Творчість учасників форуму - Сторінка 3 - Тернопіль

FortYear · 20.11.2006, 20:20 #217905

дехто з авторів фото - форумці
але загалом - усі студенти

http://www.krapka.te.ua/photos.php?link=129

модератори, сорі за частковий оффтоп!...

Sirco · 21.11.2006, 16:09 #218479

Пишу вірші...Але потрібно знайти їх.Якшо знайду і кину.А так пишу тексти до пісень своєї групи.Взявся за оповідання, яке мене дуже вразило...

Sirco · 21.11.2006, 16:17 #218483

Навіки зморенний я,
кричу до свого життя.
Іду на всупереч всім,
Кричу на свої слова.

Незнаю де це було
до чого все це вело.
Жили як були ми всі
Кругами щастя мело.

Завзяті ролі у снах,
неперевершений страх.
Немов забуто у тлі,
та відбиває в очах.

Незалишаючи днів,
і погляду який грів.
Я лиш зрікаюсь думок,
і того чого терпів.

Додаю всі пісні,
ті всі мелодїї ті,
ті нерозказані думки
в безодню тої самоти.

Безглуздо дивлюся вниз,
небачу твоїх я сліз.
Залишу погляд думок
відчую новий каприз.

Непідведе лиш вона,
одна мелодія та.
Всловах лиш гріє живе,
вдуші живуча весна.

За мої тихі думки,
карати мусять вони.
Бо вже безодні нема,
лишив себе там де ви.

TheGame · 21.11.2006, 16:28 #218490

*TR*_<e@G1e>Прикольно!
Кому присвячений цей вірш, якщо не секрет?

Black-Raven · 21.11.2006, 16:28 #218491

творчість і учасників форуму і ні також можна почитати й ТУТ

Пішки_на_небо · 25.11.2006, 19:48 #220736

Пишу-пишу ! Всяке і оповідання і вірші, але для широкого загалу вони ще приставленні не були.

Що ж спробую ( не судіть строго)

:
КІШКА
Вона в неволю зовсім не хотіла.
Палкий вогонь горів в душі її ,
Дівчина ніжна, з гордістю царівни
І серцем диким , в пломенній красі.
Над нею суд на небі розпочався.
В руках тремтів загострений кинджал.
І той , хто тільки що із зверхністю всміхався,
Від її рук в обійми смерті впав.
І не було ні жаллю , ні зітхання
Лише сльоза , що впала в свіжу кров.
Як те "прощай" підступного кохання ,
Що зраду віддавало за любов...
Вона мовчала , ледь стиснувши губи,
Хоча "кричати" рвалось у душі
І їй байдуже було , що її вже судять,
Що десь попереду страждання ждуть страшні...
В думках крутилось"Я йому помстилась!
За зраду , за неволю , за брехню,
За те , що вірила, чекала і корилась,
За те , що насміхатися дозволила йому.
А серце ... серце розуміло,
Що помста не навідує одна.
Її вже судять, ось і вирок -"винна"
Підносить вітер до її вікна.
Вона в неволю зовсім не хотіла,
Палкий вогонь горів у вітряній душі.
Вона сама по собі, горда, мов царівна,
Дикарка кішка - ось КАРА її.

Я НЕ СКАЖУ
Я не скажу, що мені болить ,
Я посміхнусь і гляну в очі.
Нехай у них - весь білий світ!
Я не скажу ,я так не хочу.
Я не скажу , що ти один, такий забутий до нестями
Я тільки поглядом чужим ,
Тепер чужим, зігрію рани...
Я не скажу , що ти розбив
Комусь потрібне ,вірне серце,
Що ти мене і не любив...
Я не скажу , хоч знаю все це.
Я не скажу , що одурив,
Убив , не зглянувшись востаннє.
Що просто так , як ти прожив
Переживу своє кохання...

Що робити?
Що робити , коли тебе немає,
Коли зорі світять серед дня.
І жовте листя застиляє
Весняну стежку з кришталя.
Що робити , коли ти не вернешся,
Коли зимою впаде чорний сніг,
А щастя-літо лихом обернеться
І лід згорить в руках моїх.
Що робити , коли ти не зі мною,
А за вікном не місто , а пітьма
І гори всі стекли водою -
А в морі суші вже нема.
Що робити , коли мені тебе бракує,
Коли сміюсь із боллю , плачу через сміх,
Коли не знаю чи тебе знайду я,
Якщо без тебе ТАК змінився світ...

gusenglam · 02.12.2006, 13:08 #224960

Этот стих писал летом моей подруги, потом еще около пяти и она стала моей!

Ты же знаешь, что я не поэт!
и в душе не кроется талант
но для тебя, придумаю, изумительный сонет
И назову его *не Пушкин и не Люи Дэ Гант!
Чехов и великий Фет стихи писать пытались
Но никто как я не с мог их изобразить,
Да и не в этом дело,они старались
Но в жизни,только Стас, смог из рук колибри покормить!
Я не хвалюсь и в пол нырять от горя не хочу
Но этот день,день Бондючной Нади
И эти поздравления до моря до тащу
Если не сьест петух на моей фасанде!
На свете есть три имя великолепных
Надежда Вера и любовь
Вера появляеться в тупике, в горах заснежных
Когда давно пропала надежда и любовь
А любовь игра чувств сердечных
Которая не жалеет не мужчин не дам
Она приходит и уходит, от нас безупречных,
И в душе оставляет трепетный гам!
Теперь и в сердце не тоится
И не вера и не взаимная любовь
И человек поначалу мандражно всех боится
Пока не появится Надежда и пройдут невзгоды вновь!!!
Вот видишь что значат чувства под названием Надежда!
Верь, и стремись любить, в одном слове сказано,
И даже если помята на теле вся одежда
То Бондючная скажет: такая фактура, и все замазано!
Надюша ты старше намного лет меня
Но возраст не имеет значения в развитии ума
Просто плыви по течению жизни как в лодке веслами гребя
И найдешь ты в жизни принца без особого труда
А в день твой и навсегда
желаю счастья и веселой улыбки
что день прошел не как всегда
и кончился без чужой, коварной ухмылки!
Все цем цем аливердерчи
жисэм бэфу гардэ баверчи!

Не судите строго! Хотя я поэт!

gusenglam · 02.12.2006, 13:11 #224961

а это начеркал про меня стишок 21 века!

Курить, пить и плохо везти себя
Наверное было модно для меня
Женский пол сердито унижать
Залет, такие вот дела, иди рожать
Вот так я проводил свой spare time
бухал, убивался в хлам и делал crime.
Пока не открыл глаза перед реальностью
И не увидел в близком человеке девушки души
Как проверить озеро Байкал в его кристальности
И сьесть в Японском ресторане вместе с ней суши.

gusenglam · 02.12.2006, 13:14 #224963

А че за группа если не секрет Sirco!

cheesy · 05.12.2006, 17:30 #227383

Пішки_на_небо
єдина вартісна робота із цілої теми. +1

SPECHa3ik · 05.12.2006, 17:50 #227394

да найс, деякі вірші дійсно вражають. Як нема що робити можна почитати

MALINA · 05.12.2006, 17:59 #227401

Пішки_на_небо
дуже хороші вірші!!! Справді найшла себе в твоїх словах! Заслуговуєш похвали! Пиши плз ще! А поки дякую, лови плюсика і від мене

Sirco · 06.12.2006, 17:09 #228227

Цитата:

Допис від gusenglam

А че за группа если не секрет Sirco!

Рок--група...А так складаю все, крім шансону.Реп такоє, але то ше коли вмене настрій класний(це не означає шо я репер)

~~Kija~~ · 06.12.2006, 20:38 #228453

Знайома попросила виложити її вірш:

ХОЛОД ПРОЙМАЄ СЕРЦЕ,
БІЛЬ ДУШИТЬ УСЛІД
СЛЬОЗИ КАПАЮТЬ ТИХО
СУМ-АЖ НЕХОЧЕТЬСЯ ЖИТЬ

ДУМКИ ЛИШ ПРО ТЕБЕ,
МРІЇ УСІ ТВОЇ
ЗНАЄШ,КОХАНИЙ,ЗНАЄШ!
ЩО ПОСТІЙНО СНИШСЯ МЕНІ

Я ТАК ТЕБЕ КОХАЮ
ЖИТИ НЕМОЖУ НІ ДНЯ
ТИ Ж НЕ КИДАЙ МЕНЕ,ПРОШУ!
ЯК Я ЗАЛИШУСЬ ОДНА?

ТИ МІЙ ЄДИНИЙ,БАЖАННИЙ,
ТИ МОЯ РАДІСТЬ Й ПЕЧАЛЬ,
ТИ ТА СОЛОДКАЯ МУКА
СПОКІЙ У МЕНЕ ЗАБРАВ.

ЗАВЖДИ Я ВІРНОЮ БУДУ
ТАК,Я НЕ ЗРАДЖУ ТОБІ
ВІРИТИ БУДУ ПОСТІЙНО
ТАК,ЯК Я ВІРЮ СОБІ

МИЛИЙ,КОХАНИЙ,ЖАДАНИЙ,
ЯК ЩЕ НАЗВАТИ ТЕБЕ?
ТАК,ТИ НІЗКИМ НЕЗРІВНЯННИЙ,
ТАК,ТИ КОХАННЯ МОЄ!

maljavka · 07.12.2006, 19:24 #229209

Уривок зі щоденника

Тобі..

Щось зникло у моєму житті. Ти чуєш, на тому місці сяє порожнеча і я не маю чим її заповнити. Я перепробувала вже багато - тютюн, алкоголь, шалену їзду по місту вночі, дискотеки та слухання музики на повну гучність. Мої чорні рукавиці без пальців, капелюх та плащ - це тепер єдині друзі, котрі маскують мене під пофігізм та фартову сучку. Але коли я їду у транспорті і дивлюсь у вікно, то раптом десь серед натовпу бачу тебе. І мені тоді хочеться крикнути, аби зупили автобус чи трамвай і я б побігла за тобою... Але... Боже мій! Я ж знаю, що це не ти. І тоді я сміюсь... Гірко. Сміюсь так, щоб не заплакати. А коли сил на посмішку не вистачає, то я ходжу пішки. Насуваю на очі капелюха, вмикаю музику і йду... Не знаю куди, але просто йду. Тоді не видно моїх сліз, а як і видно, то перехожі думають, що то все вітер...

Пішки_на_небо · 08.12.2006, 21:13 #230140

Просили - пишу ще( а взагалі дякую за плюси!!!!!!!!!!Дуже рада , що вам сподобалось.) :
НЕ Я
Привіт! Тобі не я ці стрічки пишу,
Не я всім серцем у ціпах
Моя душа не має віршів,
Немає теплоти в руках.
Ну що ж , не я тобі бажаю щастя,
Не я прощаю всі гріхи.
Іди собі до тої краще
Що не напише ці рядки.
Нехай не я - вона тебе цілує,
Вона тебе веде на битий шлях.
І хай вона , усміхнена дарує
Ту радість , не мою в очах...
Нехай не я , вона в обіймах тоне.
І ти її зустрінеш уві сні.
Хай буде відтепер вона в полоні,
Який ти щиро збудував мені...

СЬОГОДНІ Й ЗАВТРА
Сьогодні сльози , завтра порожнеча.
Ніхто не в змозі розірвати круг.
Між нами тільки тінь на вечір...
Ти хто мені? Навіть не друг...
Сьогодні буде , завтра вже немає.
Тебе мені бракує? Наче ні...
Чому ж як тільки відступаєш,
То серце померає у вогні ?
Сьогодні в морі тихо, завтра буря.
Не розумію хто з нас грає , я чи ти?
А знаєш, може нас так судять
За всі нескояні гріхи ?!.
Сьгодні бачу , завтра осліпаю,
А ти смієшся з тої сліпоти,
Прокинься ! Чуєш , я тебе кохаю!!!
Й сьогодні , й завтра, може назавжди.

cheesy · 08.12.2006, 22:00 #230160

Пішки_на_небо
це дійсно варто читати. молодець, задатки є, здібності розвиваєш)
ще один + від мене

Dedal · 13.12.2006, 09:42 #233689

Насамперед хочу звернутися до людей, які пишуть що більшість творів в цій темі не варті уваги. Не робіть більше так. Залиште цю думку при собі. Більшість людей що писали тут вірші, писали їх не тому що вони вміють це робити, а тому що їм боліло в діші , або навпаки - їх переповнювали почуття. Вони старалися викласти свою дужу , а Ви кажете що це нічого не варте.

Пішки_на_небо Твої вірші дійсно варті уваги. Тимай +

katrin · 13.12.2006, 09:51 #233695

Пішки_на_небо +

Dedal · 13.12.2006, 09:52 #233696

І ще пропоную свою творцість. На звання поета не претендую. Писав трохи давніше, 5 років назад.

Я думав зустріч - це завжди початок,
Початок поглядів, зізнань і почуттів.
Та цей початок може й не початок,
А вже кінець, і хтось цього хотів.
Можливо хтось хотів, але не я,
Бо хоч боюсь того, що відчуваю,
Та знаю, що усе життя
Без тебе пройде в сумнівах. Кохаю.
Так, кохаю, і не боюсь уже Тобі зізнатись,
Хоч може ці слова закінченням будуть
Того, що не змогло навіть початись,
І з часом мої рани заживуть.
Я сумніватися не буду в цьому,
Бо час лікує краще за усе.
Та рани, що будуть на серці мому,
Завжди казатимуть, як я кохав Тебе...

20.11.2006, 20:20 #217905	#41
FortYear	дехто з авторів фото - форумці але загалом - усі студенти http://www.krapka.te.ua/photos.php?link=129 модератори, сорі за частковий оффтоп!...

21.11.2006, 16:09 #218479	#42
Sirco	Пишу вірші...Але потрібно знайти їх.Якшо знайду і кину.А так пишу тексти до пісень своєї групи.Взявся за оповідання, яке мене дуже вразило...

21.11.2006, 16:17 #218483	#43
Sirco	Навіки зморенний я, кричу до свого життя. Іду на всупереч всім, Кричу на свої слова. Незнаю де це було до чого все це вело. Жили як були ми всі Кругами щастя мело. Завзяті ролі у снах, неперевершений страх. Немов забуто у тлі, та відбиває в очах. Незалишаючи днів, і погляду який грів. Я лиш зрікаюсь думок, і того чого терпів. Додаю всі пісні, ті всі мелодїї ті, ті нерозказані думки в безодню тої самоти. Безглуздо дивлюся вниз, небачу твоїх я сліз. Залишу погляд думок відчую новий каприз. Непідведе лиш вона, одна мелодія та. Всловах лиш гріє живе, вдуші живуча весна. За мої тихі думки, карати мусять вони. Бо вже безодні нема, лишив себе там де ви.

21.11.2006, 16:28 #218490	#44
TheGame	TR_<e@G1e>Прикольно! Кому присвячений цей вірш, якщо не секрет?

21.11.2006, 16:28 #218491	#45
Black-Raven	творчість і учасників форуму і ні також можна почитати й ТУТ

25.11.2006, 19:48 #220736	#46
Пішки_на_небо	Пишу-пишу ! Всяке і оповідання і вірші, але для широкого загалу вони ще приставленні не були. Що ж спробую ( не судіть строго) : КІШКА Вона в неволю зовсім не хотіла. Палкий вогонь горів в душі її , Дівчина ніжна, з гордістю царівни І серцем диким , в пломенній красі. Над нею суд на небі розпочався. В руках тремтів загострений кинджал. І той , хто тільки що із зверхністю всміхався, Від її рук в обійми смерті впав. І не було ні жаллю , ні зітхання Лише сльоза , що впала в свіжу кров. Як те "прощай" підступного кохання , Що зраду віддавало за любов... Вона мовчала , ледь стиснувши губи, Хоча "кричати" рвалось у душі І їй байдуже було , що її вже судять, Що десь попереду страждання ждуть страшні... В думках крутилось"Я йому помстилась! За зраду , за неволю , за брехню, За те , що вірила, чекала і корилась, За те , що насміхатися дозволила йому. А серце ... серце розуміло, Що помста не навідує одна. Її вже судять, ось і вирок -"винна" Підносить вітер до її вікна. Вона в неволю зовсім не хотіла, Палкий вогонь горів у вітряній душі. Вона сама по собі, горда, мов царівна, Дикарка кішка - ось КАРА її. Я НЕ СКАЖУ Я не скажу, що мені болить , Я посміхнусь і гляну в очі. Нехай у них - весь білий світ! Я не скажу ,я так не хочу. Я не скажу , що ти один, такий забутий до нестями Я тільки поглядом чужим , Тепер чужим, зігрію рани... Я не скажу , що ти розбив Комусь потрібне ,вірне серце, Що ти мене і не любив... Я не скажу , хоч знаю все це. Я не скажу , що одурив, Убив , не зглянувшись востаннє. Що просто так , як ти прожив Переживу своє кохання... Що робити? Що робити , коли тебе немає, Коли зорі світять серед дня. І жовте листя застиляє Весняну стежку з кришталя. Що робити , коли ти не вернешся, Коли зимою впаде чорний сніг, А щастя-літо лихом обернеться І лід згорить в руках моїх. Що робити , коли ти не зі мною, А за вікном не місто , а пітьма І гори всі стекли водою - А в морі суші вже нема. Що робити , коли мені тебе бракує, Коли сміюсь із боллю , плачу через сміх, Коли не знаю чи тебе знайду я, Якщо без тебе ТАК змінився світ...

02.12.2006, 13:08 #224960	#47
gusenglam	Этот стих писал летом моей подруги, потом еще около пяти и она стала моей! Ты же знаешь, что я не поэт! и в душе не кроется талант но для тебя, придумаю, изумительный сонет И назову его *не Пушкин и не Люи Дэ Гант! Чехов и великий Фет стихи писать пытались Но никто как я не с мог их изобразить, Да и не в этом дело,они старались Но в жизни,только Стас, смог из рук колибри покормить! Я не хвалюсь и в пол нырять от горя не хочу Но этот день,день Бондючной Нади И эти поздравления до моря до тащу Если не сьест петух на моей фасанде! На свете есть три имя великолепных Надежда Вера и любовь Вера появляеться в тупике, в горах заснежных Когда давно пропала надежда и любовь А любовь игра чувств сердечных Которая не жалеет не мужчин не дам Она приходит и уходит, от нас безупречных, И в душе оставляет трепетный гам! Теперь и в сердце не тоится И не вера и не взаимная любовь И человек поначалу мандражно всех боится Пока не появится Надежда и пройдут невзгоды вновь!!! Вот видишь что значат чувства под названием Надежда! Верь, и стремись любить, в одном слове сказано, И даже если помята на теле вся одежда То Бондючная скажет: такая фактура, и все замазано! Надюша ты старше намного лет меня Но возраст не имеет значения в развитии ума Просто плыви по течению жизни как в лодке веслами гребя И найдешь ты в жизни принца без особого труда А в день твой и навсегда желаю счастья и веселой улыбки что день прошел не как всегда и кончился без чужой, коварной ухмылки! Все цем цем аливердерчи жисэм бэфу гардэ баверчи! Не судите строго! Хотя я поэт!

02.12.2006, 13:11 #224961	#48
gusenglam	а это начеркал про меня стишок 21 века! Курить, пить и плохо везти себя Наверное было модно для меня Женский пол сердито унижать Залет, такие вот дела, иди рожать Вот так я проводил свой spare time бухал, убивался в хлам и делал crime. Пока не открыл глаза перед реальностью И не увидел в близком человеке девушки души Как проверить озеро Байкал в его кристальности И сьесть в Японском ресторане вместе с ней суши.

02.12.2006, 13:14 #224963	#49
gusenglam	А че за группа если не секрет Sirco!

05.12.2006, 17:30 #227383	#50
cheesy	Пішки_на_небо єдина вартісна робота із цілої теми. +1

05.12.2006, 17:50 #227394	#51
SPECHa3ik	да найс, деякі вірші дійсно вражають. Як нема що робити можна почитати

05.12.2006, 17:59 #227401	#52
MALINA	Пішки_на_небо дуже хороші вірші!!! Справді найшла себе в твоїх словах! Заслуговуєш похвали! Пиши плз ще! А поки дякую, лови плюсика і від мене

06.12.2006, 17:09 #228227	#53
Sirco	Цитата: Допис від gusenglam А че за группа если не секрет Sirco! Рок--група...А так складаю все, крім шансону.Реп такоє, але то ше коли вмене настрій класний(це не означає шо я репер)

06.12.2006, 20:38 #228453	#54
~~Kija~~ Banned	Знайома попросила виложити її вірш: ХОЛОД ПРОЙМАЄ СЕРЦЕ, БІЛЬ ДУШИТЬ УСЛІД СЛЬОЗИ КАПАЮТЬ ТИХО СУМ-АЖ НЕХОЧЕТЬСЯ ЖИТЬ ДУМКИ ЛИШ ПРО ТЕБЕ, МРІЇ УСІ ТВОЇ ЗНАЄШ,КОХАНИЙ,ЗНАЄШ! ЩО ПОСТІЙНО СНИШСЯ МЕНІ Я ТАК ТЕБЕ КОХАЮ ЖИТИ НЕМОЖУ НІ ДНЯ ТИ Ж НЕ КИДАЙ МЕНЕ,ПРОШУ! ЯК Я ЗАЛИШУСЬ ОДНА? ТИ МІЙ ЄДИНИЙ,БАЖАННИЙ, ТИ МОЯ РАДІСТЬ Й ПЕЧАЛЬ, ТИ ТА СОЛОДКАЯ МУКА СПОКІЙ У МЕНЕ ЗАБРАВ. ЗАВЖДИ Я ВІРНОЮ БУДУ ТАК,Я НЕ ЗРАДЖУ ТОБІ ВІРИТИ БУДУ ПОСТІЙНО ТАК,ЯК Я ВІРЮ СОБІ МИЛИЙ,КОХАНИЙ,ЖАДАНИЙ, ЯК ЩЕ НАЗВАТИ ТЕБЕ? ТАК,ТИ НІЗКИМ НЕЗРІВНЯННИЙ, ТАК,ТИ КОХАННЯ МОЄ!

07.12.2006, 19:24 #229209	#55
maljavka	Уривок зі щоденника Тобі.. Щось зникло у моєму житті. Ти чуєш, на тому місці сяє порожнеча і я не маю чим її заповнити. Я перепробувала вже багато - тютюн, алкоголь, шалену їзду по місту вночі, дискотеки та слухання музики на повну гучність. Мої чорні рукавиці без пальців, капелюх та плащ - це тепер єдині друзі, котрі маскують мене під пофігізм та фартову сучку. Але коли я їду у транспорті і дивлюсь у вікно, то раптом десь серед натовпу бачу тебе. І мені тоді хочеться крикнути, аби зупили автобус чи трамвай і я б побігла за тобою... Але... Боже мій! Я ж знаю, що це не ти. І тоді я сміюсь... Гірко. Сміюсь так, щоб не заплакати. А коли сил на посмішку не вистачає, то я ходжу пішки. Насуваю на очі капелюха, вмикаю музику і йду... Не знаю куди, але просто йду. Тоді не видно моїх сліз, а як і видно, то перехожі думають, що то все вітер...

08.12.2006, 21:13 #230140	#56
Пішки_на_небо	Просили - пишу ще( а взагалі дякую за плюси!!!!!!!!!!Дуже рада , що вам сподобалось.) : НЕ Я Привіт! Тобі не я ці стрічки пишу, Не я всім серцем у ціпах Моя душа не має віршів, Немає теплоти в руках. Ну що ж , не я тобі бажаю щастя, Не я прощаю всі гріхи. Іди собі до тої краще Що не напише ці рядки. Нехай не я - вона тебе цілує, Вона тебе веде на битий шлях. І хай вона , усміхнена дарує Ту радість , не мою в очах... Нехай не я , вона в обіймах тоне. І ти її зустрінеш уві сні. Хай буде відтепер вона в полоні, Який ти щиро збудував мені... СЬОГОДНІ Й ЗАВТРА Сьогодні сльози , завтра порожнеча. Ніхто не в змозі розірвати круг. Між нами тільки тінь на вечір... Ти хто мені? Навіть не друг... Сьогодні буде , завтра вже немає. Тебе мені бракує? Наче ні... Чому ж як тільки відступаєш, То серце померає у вогні ? Сьогодні в морі тихо, завтра буря. Не розумію хто з нас грає , я чи ти? А знаєш, може нас так судять За всі нескояні гріхи ?!. Сьгодні бачу , завтра осліпаю, А ти смієшся з тої сліпоти, Прокинься ! Чуєш , я тебе кохаю!!! Й сьогодні , й завтра, може назавжди.

08.12.2006, 22:00 #230160	#57
cheesy	Пішки_на_небо це дійсно варто читати. молодець, задатки є, здібності розвиваєш) ще один + від мене

13.12.2006, 09:42 #233689	#58
Dedal	Насамперед хочу звернутися до людей, які пишуть що більшість творів в цій темі не варті уваги. Не робіть більше так. Залиште цю думку при собі. Більшість людей що писали тут вірші, писали їх не тому що вони вміють це робити, а тому що їм боліло в діші , або навпаки - їх переповнювали почуття. Вони старалися викласти свою дужу , а Ви кажете що це нічого не варте. Пішки_на_небо Твої вірші дійсно варті уваги. Тимай +

13.12.2006, 09:51 #233695	#59
katrin	Пішки_на_небо +

13.12.2006, 09:52 #233696	#60
Dedal	І ще пропоную свою творцість. На звання поета не претендую. Писав трохи давніше, 5 років назад. Я думав зустріч - це завжди початок, Початок поглядів, зізнань і почуттів. Та цей початок може й не початок, А вже кінець, і хтось цього хотів. Можливо хтось хотів, але не я, Бо хоч боюсь того, що відчуваю, Та знаю, що усе життя Без тебе пройде в сумнівах. Кохаю. Так, кохаю, і не боюсь уже Тобі зізнатись, Хоч може ці слова закінченням будуть Того, що не змогло навіть початись, І з часом мої рани заживуть. Я сумніватися не буду в цьому, Бо час лікує краще за усе. Та рани, що будуть на серці мому, Завжди казатимуть, як я кохав Тебе...