притча про « Батька, сина і віслюка».

[sanya13]

(події відбуваються в часи - коли не було автомібьного транспорту -) )


Одного дня, пішли батько з сином на базар, взявши з собою віслюка, щоб на ньому привезти продукти. От і йдуть вони.
На зустріч їм, іде чоловік, і каже:
- Ви подивіться - старий батько йде - а віслюк собі немов на прогулянці!!
Син прийняв ці слова близько до серця, - підсадив батька на віслюка, і так вони і пішли.
Далі назустріч їм вийшла жінка і каже
- Ви гляньте - здоровий бугай розсівся на віслюку, а малий ледь плентається за ним.
Батько прийняв близько до серця ці слова, - зліз із віслюка, підсадив сина на нього, і так вони рушили далі.
Згодом на горизонті появився, ще 1 прохожий і каже:
- Ви гляньте - Та цей віслюк може і батька і сина везти. І діло так скорше піде.
Тоді батько з сином удвох сіли на віслюка і поїхали.
За декілька хвилин на дорозі знову появився прохожий, і каже :
- Ви гляньте на них - старе і мале розсілось собі на віслюку, а бідна тварина ледь ноги волоче.
Батько з сином злізли з віслюка і пішли далі.
Тут, вийшов, ще 1 прохожий і каже:
- Ви подивіться на цього віслюка іде немов на прогулянці.....
-Годі вже!!! Ми самі будем вирішувати, як нам йти - обірвали прохожого батько і син.

Хе-хе - 1 з моїх найулюбленіших притч!

Пропоную вам писати ваші улюблені, притчі, історії. Бажано в Скороченому варіанті (якшо великі ), щоб заощаджувати наш час!! дякую

[Abeille]

Моя також.Колись,коли мені було 16 я її прочитала,і тоді зрозуміла,що думка не може бути чиєюсь,я нею не користуюся,вона має бути моя,бо думка це рідне.

Притча лишній раз доводить, що самостійна думка може сформуватись лише після того, як вислухаєш та перепробуєш купу чужих.