Віршики про кохання - Тернопіль

TheGame · 03.12.2006, 21:28 #225895

Хто знає якісь ссилки на вірші про кохання, признання в коханні і різні такі маленькі віршики, але бажано на українській мові? Буду дуже радий якщо хтось допоможе.

TheGame · 04.12.2006, 14:09 #226278

Невже ніхто незнає? Мені дуже потрібно.

Romantiker · 04.12.2006, 16:36 #226347

www.viputs.narod.ru
www.romantik.kiev.ua

TheGame · 04.12.2006, 16:43 #226357

Дякую, непогані, але хотілося б, щоб римовані були...може самому попробувати?

iren · 08.12.2006, 19:15 #230085

пробуй звичайно! в сто разів краще буде якщо це буде твоє...

TheGame · 08.12.2006, 19:20 #230088

Попробував...дівчина ніяк не реагує і їй абсолютно пофіг як я мучаюся...

+PaladiN+ · 08.12.2006, 19:32 #230095

Цитата

Допис від TheGAME

Попробував...дівчина ніяк не реагує і їй абсолютно пофіг як я мучаюся...

хм...я не спец в цій галузі, но якшо її вже віршики не зацікавили, тоді йомайо. Життя така штука, де ми час від часу просто змушені програвати. Думаю тобі варто лишитися того. Не одна ж дівчина на всьому світі, а якшо їй пофіг на те як ти стараєшся, то їй, мабуть, ложити на тебе. А ти хоч дівчину, якій ти до одного місця? Моя пропозиція. Забудь про когось на деякий час і згадай про себе

06.02.2008, 13:11 #535120

Так холодно, зігрій мене собою,
Теплом від рук...так ніжно, як завжди...
Зігрій, щоб це відчули ми обоє,
Мене від всіх проблем на мить вкради.
Сховай мене, закрий від цього світу.
І сльози витри із очей моїх.
А там, навколо...хай несамовито
Літає в холоді самотній білий сніг.
І хай хоч вітер виклика до бою.
Хоч знов розлука обійма нас, як своя...
Мені так холодно, зігрій мене собою...
Адже без тебе замерзаю зараз я...

...гарний віршик...

TheGame · 10.02.2008, 11:44 #538558

Леся Твій?

~~Dimex~~ · 10.02.2008, 14:20 #538653

Минають дні, години і хвилини.
Секунди наче місяці пливуть
Та не прожив я з них і половини
Проіснував лише… Забудь, забудь
Здоровий глузд кричить несамовито
Для чого біль? Ламатись знов і знов
А серце, що ущент уже розбите
Шепоче тихо: Це любов, любов…
Це те, без чого жити ти не можеш
Без чого ти один на самоті
Вагання на страждання перемножиш
І на моменти все поділиш золоті.
Романтика сплела в реальність тісно
Всі мрії спогади і світлі почуття
А розум що сказав? А розум звісно
Сказав що вже немає вороття
Нема надії шансів вже немає.
Поглинула їх сіра пустота,
Що в відчай з крайності кидає
Ім’я їй – самота…Так, саме та.
Що на хресті кохання розпинає,
Що проти тебе весь поверне світ,
Що міри і межі собі не знає
Лиш тільки муки і колючий дріт,
Який приносить їх впившись у серце
На протязі восьми скажених місяців.
Чи може років тягнеться усе це…
А я всього лиш поруч буть хотів…
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
І знов ти йдеш а погляд твій вбиває
У грудях сильно колить і пече.
А час повільно, та усе минає
А час повільно, та усе тече.

Charly · 10.02.2008, 16:13 #538725

а ти не пробував почитати Івана Франка, а точніше інтимну лірику? Спробуй.

mal'wa orlyk · 28.03.2008, 13:33 #580410

Цитата:

Допис від Charly

а ти не пробував почитати Івана Франка, а точніше інтимну лірику? Спробуй.

Може краще одразу порадили б шнурок і суху грушку?
Читай Франка! Ха!
Його поезія це вічний гімн його страждальній долі і його дівкам, з якими в нього нічого не складалося. Пропонуєте таке читати:

Цитата Не знаємось, ні брат я твій, ні сват,
І приязнь мусила б нам надокучить,
В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить,
Роздільно нам прийдеться і вмирать.

Припадком лиш не раз тебе видаю,
На мене ж, певно, й не зирнула ти;
Та прецінь аж у гріб мені - се знаю -
Лице твоє прийдеться донести.

І це лише кусочок із "Зів"ялого листя".

А потім ще питаються, чому нація деградує. Начитавшись таких віршиків й недивно, чого той виплигнув з вікна, а той зарізав дівчину, яка відмовила йому.

Поважаю Франка, бо він Франко. Але вірші у нього не для загалу. Виховувати на тому націю - не треба. Якщо не знаєте нікого крім Франка, то краще й не радьте.

Пропоную трохи оптимістичніші вірші Василя Симоненка:

Я тобі галантно не вклонюся,
Компліменту зроду не зліплю,
Тільки в очі ніжні задивлюся,
В них свою тривогу утоплю.

І коли химерною габою
Спеленає землю довга ніч,
Довго серце тужить за тобою,
Довго сон мені не йде до віч.

Довго білі таємничі крила
Обвивають маревом видінь,
І стоїш ти крихітна, і мила,
І прозора, мов ранкова тінь.

І палають, ніби стиглі вишні,
Владно підкоряючи собі,
Губи не ціловані і грішні,
Очі божевільно голубі.

02_01_1957

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.
І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.
Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.
Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.
У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!..

06.02.2008, 13:11 #535120	#8
Леся Guest	Відповідь: Віршики про кохання Так холодно, зігрій мене собою, Теплом від рук...так ніжно, як завжди... Зігрій, щоб це відчули ми обоє, Мене від всіх проблем на мить вкради. Сховай мене, закрий від цього світу. І сльози витри із очей моїх. А там, навколо...хай несамовито Літає в холоді самотній білий сніг. І хай хоч вітер виклика до бою. Хоч знов розлука обійма нас, як своя... Мені так холодно, зігрій мене собою... Адже без тебе замерзаю зараз я... ...гарний віршик...

03.12.2006, 21:28 #225895	#1
TheGame	Віршики про кохання Хто знає якісь ссилки на вірші про кохання, признання в коханні і різні такі маленькі віршики, але бажано на українській мові? Буду дуже радий якщо хтось допоможе.

04.12.2006, 14:09 #226278	#2
TheGame	Невже ніхто незнає? Мені дуже потрібно.

04.12.2006, 16:36 #226347	#3
Romantiker	www.viputs.narod.ru www.romantik.kiev.ua

04.12.2006, 16:43 #226357	#4
TheGame	Дякую, непогані, але хотілося б, щоб римовані були...може самому попробувати?

08.12.2006, 19:15 #230085	#5
iren	пробуй звичайно! в сто разів краще буде якщо це буде твоє...

08.12.2006, 19:20 #230088	#6
TheGame	Попробував...дівчина ніяк не реагує і їй абсолютно пофіг як я мучаюся...

08.12.2006, 19:32 #230095	#7
+PaladiN+	Цитата Допис від TheGAME Попробував...дівчина ніяк не реагує і їй абсолютно пофіг як я мучаюся... хм...я не спец в цій галузі, но якшо її вже віршики не зацікавили, тоді йомайо. Життя така штука, де ми час від часу просто змушені програвати. Думаю тобі варто лишитися того. Не одна ж дівчина на всьому світі, а якшо їй пофіг на те як ти стараєшся, то їй, мабуть, ложити на тебе. А ти хоч дівчину, якій ти до одного місця? Моя пропозиція. Забудь про когось на деякий час і згадай про себе

10.02.2008, 11:44 #538558	#9
TheGame	Відповідь: Віршики про кохання Леся Твій?

10.02.2008, 14:20 #538653	#10
~~Dimex~~	Відповідь: Віршики про кохання Минають дні, години і хвилини. Секунди наче місяці пливуть Та не прожив я з них і половини Проіснував лише… Забудь, забудь Здоровий глузд кричить несамовито Для чого біль? Ламатись знов і знов А серце, що ущент уже розбите Шепоче тихо: Це любов, любов… Це те, без чого жити ти не можеш Без чого ти один на самоті Вагання на страждання перемножиш І на моменти все поділиш золоті. Романтика сплела в реальність тісно Всі мрії спогади і світлі почуття А розум що сказав? А розум звісно Сказав що вже немає вороття Нема надії шансів вже немає. Поглинула їх сіра пустота, Що в відчай з крайності кидає Ім’я їй – самота…Так, саме та. Що на хресті кохання розпинає, Що проти тебе весь поверне світ, Що міри і межі собі не знає Лиш тільки муки і колючий дріт, Який приносить їх впившись у серце На протязі восьми скажених місяців. Чи може років тягнеться усе це… А я всього лиш поруч буть хотів… - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - І знов ти йдеш а погляд твій вбиває У грудях сильно колить і пече. А час повільно, та усе минає А час повільно, та усе тече.

10.02.2008, 16:13 #538725	#11
Charly	Відповідь: Віршики про кохання а ти не пробував почитати Івана Франка, а точніше інтимну лірику? Спробуй.

28.03.2008, 13:33 #580410	#12
mal'wa orlyk	Відповідь: Віршики про кохання Цитата: Допис від Charly а ти не пробував почитати Івана Франка, а точніше інтимну лірику? Спробуй. Може краще одразу порадили б шнурок і суху грушку? Читай Франка! Ха! Його поезія це вічний гімн його страждальній долі і його дівкам, з якими в нього нічого не складалося. Пропонуєте таке читати: Цитата Не знаємось, ні брат я твій, ні сват, І приязнь мусила б нам надокучить, В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить, Роздільно нам прийдеться і вмирать. Припадком лиш не раз тебе видаю, На мене ж, певно, й не зирнула ти; Та прецінь аж у гріб мені - се знаю - Лице твоє прийдеться донести. І це лише кусочок із "Зів"ялого листя". А потім ще питаються, чому нація деградує. Начитавшись таких віршиків й недивно, чого той виплигнув з вікна, а той зарізав дівчину, яка відмовила йому. Поважаю Франка, бо він Франко. Але вірші у нього не для загалу. Виховувати на тому націю - не треба. Якщо не знаєте нікого крім Франка, то краще й не радьте. Пропоную трохи оптимістичніші вірші Василя Симоненка: Я тобі галантно не вклонюся, Компліменту зроду не зліплю, Тільки в очі ніжні задивлюся, В них свою тривогу утоплю. І коли химерною габою Спеленає землю довга ніч, Довго серце тужить за тобою, Довго сон мені не йде до віч. Довго білі таємничі крила Обвивають маревом видінь, І стоїш ти крихітна, і мила, І прозора, мов ранкова тінь. І палають, ніби стиглі вишні, Владно підкоряючи собі, Губи не ціловані і грішні, Очі божевільно голубі. 02_01_1957 Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль. І з тобою було б нам гірко, Обіймав би нас часто сум, І, бувало б, темніла зірка У тумані тривожних дум. Але певен, що жодного разу У вагання і сумнівів час Дріб’язкові хмарки образи Не закрили б сонце від нас. Бо тебе і мене б судила Не образа, не гнів — любов. В душі щедро вона б світила, Оновляла їх знов і знов. У мою б увірвалася мову, Щоб сказати в тривожну мить: — Ненаглядна, злюща, чудова, Я без тебе не можу жить!..