єси!" Він же відповідав: "Були ви мене спокусили в образі Ісуса Христа і янгольському, недостойні бувши такого сану. Але ось воістину нині являєтеся в образі звірів та худоби, і зміями, і всяким гаддям, яким єсте". І звідтоді не було йому зла ніякого від бісів, як же і сам оповідав, що "це була мені, - каже,- протягом 3 років війна".
І по тому почав [ще] жорсткіше жити і воздержання мати, і піст, і неспання. І коли так жив він,- приспів кінець життя його. Розхворівся в печері, і перенесли його до монастиря хворого, і так прохворівши до восьми днів, непомильним шляхом до Господа відійшов у доброму сповіданні. Ігумен же Іоан і вся братія, убравши тіло його, поховали чесно зі святими отцями в печері. Такі бо були монахи Феодосієвого монастиря, що сяють і по смерті, як світила, і молять Бога за братію, [яка живе] тут, і за всіх, хто працює в Домі Божої Матері, і за мирян, і за тих, хто приходять [сюди] та хто подає від маєтків своїх на монастир. В ньому ж і | донині добродійним життям живуть общинножительно, всі купно, в співі та молитвах, та в послусі, на славу всемогутньому Богу і Пречистій Його Матері, святих отців Антонія та Феодосія молитвами збережені. Хай і нам сподобить Господь молитвами їхніми звільнитися від диявола, який ловить нас, і виявитися в місці отців Антонія та Феодосія. І покличемо, брати, блаженних тих отців і чудотворців, [бажаючи] помічниками й молитвенниками їх мати перед Богом, аби не відлученими нам бути від преподобних тих чорноризців, ні відігнаними від блаженного і святого місця, і Пренепорочної та Пречистої Діви житла не втратити, як Сама обіцяла, але постараємось і наступні дні свої в покаянні препровадити і вгодити Богові. Хай же в усьому ми милість отримаємо і життя вічне во Христі Ісусі, в Господі нашому, Йому ж слава і держава з Отцем і Пресвятим і Животворчим Твоїм Духом, [і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь].

А зворушує життя дуже тим покаянням яке він зробив після свого повернення від того гріховного стану в якому перебував.

You Tube

You Tube

Киево-Печерская Лавра. Лаврский распев

[Vityab]

Цитата

Допис від manti

Кумири це ті особи чи зображення які нічого спільного зі спасінням душі не мають, Угодники Божі це ті особи які не відмінно від нас роблять все для спасіння своєї душі вони ревнують подвигами закону Божого щоб спасти свою душу ревнують все життя і Бог їх прославляє даючи нам знак що по ту дорогу яку вони проклали для спасіння вона є правильною і по ній треба йти а саме (на даний час ми говоримо про ікону Святого Миколая глянем в історію http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%...80%D0%B5%D1%86 ) Святи́тель Никола́й христианский святой, архиепископ Мир Ликийских рождён в семье состоятельных родителей-христиан С детских лет Николай преуспевал в изучении Божественного Писания Когда его родители умерли, святитель Николай унаследовал их состояние, однако он отдал его на нужды благотворительности. Разрушение нескольких языческих храмов также приписывают ему Грек Дамаскин Студит, митрополит Навпактский и Артский (XIV—XV века), подтверждает древнее сказание, будто во время Вселенского Собора (325) Николай «ударил по щеке» своего оппонента Ария.

Торжество перенесения святыни сопровождалось многочисленными чудотворными исцелениями больных, что возбуждало ещё большее благоговение к великому угоднику Божию.

--А це що? Це як називається, коли поклоняються такому?



Хіба це не є ідолопоклонством? І читайте уважно Біблію. Наприклад, можете ще прочитати таке.

Исайя 44:
8 Не бойтесь и не страшитесь: не издавна ли Я возвестил тебе и предсказал? И вы Мои свидетели. Есть ли Бог кроме Меня? нет другой твердыни, никакой не знаю.
9 Делающие идолов все ничтожны, и вожделеннейшие их не приносят никакой пользы, и они сами себе свидетели в том. Они не видят и не разумеют, и потому будут посрамлены.
10 Кто сделал бога и вылил идола, не приносящего никакой пользы?
11 Все участвующие в этом будут постыжены, ибо и художники сами из людей же; пусть все они соберутся и станут; они устрашатся, и все будут постыжены.
12 Кузнец делает из железа топор и работает на угольях, молотами обделывает его и трудится над ним сильною рукою своею до того, что становится голоден и бессилен, не пьет воды и изнемогает.
13 Плотник [выбрав дерево], протягивает по нему линию, остроконечным орудием делает на нем очертание, потом обделывает его резцом и округляет его, и выделывает из него образ человека красивого вида, чтобы поставить его в доме.
14 Он рубит себе кедры, берет сосну и дуб, которые выберет между деревьями в лесу, садит ясень, а дождь возращает его.
15 И это служит человеку топливом, и часть из этого употребляет он на то, чтобы ему было тепло, и разводит огонь, и печет хлеб. И из того же делает бога, и поклоняется ему, делает идола, и повергается перед ним.
16 Часть дерева сожигает в огне, другою частью варит мясо в пищу, жарит жаркое и ест досыта, а также греется и говорит: `хорошо, я согрелся; почувствовал огонь'.
17 А из остатков от того делает бога, идола своего, поклоняется ему, повергается перед ним и молится ему, и говорит: `спаси меня, ибо ты бог мой'.
18 Не знают и не разумеют они: Он закрыл глаза их, чтобы не видели, и сердца их, чтобы не разумели.
19 И не возьмет он этого к своему сердцу, и нет у него столько знания и смысла, чтобы сказать: `половину его я сжег в огне и на угольях его испек хлеб, изжарил мясо и съел; а из остатка его сделаю ли я мерзость? буду ли поклоняться куску дерева?'
20 Он гоняется за пылью; обманутое сердце ввело его в заблуждение, и он не может освободить души своей и сказать: `не обман ли в правой руке моей?'

--Всілякі чуда не є показником істинності. Читайте Біблію і слухайтесь того, що каже сам Ісус Христос.

Матфея 7:
21 Не всякий, говорящий Мне: `Господи! Господи!', войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного.
22 Многие скажут Мне в тот день: Господи! Господи! не от Твоего ли имени мы пророчествовали? и не Твоим ли именем бесов изгоняли? и не Твоим ли именем многие чудеса творили?
23 И тогда объявлю им: Я никогда не знал вас; отойдите от Меня, делающие беззаконие.
24 Итак всякого, кто слушает слова Мои сии и исполняет их, уподоблю мужу благоразумному, который построил дом свой на камне;
25 и пошел дождь, и разлились реки, и подули ветры, и устремились на дом тот, и он не упал, потому что основан был на камне.
26 А всякий, кто слушает сии слова Мои и не исполняет их, уподобится человеку безрассудному, который построил дом свой на песке;
27 и пошел дождь, и разлились реки, и подули ветры, и налегли на дом тот; и он упал, и было падение его великое.
28 И когда Иисус окончил слова сии, народ дивился учению Его,
29 ибо Он учил их, как власть имеющий, а не как книжники и фарисеи.

[manti]

1.ну по перше треба давати джерело де ви взяли фотографію на ті решки що там зображенні. В православній церкві мощі святих завжди в ковчегах і так їх ніхто ніколи не відкриває як на фотографії.
2. ще раз читайте уважно те що я написав з верху!
3. Ясно що всілякі чудеса не є показном істиності. Показником істиності є правильне духовне життя людини яка живе у покаянні завжди але щоб зрозуміти той стан треба не одну книжку прочитати про життя святих, я вам скинув силку не лінуйтеся прочитайте для своєїж користі.


І взагалі ви трактуєте старий і новий завіт- що таке завіт? Завіт це договір між людиною і Богом - людиною яка хоче досягнути життя вічного. Старий завіт він був на скільки ви знаєте для єврейського народу, новий для християнського народу - а християнська церква пішла від апостолів 2000 тис років назад, свідки єгови появились 350 років назад - питання чим ви докаже що ви маєте право на авторство євангелії, трактувати її чи щось говорити про неї ви її ж винесли із церкви правильно?

Тож моя вам порада не тратьте час дурно на всякі секти, ваша робота є марна - приходьте в церкву.

[Vityab]

Цитата

Допис від manti

1.ну по перше треба давати джерело де ви взяли фотографію на ті решки що там зображенні. В православній церкві мощі святих завжди в ковчегах і так їх ніхто ніколи не відкриває як на фотографії.
2. ще раз читайте уважно те що я написав з верху!

Цитата

АРХИЕПИСКОП ФИЛИПП СОВЕРШИЛ МОЛИТВЕННОЕ ПОКЛОНЕНИЕ МОЩАМ СВЯТИТЕЛЯ АМВРОСИЯ МЕДИОЛАНСКОГО.

Во время своего пребывания в Милане, Высокопреосвященнейший Владыка совершил молитвенное поклонение мощам святителя Амвросия Медиоланского. Владыкой был прочитан акафист перед ракой со святыми мощами великого Святителя Божия. По окончании молитвословий Высокопреосвященнейший Владыка обратился к присутствующим со словами поучения и назидания, ставя в пример жизнь и подвиги Святителя Амвросия.

http://www.pravoslavie.poltava.ua/news/1222103335/

Цитата

Допис від manti

3. Ясно що всілякі чудеса не є показном істиності. Показником істиності є правильне духовне життя людини яка живе у покаянні завжди але щоб зрозуміти той стан треба не одну книжку прочитати про життя святих, я вам скинув силку не лінуйтеся прочитайте для своєїж користі.

--Вибачте, але я їх не вважаю святими.

Цитата

Допис від manti

І взагалі ви трактуєте старий і новий завіт- що таке завіт? Завіт це договір між людиною і Богом - людиною яка хоче досягнути життя вічного. Старий завіт він був на скільки ви знаєте для єврейського народу, новий для християнського народу - а християнська церква пішла від апостолів 2000 тис років назад, свідки єгови появились 350 років назад - питання чим ви докаже що ви маєте право на авторство євангелії, трактувати її чи щось говорити про неї ви її ж винесли із церкви правильно?

Тож моя вам порада не тратьте час дурно на всякі секти, ваша робота є марна - приходьте в церкву.

--Читайте, що каже апостол в Біблії.

1-е Коринфянам 10:
1 Не хочу оставить вас, братия, в неведении, что отцы наши все были под облаком, и все прошли сквозь море;
2 и все крестились в Моисея в облаке и в море;
3 и все ели одну и ту же духовную пищу;
4 и все пили одно и то же духовное питие: ибо пили из духовного последующего камня; камень же был Христос.
5 Но не о многих из них благоволил Бог, ибо они поражены были в пустыне.
6 А это были образы для нас, чтобы мы не были похотливы на злое, как они были похотливы.
7 Не будьте также идолопоклонниками, как некоторые из них, о которых написано: народ сел есть и пить, и встал играть.
8 Не станем блудодействовать, как некоторые из них блудодействовали, и в один день погибло их двадцать три тысячи.
9 Не станем искушать Христа, как некоторые из них искушали и погибли от змей.
10 Не ропщите, как некоторые из них роптали и погибли от истребителя.
11 Все это происходило с ними, как образы; а описано в наставление нам, достигшим последних веков.
12 Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть.
13 Вас постигло искушение не иное, как человеческое; и верен Бог, Который не попустит вам быть искушаемыми сверх сил, но при искушении даст и облегчение, так чтобы вы могли перенести.
14 Итак, возлюбленные мои, убегайте идолослужения.

Вважаю, що слухатись потрібно більше не вас і ваших Святих, а Бога Єгову, який передавав свою звістку через своїх служителів, у числі яких були Ісус Христос і апостоли. Я більше прислухаюсь до того що каже Ісус Христос і апостоли, бо знаю, що вони 100% були служителями Бога Єгови - Батька.

[Lео]

Вся аргументація лише слова людей. Є щось вагоміше? Принаймі фотографія статуї, свідчення очевидців. Якось дуже дивно, що толпа п'яних людей перелякалася "пам'ятника". Я би бульдозером пробував з місця її поворохнути.

[Ingenue]

Цитата:

Допис від Lео

свідчення очевидців

є .погугли

[orest5]

Цитата

Допис від Vityab

1-е Коринфянам 10:
1 Не хочу оставить вас, братия, в неведении, что отцы наши все были под облаком, и все прошли сквозь море;
2 и все крестились в Моисея в облаке и в море;
3 и все ели одну и ту же духовную пищу;
4 и все пили одно и то же духовное питие: ибо пили из духовного последующего камня; камень же был Христос.
5 Но не о многих из них благоволил Бог, ибо они поражены были в пустыне.
6 А это были образы для нас, чтобы мы не были похотливы на злое, как они были похотливы.
7 Не будьте также идолопоклонниками, как некоторые из них, о которых написано: народ сел есть и пить, и встал играть.
8 Не станем блудодействовать, как некоторые из них блудодействовали, и в один день погибло их двадцать три тысячи.
9 Не станем искушать Христа, как некоторые из них искушали и погибли от змей.
10 Не ропщите, как некоторые из них роптали и погибли от истребителя.
11 Все это происходило с ними, как образы; а описано в наставление нам, достигшим последних веков.
12 Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть.
13 Вас постигло искушение не иное, как человеческое; и верен Бог, Который не попустит вам быть искушаемыми сверх сил, но при искушении даст и облегчение, так чтобы вы могли перенести.
14 Итак, возлюбленные мои, убегайте идолослужения.

Купи нарешті українську книжку . Дістав вже своїми бусурманами.

[manti]

Цитата

Допис від Vityab

--Вибачте, але я їх не вважаю святими

а кого ви важаєте святими?

[orest5]

Цитата

Допис від Vityab

Матфея 7:
21 Не всякий, говорящий Мне: `Господи! Господи!', войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного.
22 Многие скажут Мне в тот день: Господи! Господи! не от Твоего ли имени мы пророчествовали? и не Твоим ли именем бесов изгоняли? и не Твоим ли именем многие чудеса творили?
23 И тогда объявлю им: Я никогда не знал вас; отойдите от Меня, делающие беззаконие.
24 Итак всякого, кто слушает слова Мои сии и исполняет их, уподоблю мужу благоразумному, который построил дом свой на камне;
25 и пошел дождь, и разлились реки, и подули ветры, и устремились на дом тот, и он не упал, потому что основан был на камне.
26 А всякий, кто слушает сии слова Мои и не исполняет их, уподобится человеку безрассудному, который построил дом свой на песке;
27 и пошел дождь, и разлились реки, и подули ветры, и налегли на дом тот; и он упал, и было падение его великое.
28 И когда Иисус окончил слова сии, народ дивился учению Его,
29 ибо Он учил их, как власть имеющий, а не как книжники и фарисеи.

Atunci când nu încetează să scrie într-un limbaj simplu? Ești toată torturat în limba rusă. Du-te în Rusia și acolo scrie limba însăși. Glumești în mod deliberat asupra oamenilor?

Додано через 2 хвилини

Цитата

Допис від Vityab

--Вибачте, але я їх не вважаю святими.

Він вважає святим себе і ще можливо того "раба" з Брукліна.

Додано через 6 хвилин

Цитата

Допис від Vityab

Я більше прислухаюсь до того що каже Ісус Христос

Чергова брехня. Христос каже; - " Я Двері , ніхто не може прийти до Отця як не через Мене". Чи "свідки" слухають Христа вибірково -там де зручно?

[Новак]

Цитата:

Допис від Іра

Саме протестантів, адже їм "завдячуєм" за появу всіх інших свідків, послів, друзів і інших колег Божих.

Цитата

Допис від manti

Християни ні на кого не діляться, вони є православними тільки і тільки в всесвітній православній церкві можна спасти душу всі інші це єретики або просто не віруючі.

як цікаво чути такі всезагальні дурниці від освічених людей.
Думаю, що якби християни більше читали і розуміли Слово Боже, спілкувалися с Богом та один із одним, то таких слів не припускалися б.

1. Причиною появи усіх християн (я говорю реальних християн, а не показних) є Бог. Саме Він приводить людей до покаяння. Ця істина записана в Біблії.
2. Християни є тільки християнами. У Бога нема дітей православних, католицьких, чи протестантських. Оці "ярлички" придумали люди і причина їх - людська. Хто насправді вірить Богу, вірить в Жертву Ісуса Христа, той народився від Бога (про це однозначно говорить Біблія) і є дитиною Божою.
Просто дитиною Божою.

Щодо випадку із "Зоїним стоянням", то не можу дати однозначну оцінку. Я не можу безоглядно приймати на віру те, що пишуть засоби масової інформації. Може там щось перекручено, примальовано і т.д.
Якби такий випадок стався насправді, то я вважав би це знаком для комуністів про те, що духовний світ таки існує. Хоча, я впевнений, вони виправдалися б тим, що у дівчини було потрясіння, яке спричинило таку реакцію тіла і т.п.
Зараз я багато спілкуюся із атеїстами про Бога і багатьом із них хоч кіл на голові теши.
Але хтось міг би задуматися і почати відходити від атеїзму (я про "Зоїн випадок").
Зрештою, чудеса бувають в багатьох релігіях і сектах. Вони не приводять до Бога, але можуть бути поштовхом для відходу від безбожності.
Отака моя думка.

[Vityab]

Цитата

Допис від manti

а кого ви важаєте святими?

--Ісуса Христа і апостолів.

Додано через 2 хвилини

Цитата:

Допис від orest5

Він вважає святим себе і ще можливо того "раба" з Брукліна.

Чергова брехня. Христос каже; - " Я Двері , ніхто не може прийти до Отця як не через Мене". Чи "свідки" слухають Христа вибірково -там де зручно?

--Я то Ісуса Христа слухаюсь, а чи ви слухаєтесь, це не відомо.

Ну що, вчить вас ваша церква слухатись Ісуса Христа? Ось ці вірші вчить виконувати?

Иоанна 13:
34 Заповедь новую даю вам, да любите друг друга; как Я возлюбил вас, так и вы да любите друг друга.
35 По тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою.

Матфея 5:
43 Вы слышали, что сказано: люби ближнего твоего и ненавидь врага твоего.
44 А Я говорю вам: любите врагов ваших, благословляйте проклинающих вас, благотворите ненавидящим вас и молитесь за обижающих вас и гонящих вас,
45 да будете сынами Отца вашего Небесного, ибо Он повелевает солнцу Своему восходить над злыми и добрыми и посылает дождь на праведных и неправедных.
46 Ибо если вы будете любить любящих вас, какая вам награда? Не то же ли делают и мытари?
47 И если вы приветствуете только братьев ваших, что особенного делаете? Не так же ли поступают и язычники?
48 Итак будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.

[Сомбра]

Перреглядаючи якось церковний каледар, точно памятаю шо на Новий рік виключення посту. Поправте мене, якшо не так. Тому історію важаю вимислом від початку.
Не виключаю факту збігу обставин. В чудеса не вірю, правда як і в бога. Усі моменти явлення Божих істот для мене просто цікава історія. Був в люрті, Фатімі, Зарваниці... ніде божою іскрою не пройняло.
В якомусь анекдоті було таке. "Чи міг би ти сказати шо плюєш на диявола".
відповідь мене зацікавила "Якшо він є то нашо його злити нарікаючи себе на біду, а якшо нема то я буду виглядати ідіотом плюючи на те чого нема".
трішки перефразувавши для себе я зрозумів своє відношення до бога як такого. Якшо він всепрощаючий то простить і мене, як його нема, то чого в нього вірити".
просивби не впіхати цитати з бібілї про те що не кожен буде прощений.Бо всуну свої про господаря виноградника і робітників які працювали не усі цілий день, а плату отримали одинакову(досить популярна цитата).

[Lео]

Цитата:

Допис від Ingenue

є .погугли

Дивився на youtube. Одні слова.

[Новак]

Цитата:

Допис від Сомбра

Якшо він всепрощаючий то простить і мене, як його нема, то чого в нього вірити".

Де ви такої дивини набралися, Сомбра? (чи не на "Ножику"? )
Про робітників у винограднику ви уважно прочитайте: то були люди, які ОЧІКУВАЛИ. Це не були просто люди, якіі собі прогулювалися вулицею чи пили каву у кав"ярні навпроти.
Мова (у цій історії) про те, що Бог є однаково добрий до тих, хто працював на Його ниві цілий день, чи навіть частину дня.
Якщо ж хтось є чужий Богові, відкинув (наплював) на спасіння, яке запропоноване у Ісусі Христі, то про яке всепрощення може йти мова?
Ви так пожартували?

[Сомбра]

Цитата:

Допис від Новак

Де ви такої дивини набралися, Сомбра? (чи не на "Ножику"? )
Про робітників у винограднику ви уважно прочитайте: то були люди, які ОЧІКУВАЛИ. Це не були просто люди, якіі собі прогулювалися вулицею чи пили каву у кав"ярні навпроти.
Мова (у цій історії) про те, що Бог є однаково добрий до тих, хто працював на Його ниві цілий день, чи навіть частину дня.
Якщо ж хтось є чужий Богові, відкинув (наплював) на спасіння, яке запропоноване у Ісусі Христі, то про яке всепрощення може йти мова?
Ви так пожартували?

Пан Новак. Я набрався на молодіжних зборах, наскільки я памятаю баптистів було це діло в Дубно. Є в мене така вада ходити (атеїсту) на збори релігійних організацій. Може морду набилиб якби знали чого я туди ходжу))), відрізнити від віруючого мене важко, забагато знаю читаючи пости віруючих я не тільки шукаю каверзи. . Суть теми була в тому шо не важно коли ти прийшов до бога, важливо шо кожному хто увірував буде дано шанс на спасіння. На жаль по памяті то місце не процитую а шукати не маю часу.
Ми на ножику зустрічались?? У вас це теж хоббі?? Цікаво просто. Я всюду під цим ніком і аватаром. Давно хотів з вами познайомитись особисто.

Цитата

Якщо ж хтось є чужий Богові, відкинув (наплював) на спасіння, яке запропоноване у Ісусі Христі, то про яке всепрощення може йти мова?
Ви так пожартували?

Він мені нічого не пропонував ще. А з чужих слів я не вірю. Правда і на безпосередне звертання до мене я не розраховую)))