Чому остигають почуття?

[ivi]

Вже майже два роки як ми зустрічаємся, все ніби добре, поки що!
Та я помічаю тенденцію до остигання почуттів. Щось не те. Таке враження ніби деколи стаю чужий і грубий до неї. Від цього стає якось погано. Може Справа в мені, може щось я роблю не так? Найбільше чого боюсь втратити її. Але це я розумію коли ми посваримось. Йдучи додому картаю себе за хамство. за грубість, але не проходить дня і все по старому. Дивно Ще зовсім недавно вірив, що ніколи не буду з нею сваритись. І ось маєш. Чого воно так? Та головне я помітив шо з нею теж саме. Я не вірю, що цього неможливо вирішити. Рішення проблеми починається з аналізу причин винекнення проблеми, але в цій ситуації неможливо зобразити себе у вигляді чорної скриньки і проаналізувати. Причина, може час? Дивно, але тоді як інші.
Ось ці рядки я знайшов в інтернеті:

Когда - нибудь я разучусь писать ,
И перестану сердце беспокоить .
Когда - нибудь я перестану ждать ,
И научусь большие стены строить .

Я перестану посвящать тебе стихи ,
И по ночам выдумывать сюжеты .
Я разучусь замаливать грехи ,
И научусь переступать запреты .

Я перестану улыбаться по утрам ,
И разучусь смотреть в твои глаза .
Тебя я двести сорок раз предам ,
Я перестану говорить : " Нельзя ! "

Когда - нибудь я разучусь писать ,
И в этот миг я перестану жить .


Шо невже ця людина помиляється? Чи може я каліка і не зміг насправді відчути те про, що пишиться в цих рядках?

[riznyk]

біологічний вік кохання - від 3-х до 5-х років...
потім - звичка...
а мо' то зовсім не кохання було?

[ivi]

Чого було надіюсь і буде. Для того і шукаю вирішення проблеми.

[!Negative!]

Цитата

Допис від niger

біологічний вік кохання - від 3-х до 5-х років...
потім - звичка...
а мо' то зовсім не кохання було?

Коханя це від серця...а не якась там біологія...

А автору пораджу сказати мені її номер і розійтись

[ivi]

Мені мій друг сказав. Що люди починають сваритись через гордість.
Хтось шось зробив чи може не правильно виразився, а друга половина думає ага то ти так до мене ставишся. То ти так. А я тобі хто. А я те , а я се. От з цього і починається. Але це причина сварки. Але чого спочатку цього нема. В мене було як. Ми перші дні сварились страшно. Ніяк не могли і дня провести шоб не посваритись. Пройшло два місяця і ніби все стихло от зараз знову. Мені просто цікаво чого. На мені роги не виросли(надіюсь ). на ній точно не виросли. Ніколи їй не зраджував, вона теж ні. То чого нам не хватає. Може люди які довгий час зустрічаються надоїдають один одному. Тоді як люди живуть разом.
Може просто треба жити так, що б зробити щасливою свою половинку, а вона пострається зробити щасливим мене(якщо справді любить).
А там видно буде. Може в цім щастя.
Одна людина колись мені сказала шо постійного щасття нема. Є лише щасливі митті. Може воно і так. Але просто я сам для себе знаю, що поки я не зустрів її моє життя було якесь тмяним, невиразним, сухим. Щось було не так. Я знаю що неможливо жити в нірвані, але я поняв одно якщо ми не зиожемо пробачати один одному то нам світить пекло на землі якщо будемо разом(хоча за таких обставин сумніваюсь) .
Пацани наприклад часто злються на своїх подруг за те шо запіщнилась, то ше за шось непомічаючи своїх недоліків яких є набагато більше. Те саме дівчата, ви хоч і пракрасна половина людства, але і ви не ідеал. І ввас буває поганий настрій, і часом бувають такі заскоки які неможливо стерпіти. Я не говорю вже, що деколи ці заскоки звязані з вашим організмом. Ви навіть не помічаєте як ви злитесь навіть не знаєте чого, дістаєте своїх хлопців, а вони навіть нгезнають за що.
Я думаю треба пробачати і головне закривати очі на хиби інших бо цих хиб в тобі є набагато більше.

[ivi]

Цитата:

Допис від !Negative!

А автору пораджу сказати мені її номер і розійтись

Ага вже.

[Wolveren]

Был на семинакре одном. К теме впринципе никакого отношения не имеет. Но все таки там сказали умную вещь. Что бы разобрать. надо просто сесть дома и серьезно поговорить. Что кого не устраивает, какие меры принять. Конфликт накапливается долго, и только потом выходит в скандал. Так что надо разобраться. вплоть до того. что бы написать список.ю что в ней тебя раздражает и сказать ей об этом.

Моё мнение такое: когда начинаеш встречаться,то боишся обидеть любимого себе человека,пытаешся сделать всё только приятно,потому что вдуг что-то случится.то он бросит тебя,но со временем всё это забывается,уже не так себя контролируеш,думаеш что любимый человек к тебе привык,он тебя понимает,любит до нестями,а значит должен всё прощать,на маленькие обиды закрывать глаза...,а на самом деле всё не так,хочется всё той же ласки,доброты,понимания...
может закрыть глаза и представлять.что вы только первый день знакомы:дружеские прогулки,ужин при свечах,не обязательно бежать домой,в постель,а сделать немного больше романтики...ведь всегда вспоминается первое свидание

[Не повірила]

Почав з того, що велике кохання згасає, а звів все до ПМС...

[ivi]

я не збираюсь казати те, що б комусть подобалось чи ні.
В мене виникла проблема тому шукаю шлях вирішення.
Майже всі люди які тут сидять мене незнають а я незнаю їх.
В тому ми можемо просто і відкрито спілкуватись. А проблема потрохи вирішується. Достатньо було дня на природі))) На одинці)
дякую за FAQ.

Як казав один класний викладач, дивись справку.

[настя]

Цитата:

Допис від ivi

Цитата:

Допис від !Negative!

А автору пораджу сказати мені її номер і розійтись

Ага вже.

Але я бачу що у автора почуття не зникли,то в чому ж справа?

[ivi]

Просто сімейна сварка (ми покищо не одружені). А це не пояснюється, не знаєш з чого починається, але як сам факт приймати теж не хочеться. Коротше ХЗ. Але знаю одне треба робити як в казці яка написана в букварі про двох козлів які не розійшлись на мостику і дві кози які пропустили одна одну і так перейшли. Просто деколи приходиться відкинути всі свої амбіції,і поступитись і все буде гаразд. Якщо справді любиш то треба навити своє самолюбство поступитись навіть якщо ти правий.

[Rusalka]

[quote="ivi"]Вже майже два роки як ми зустрічаємся, все ніби добре, поки що!
Та я помічаю тенденцію до остигання почуттів. Щось не те.

Ну не знаю як там у тя...но знаю по власному досвіді.Після 1-2 років зустрічання, люди дійно перестають грати свої ролі "ідеальних половинок" а показую своє я.Ті речі які ти міг стерпіти на початку....зараз просто впадло...І так кожні стосунти, переростають в повагу...в звичку...або просто люди розходяться. Особисто я тепер проти довгих зустрічань, до нічого доброго вони не приводять..

[ivi]

[quote="Rusalka"]

Цитата:

Допис від ivi

Вже майже два роки як ми зустрічаємся, все ніби добре, поки що!
Та я помічаю тенденцію до остигання почуттів. Щось не те.

Ну не знаю як там у тя...но знаю по власному досвіді.Після 1-2 років зустрічання, люди дійно перестають грати свої ролі "ідеальних половинок" а показую своє я.Ті речі які ти міг стерпіти на початку....зараз просто впадло...І так кожні стосунти, переростають в повагу...в звичку...або просто люди розходяться. Особисто я тепер проти довгих зустрічань, до нічого доброго вони не приводять..

Незнаю. Може і так. Невже нічого не можна зробити.
А ти пробувала щось міняти. Знаєш по собі знаю чого я на неї деколи злий. Все стало якесь буддене. От ти пробувала його спокусити, зробити його на кілька хвилин бажаним як ніхто. Ти пробувала міняти свою поведінку з ним?
Чи зустрілись чмокнулись обнялись і пішли гуляти. Ти пробувала підійшовши до нього розбігтись кинутись в обійми просто так, без причини, думаю ти цього не робила а повір помагає)))) .
Хоча хто зна чи на довго, але варта.
І ше одно я сам по спеціальності програміст, думав написати програму якаб мені деколи викидала випадкові строки що я маю робити. Бо я для неї став дуже передбачуваний і це мені не подобається.
Та я думаю якось можна себе побороти, я всмислі про его.
Те які ми пережили щасливі моменти і які надіюсь переживем в цьому надіюсь поможе.

[Rusalka]

ivi
ну розумієш, я дію за таким принципом...якшо я усвідомлюю, шо вже зараз починаю сумніватися щодо почутів відносно даної людини, то пробую розійтися...щоб перевірити чи сумую, думаю..якщо ні..то це кінець і тре міняти своє життя і шукати далі..інколи то що є то на краще, може то шанс поміняти своє життя і не варта повертати то шо вже в минулому...хоча бажаю, щоб у вас було все ок голове роберись в чому проблеми(тобто спочатку в собі ) а тоді поговори з нею і все

[yura]

кохання вічне....але треба вміти його берегти

[ivi]

я розумію.
Але поламати легко, а щось створити дуже важко.

[ivi]

Цитата:

Допис від yura

кохання вічне....але треба вміти його берегти

Незнаю , чи вічне я чим раз переконуюсь зі слів людей, що на старості може статись так, що лишиться тільки повага один до одного і необхідність в один одному. От ти любиш свою руку?
Але ти її нізащо не віддаш )

[K12L3R]

Цитата:

Допис від ivi

Цитата:

Допис від yura

кохання вічне....але треба вміти його берегти

Незнаю , чи вічне я чим раз переконуюсь зі слів людей, що на старості може статись так, що лишиться тільки повага один до одного і необхідність в один одному. От ти любиш свою руку?
Але ти її нізащо не віддаш )

Шо це ти про руку заговорив,тіпа нікому не віддаш.Мда.. сложно тобі ш4ас без онанізма Не ну якшо серйозно,то я думаю любов всьо таки є .Да з 4асом люди привикають один до одного ,але не треба казати шо всьо тримається тільки на повазі .Кожен сам створює собі свято.Це я до того ,шо сірі будні навіть з коханою(им) ні до 4ого доброго не приведуть. Така наша природа людська,шо нам з 4асом всьо надоїдає.Во ізбежаніє вище написаного мною(ну тіпа про будні сірі) ,я думаю шось робити,бо просто так ні4о не буде.
В мене ІВІ була аналогі4на ситуація,тоже два роки зустрі4ань і тоже здавалося ,шо всьо якось так.. ну не так,як би хотілося Я кане4но з дів4иною розійшовся,але тобі зовсім не треба так само робити Спо4атку попробуй спасти ситуацію(якшо кане4но бажання є )
Сходіть,а ше краще поїдьте кудась разом,4астіше дзвоніть один одному,говоріть компліменти.Каро4е робіть всьо так,як робили два роки назад(на по4атку ваших відносин).Якшо ваші відносини не видохлись окон4ательно,то це обовязково допоможе.
Можна навпаки попробувати на деякий 4ас розійтись,це тоже деколи допомагає.
Каро4е всьо в ваших руках
Надіюсь всьо буде в тебе добре і будете жити довго і щасливо
P.S. Тема ця дуже актуальна і болю4а.Такого роду проблеми треба рішати сро4но,бо потім може бути пізно.Зараз такий 4ас ,шо дуже важко найти пару(ну тіпа для відносин(серйозних)),такшо якшо в тебе вже є кохана людина ,потрібно робити все щоб втримати її біля себе.
Тому ,кому не взападло було це всьо 4итати,надіюсь допоможуть мої слова
(якшо кане4но дана проблема існує)

[viva]

Кохання не просто іде від нас. Це говорить про те, що ми нічого не робимо для того, щоб його втримати. Якщо ситуація виходить з-під контролю, то змінювати потрібно в першу чергу себе. Це дуже складна техніка постійної підтримки почуттів на відповідному рівні. Партнер, кохана людина не завжди може це робити. От тому велике значення має здатність змінюватись самому - зацікавлювати свою половину, влаштовувати для неї (нього) маленькі світа. Якщо ж відпускати усе на самотік, то почуття поступово вивітряться та залишеиться розчарування.
Не всяку розбиту чашку можна зклеїти, а от зберегти те, що від неї залишилось може кожен.